Ухвала

від 18.02.2020 по справі 127/3935/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/3935/20

Провадження №1-кс/127/1922/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт банківських рахунків.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12020020000000031, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області установлено, що під час будівництва житлово-будівельних комплексів «Європейський квартал» та «Клубний дім» у місті Вінниця, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою та зловживаючи довірою заволоділи грошовими коштами громадян, які були передані ними в якості оплати за майбутні квартири.

Крім того, на час внесення відомостей встановлено, що у ході будівництва ЖК "Європейський квартал" та "Клубний дім" у м. Вінниця службові особи зазначених кооперативів за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, зловживаючи службовим становищем, здійснили привласнення ввіреного майна вкладників у особливо великих розмірах.

Проведеними слідчими (процесуальними) діями встановлено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 0510100000:03:023:0133 площею 4.0644 га, 0510137000:03:023:0055 площею 0.8447 га, 0510137000:03:023:0052 площею 0.6169 га приблизно з кінця 2014 року по теперішній час здійснюється будівництво житлових комплексів «Європейський квартал» та «Клубний дім».

Підставою для початку будівництва стало укладення між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, ТОВ «БМУ-2-ЛТД», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «НЕАЛ» (за дорученням від ПП «Інтертек-С) та ТОВ «Рендінвест» договору про комплексну забудову території.

Так, відповідно до зазначеного договору кожна зі сторін за покладених на неї договором обов`язків мала виконати свої зобов`язання, а саме: вчинити комплекс заходів спрямованих на реалізацію Проекту комплексної забудови території, обмеженої вулицями: Д.Нечая, Щорса (Костя Широцького), Покришкіна об`єктами житлового, громадського, інженерно-транспортного, соціального призначення та благоустрою з врахуванням приватних та громадських потреб.

Крім того, між ТОВ «Рендінвест» в особі директора та житлово-будівельними кооперативами «Новобудова», «Новобудова-2», «Новобудова-3», «Новобудова-4», «Новобудова-5», «Новобудова-6», «Новобудова-7», «Новобудова-8» укладено договір про спільну забудову земельної ділянки.

Станом на теперішній час частина будинків у вище вказаних житлових комплексах у визначений час, та до теперішнього часу не здані в експлуатацію, а саме: секції № 9 (замовник будівництва ЖБК «Новобудова-2), секція № 10 (замовник будівництва ЖБК «Новобудова-3), секція № 11 (замовник будівництва ОК «ЖБК «Атлант 9») незважаючи на те, що члени зазначених будівельних кооперативів в повному об`ємі оплатили вартість будівельних, опоряджувальних та інших робіт, тобто у даних секціях протягом останніх років фактично не проводяться будівельні, опоряджувальні роботи необхідні для завершення будівництва, що унеможливлює у подальшому підключення до інженерних комунікацій та в цілому введення об`єктів в експлуатацію.

Крім того, відповідно до свідчень свідків, заявників у даному проваджені установлено, що продаж квартир здійснювався у центрі продажу біля об`єкту будівництво по вул. Костя Широцького у м. Вінниці за двома способами оплати, перший перерахування коштів на розрахунковий рахунок ЖБК, другий готівковий розрахунок, тобто оформлялись документи про те, що покупець нібито в якості пайового внеску вносив особисто придбані ним будівельні матеріали на майбутнє будівництво. Всі документи, які складались при придбанні квадратних метрів пайовиками (майбутніми власниками) були завірені печатками та підписами-факсиміле, та як стверджує голова кооперативів «Новобудова-2», «Новобудова-3» ОСОБА_4 та ЖБК «Атлант 9» ОСОБА_5 відношення до продажу квартир у даних житлових комплексах не мали.

У ході розслідування установлено у ЖБК «Новобудова-2» відкрито рахунки № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк».

Санкцією статі 191 ч. 5 КК України передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, у зв`язку з чим належить арештувати грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ЖБК «Новобудова-2», а також зупинити усі видаткові операції по вказаних рахунках з можливістю зарахування коштів, які на них надходять, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

На даний час кошти, що знаходяться на рахунках фактично використовуються невідомими особами, які представляються представниками ЖБК «Новобудова-2» на власний розсуд, незважаючи на те, що голова кооперативу їх на те не уповноважував, що у свою чергу дає підстави вважати, що асоційованим членам житлово будівельного кооперативу, які внесли кошти для будівництва можуть бути завдані збитки у вигляді нецільового використання коштів та взагалі зупинення проведення будівельних робіт та добудови будинку.

З урахуванням викладеного, виникла необхідність звернутися до суду з клопотанням про накладення арешту на вказаний рахунок, томуслідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та просив клопотання задовольнити.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обмеження права власності повинно бути розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин зазначених вище покладається на слідчого та прокурора.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення в обґрунтування клопотання не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та не надано достатності доказів, що вказують на вчинення у даному випадку злочину, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання, так як на даному етапі розслідування кримінального провадження воно є передчасним.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є немотивованим, оскільки в клопотанні не вказано підстав для накладення арешту на банківські рахунки, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенніклопотання старшогослідчого СУГУНП уВінницькій області ОСОБА_3 пронакладення арештуна грошовікошти,що знаходятьсяна банківськихрахунках ЖБК «Новобудова-2» - відмовити.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя