Рішення

від 23.03.2020 по справі 470/187/19

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/7/20

Справа № 470/187/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , представника третьої особи Дорофєєвої Д.Г., секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Березнегуватська районна державна адміністрація Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2019 року позивач звернулася до суду з відповідним позовом до відповідача, у якому зазначила, що з останнім вона перебувала у шлюбі, який розірвано 13 грудня 2018 року. Від сумісного проживання мають доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та знаходяться на її утриманні. З часу розлучення відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків по відношенню до доньок, не цікавить їх життям та здоров`ям, не виявляє бажання спілкуватися з ними, матеріальної допомоги не надає. Вважає, що батько повністю втратив зв`язок з дітьми, що, на думку позивача, є достатньою підставою для позбавлення останнього батьківських прав.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 (діюча на підставі договору №148 від 26.02.2019 року) позов підтримали з підстав зазначених в позовній заяві та просили їх задовольнити. Крім того позивач пояснила, що після подання позову до суду, відповідач звернувся до служби у справах дітей про призначення часу побачення з доньками, які вона намагається дотримуватися. ОСОБА_3 щомісяця відвідує дітей, дарує їм подарунки та сплачує на її користь кошти на утримання дітей.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 (діюча на підставі ордеру серії МК №84390 від 29.07.2019 року) в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечували, відповідач пояснив, що позивачка та її батько свідомо та умисно перешкоджали будь-яким його контактам із дітьми, не дозволяли йому спілкуватися з доньками. Позивач перебуває під впливом батька, який її постійно налаштовує проти нього, оскільки вважає, що він винен йому гроші, надані на відкриття магазину у м. Миколаєві. Грошові кошти та подарунки, які він відправляв дітям, позивач повертала, телефоном спілкуватися з дітьми забороняла. З приводу цього він звернувся до Березнегуватської районної державної адміністрації про призначення часу побачення з дітьми, та на даний час має змогу бачитися з ними, купувати їм подарунки та допомогти матеріально. Зазначив, що він має бажання спілкуватися з доньками, брати участь у їх вихованні, однак з об`єктивних причин він цього зробити не міг, оскільки позивачка не давала йому спілкуватись з ними.

Представник третьої особи за довіреністю Дорофєєва Д.Г. в судовому засіданні позовні вимоги віднесла на розсуд суду, надала висновок Березнегуватської районної державної адміністрації про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки він бажає налагодити спілкування та побачення з доньками і вже звертався до райдержадміністрації з цього приводу.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 вересня 2015 року. За час спільного проживання в них народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві 29.12.2015 року та копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області 22.10.2015 року (а.с.6-8).

Відповідно до рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 грудня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.9-10).

З акту обстеження матеріально - побутових умов проживання сім`ї, складеного 22.01.2019 року соціальним працівником ОСОБА_9 за участі депутатів Новоукраїнської сільської ради слідує, що в будинку по АДРЕСА_1 малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають разом з матір`ю, бабусею та дідусем. В ньому створені умови для виховання, розвитку та проживання дітей, облаштоване місце для їх навчання, вони забезпечені одягом та продуктами харчування (а.с.11).

Як вбачається з акту № 3 складеного депутатами Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області від 22.01.2019 року, відповідач зареєстрований по АДРЕСА_1 , однак фактично з 2015 року за вказаною адресою не проживає (а.с.12).

Згідно характеристики виданої Новоукраїнським дошкільним навчальним закладом №1 від 23.01.2019 року, діти сторін виховані та соціально адаптовані, мають потрібні навички та добрий загальний розвиток, забезпечені одягом та шкільним приладдям. Батько не приймає участі у вихованні та оздоровленні дітей (а.с.13).

Однак, надані позивачем докази на обґрунтування вимог про позбавлення відповідача батьківських прав, не свідчать про його ухилення від виконання батьківських обов`язків, відсутність з його сторони уваги та піклування про дітей. Обставини свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками з матеріалів справи судом також не вбачаються.

Навпаки судом встановлено, що ОСОБА_3 бажає спілкуватися з дітьми, проте отримує в цьому опір з боку позивача та її батька, в зв`язку з чим змушений був у квітні 2019 року звернутися до служби у справах дітей Березнегуватської райдержадміністрації щодо його участі у вихованні та відвідуванні дітей, про що свідчить розпорядження голови Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області № 60 від 18.04.2019 року про призначення часу побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.49).

Факт заборони побачень відповідача з дітьми також підтвердила в судовому засіданні і сама позивач, вказавши, що це негативно впливає на свідомість та здоров`я дітей.

Також сторонами визнається, що відповідач після призначення часу побачень, кожного місяця відвідує дітей, купує їм подарунки, спілкується з ними по телефону та щомісячно перераховує на користь позивачки грошові кошти на їх утримання (а.с.50-54).

Покази свідка ОСОБА_10 надані в судовому засіданні стосовно не спілкування відповідача з дітьми, судом до уваги не приймаються, оскільки у сторін наявний спір щодо грошових коштів та як наслідок, наявність з цього приводу конфліктних ситуацій, що не може слугувати самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та достатнім підтвердженням його доводів, щодо ухилення від виконання відповідачем обов`язків по вихованню доньок.

Відповідно до висновку Березнегуватської районної державної адміністрації № 1943/02-21 від 27.09.2019 року, враховуючи що ОСОБА_3 цікавиться життям та здоров`ям доньок та хоче приймати участь у їх вихованні та утриманні, вважає недоцільним позбавляти останнього батьківських прав відносно його малолітніх дітей (а.с.38).

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Тлумачення зазначеного пункту ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомо нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені факти, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Зважаючи на це суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до положень принципу № 6, принципу № 7 абз.2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання, ця відповідальність покладена перш за все на батьків.

Згідно до ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За такого, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, зважаючи на те, що зазначені позивачем обставини про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків в судовому засіданні підтверджень не знайшли, причиною не спілкування відповідача з дітьми була заборона позивача, однак після призначення райдержадміністрацією часу побачень, останній кожного місяця відвідує дітей, купує їм подарунки, спілкується з ними по телефону, щомісячно перераховує на користь позивачки грошові кошти на їх утримання, та враховуючи ту обставину, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову позивача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Березнегуватська районна державна адміністрація Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Березнегуватським РС УДМС України в Миколаївській області 03 жовтня 2015 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин Грузії, посвідка на постійне проживання НОМЕР_5 , видана 21 листопада 2016 року, зареєстрований по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_3 .

Третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Березнегуватська районна державна адміністрація Миколаївської області, Соборно-Миколаївська площа, 1 смт. Березнегувате Миколаївської області, 56203, код ЄДРПОУ 04056701.

Повний текст рішення виготовлено 30 березня 2020 року.

Суддя С. А. Луста