Рішення

від 05.03.2020 по справі 160/13377/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Справа № 160/13377/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гірнича металургійна компанія до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гірнича металургійна компанія (далі - ТОВ ГМК ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач -1), Державної податкової служби України (далі- відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1320763/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 16.08.2019 року на суму ПДВ - 38742,35 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1320764/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 297150,62 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1320708/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 27.09.2019 року на суму ПДВ - 327295,53 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1320762/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.09.2019 року на суму ПДВ 288892,95 грн.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 16.08.2019 на суму ПДВ - 38742,35 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 10 вересня 2019 року; податкову накладну № 3 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 297 150,62 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 11 жовтня 2019 р.; податкову накладну № 4 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 327295,53 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 15 жовтня 2019р.; податкову накладну № 5 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 288892,95 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 15 жовтня 2019 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні: №1 від 16.08.2019; № 3 від 27.09.2019; № 4 від 27.09.2019; №5 від 27.09.2019, виписані в адресу ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг , у зв`язку з виконанням в адресу останнього підрядних робіт на підставі договору підряду від 22.05.2019 № 1152. Згідно квитанцій про реєстрацію зазначені податкові накладні були отримані податковим органом, але реєстрацію зупинено із посиланням на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

29.10.2019 позивачем направлено до податкового органу письмові пояснення та копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації зупинених податкових накладних, однак за результатами розгляду поданих документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були прийняті рішення: №1320763/42116198 від 01.11.2019; № 1320764/42116198 від 01.11.2019; № 1320708/42116198 від 01.11.2019; № 1320762/42116198 від 01.11.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зазначені рішення позивач вважає необґрунтованими та такими, що порушують норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки в квитанціях про зупинення податкових накладних не було вказано конкретного переліку документів, які необхідно було надати платнику до податкового органу з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а тому оскаржені рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправними і підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/13377/19 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

10 лютого 2020 року від відповідача - 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог та вказав, що Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості ТОВ Гірнича металургійна компанія внесена до переліку ризикових платників, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, на підставі протоколу від 28.02.2019 № 94. Підставами для включення платника до переліку ризикових слугувала інформація, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: в результаті аналізу встановлено, що протягом лютого 2019 року підприємством було здійснено реалізацію товарів, відмінних від придбання. У лютому 2019 року придбано легковий автомобіль VW Toureg № НОМЕР_1 на суму ПДВ 462833,34 грн. у ТОВ ФОЛЬКСВАГЕН ЦЕНТР КРИВИЙ РІГ (код 32633918, ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Саксаганський район м. Кривого Рогу)), а податкові зобов`язання, сформовані з отримання авансового платежу від ТОВ КРИВБАСМІТАЛСТІЛ за підрядні роботи по АЦ1 (акт 366-08-02) на суму ПДВ 416666,67 грн..

Між, ТОВ Гірнича металургійна компанія (підрядник) та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (замовник) укладений договір підряду № 1152 від 22.05.2019 на виконання підрядних робіт з ремонту агломашини №4 (механічне обладнання) АЦ2. Підприємством для реєстрації податкових накладних, виписаних у відповідності з договором підряду надані первинні документи не в повному обсязі, а саме: відсутня проектно-кошторисна документація, яка є невід`ємною частиною договору підряду (розділ 1 Договору), відсутні акти приймання-передачі матеріалів замовника (розділ 2 Договору). Не надана картка рахунку 361 для підтвердження правомірності оформлення податкових накладних (перша подія). Відсутні первинні документи по перевезенню матеріалів на об`єкт, які у відповідності до договору придбані підрядником ТОВ Гірнича металургійна компанія .

10 лютого 2020 року від відповідача - 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог та вказав, що ним не вчинялися протиправні дії, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача, а заявлені позивачем вимоги до відповідача - 2 є похідними від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та не можуть бути вирішені без надання оцінки рішенню комісії податкового органу регіонального рівня.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи,22 травня 2019 року. між ТОВ ГМК та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (далі - ПАТ АМКР ) укладено договір підряду № 1152, за умовами якого ТОВ ГМК , як підрядник, зобов`язувалося виконати роботи з ремонту агломашини № 4 (механічне обладнання) АЦ2 ПАТ АМКР відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації на загальну суму 14660442,42 грн..

16.08.2019 між ТОВ ГМК та ПАТ АМКР був підписаний акт приймання - передачі виконаних робіт № 1650-07-08 на суму 232454,10 грн.

Після підписання вказаного акта ТОВ ГМК склало та подало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 1 від 16.08.2019 на суму 232454,10 грн..

29.09.2019 між ТОВ ГМК та ПАТ АМКР був підписаний акт приймання - передачі виконаних робіт № 1650-26-09 на суму 1782903,74 грн., після підписання якого ТОВ ГМК склало та подало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №3 від 27.09.2019 на суму 1782 903,74 грн..

27.09.2019 між ТОВ ГМК та ПАТ АМКР був підписаний акт приймання -передачі виконаних робіт № 1650-21-09 на суму 1963773,20 грн.. Після його підписання ТОВ ГМК склало та подало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №4 від 27.09.2019 на суму 1963773,20 грн..

27.09.2019 між ТОВ ГМК та ПАТ АМКР був підписаний акт приймання -передачі виконаних робіт № 1650-27-09 на суму 1733357,72 грн., після підписання якого ТОВ ГМК склало та подало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 5 від 27.09.2019 на суму 1733357,72 грн..

Згідно квитанцій про реєстрацію: від 10.09.2019 про реєстрацію податкової накладної від 16.08.2019 №1, квитанції від 11.10.2019 про реєстрацію податкової накладної від 27.09.2019 №3, квитанції від 15.10.2019 про реєстрацію податкової накладної від 27.09.2019 №4, квитанції від 15.10.2019 про реєстрацію податкової накладної від 27.09.2019 №5 зазначені податкові накладні були отримані податковим органом, але реєстрацію зупинено із посиланням на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем 29.10.2019 направлено до Криворізької північної ДПІ Криворізького північного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області письмові пояснення та копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації зупинених податкових накладних, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №8, однак за результатами розгляду поданих документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 01.11.2019 були прийняті рішення: №1320763/42116198; № 1320764/42116198; № 1320708/42116198; № 1320762/42116198 про відмову в реєстрації податкових накладних: №1 від 16.08.2019; № 3 від 27.09.2019; № 4 від 27.09.2019; № 5 від 27.09.2019, з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунків - фактур, інвойсів, актів приймання -передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктами 14 - 15 Порядку №1246, передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості платника податку були визначені листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18 за погодженням із Міністерством фінансів України від 06.08.2019 №26010-06-5/20111.

Суд зазначає, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України у встановленому порядку, що суперечить вимогам п.10 Порядку №117.

Лист Міністерства фінансів України 06.08.2019 № 26010-06-5/20111, згідно якого На виконання пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (зі змінами), Міністерство фінансів України погоджує Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 № 2063/4/99-99-29-01-01-13 , суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.08.2019 № 2063/4/99-99-29-01-01-13, оскільки з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18, окрім того, зазначений лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01-18 датований 07.08.2019, тобто прийнятий пізніше ніж отримано погодження Міністерства фінансів України. Зворотного відповідачем суду не повідомлено, а судом не встановлено.

Згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 міністерство у межах повноважень видає накази, організовує і контролює їх виконання. Саме накази Мінфіну, а не листи, є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Нормативно-правові акти Мінфіну підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази Мінфіну, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Крім того, відповідно до ст.1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11 вересня 2003 року № 1160-IV, (далі - Закон №1160-IV), регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

Отже, Критерії ризиковості платника податку і Критерії ризиковості здійснення операцій мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Статтею 25 Закону №1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено таке.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, (далі - Положення №731), відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов`язковим.

Критерії ризиковості платника податку і Критерії ризиковості здійснення операцій не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18, зокрема: Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством .

Листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Згідно з положеннями статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, резюмуючи викладене, лист Державної фіскальної служби України 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18 і лист Міністерства фінансів України від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111, якими визначаються критерії ризиковості платника податків, не є нормативно-правовими актами, оскільки не зареєстровані у Міністерстві юстиції України у відповідності до вимог ст.117 Конституції України та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критерії ризиковості платника податків. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листами Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18, та погоджені Міністерством фінансів України листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111 «Щодо погодження критеріїв» , які не є нормативно-правовими актами, розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелами права відповідно до статті 7 КАС України, хоча зачіпають права, свободи й законні інтереси невизначеного кола громадян.

З урахуванням означеного, суд доходить до висновку, що законні підстави для зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ ГМК №1 від 16.08.2019; № 3 від 27.09.2019; № 4 від 27.09.2019; № 5 від 27.09.2019 були відсутні.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Із оскаржених рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації видно, що підставою для такої відмови стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактур інвойсів, актів приймання -передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 № 117.

Згідно п. 14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.п. 18, 19 та 21 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п.21 Порядку №117).

Як видно з матеріалів справи, позивачем до податкового органу були направлені документи, на підставі яких були складені податкові накладні: №1 від 16.08.2019; № 3 від 27.09.2019; №4 від 27.09.2019; №5 від 27.09.2019 та пояснення, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 29.10.2019 № 8.

Суд відхиляє посилання представника відповідача - 1 на те, що ТОВ Гірнича металургійна компанія внесене до переліку ризикових платників, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, на підставі протоколу від 28.02.2019 № 94, а також на те, що підприємством для реєстрації зупинених податкових накладних надані первинні документи не в повному обсязі, а саме: відсутня проектно-кошторисна документація, яка є невід`ємною частиною договору підряду (розділ 1 Договору), відсутні акти приймання-передачі матеріалів замовника (розділ 2 Договору). Не надана картка рахунку 361 для підтвердження правомірності оформлення податкових накладних (перша подія). Відсутні первинні документи по перевезенню матеріалів на об`єкт, які у відповідності до договору придбані підрядником ТОВ Гірнича металургійна компанія , оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи приписи зазначеної норми суд не приймає до уваги вказані доводи, оскільки оскаржувані рішення такої інформації не містять.

Окрім того, щодо доводів представника відповідача - 1, що позивачем первинні документи не були надані в повному обсязі, а саме: відсутня проектно-кошторисна документація, яка є невід`ємною частиною договору підряду (розділ 1 Договору), суд зазначає, що як договори, так і проектно-кошторисна документація не є первинною документацією в контексті положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Як вказав Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1320763/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 16.08.2019 року; № 1320764/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 27.09.2019 року; № 1320708/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 27.09.2019 року; № 1320762/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.09.2019 року не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1320763/42116198 від 01.11.2019; № 1320764/42116198 від 01.11.2019; № 1320708/42116198 від 01.11.2019; № 1320762/42116198 від 01.11.2019 є обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.28 Постанови №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з положенням п. 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

З урахуванням означеного, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 16.08.2019 на суму ПДВ - 38742,35 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 10 вересня 2019 року; податкову накладну № 3 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 297 150,62 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 11 жовтня 2019 р.; податкову накладну № 4 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 327 295,53 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 15 жовтня 2019р.; податкову накладну № 5 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 288892,95 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 15 жовтня 2019 року.

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 194, 205, 242 - 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гірнича металургійна компанія (вул. Рокоссовського, буд. 9, прим.17, м. Кривий Ріг, 50027, і.к. 42116198) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000, і.к. 43145015), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, і.к. 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №1320763/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 16.08.2019 року на суму ПДВ - 38742,35 грн.;

- № 1320764/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 297150,62 грн;

- № 1320708/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 27.09.2019 року на суму ПДВ - 327295,53 грн;

- № 1320762/42116198 від 01.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.09.2019 року на суму ПДВ - 288892,95 грн..

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати: податкову накладну №1 від 16.08.2019 на суму ПДВ - 38742,35 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 10 вересня 2019 року; податкову накладну № 3 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 297150,62 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 11 жовтня 2019 р.; податкову накладну № 4 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ - 327295,53 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 15 жовтня 2019р.; податкову накладну № 5 від 27.09.2019 р. на суму ПДВ 288892,95 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 15 жовтня 2019 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гірнича металургійна компанія судові витрати з оплати судового збору у розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 05 березня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова