Постанова

від 24.03.2020 по справі 752/12441/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12441/19

Провадження №: 1-кс/752/2309/20

У Х В А Л А

24.03.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши, подане в рамках кримінального провадження №12019100010004537 від 30.05.2019, клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УПГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

старший слідчийСВ ГолосіївськогоУПГУ НПу м.Києві ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді, на банківських рахунках, відкритих у: АКБ "IНДУСТРIАЛБАНК" (МФО 313849) № рахунку НОМЕР_1 , що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕГАН АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 42501959), з метою забезпечення відшкодування збитків нанесених банківській установі та збереження грошових коштів здобутих злочинним шляхом.

Також, слідчий у клопотанні просить розглянути клопотання без виклику власника майна, посилаючись на ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судове засідання ніхто не з`явився, слідчий подав заяву з проханням розглядати клопотання в його відсутність.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні, або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з п. 7 ч. 2 та ч. 1 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.

Так, загальні правила застосування будь-якого із заходів забезпечення кримінального провадження встановлені статтею 132 КПК України.

Разом з цим, частиною 2 статті 171 КПК України встановлено, що в клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Положенням ч. 3 ст. 170 КПК України дозволяється накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів лише на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України закріплено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

На думку суду, у даному провадженні слідчий не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно не вбачається.

Органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, мають важливе доказове значення для доведення будь якої з обов`язкових ознак кримінального провадження що розслідується, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

в задоволенні клопотаннястаршого слідчогоСВ ГолосіївськогоУПГУ НПу м.Києві ОСОБА_3 ,за погодженнямпрокурора Київськоїмісцевої прокуратури№ 1 ОСОБА_4 ,про арештмайна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: