РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2020 року Справа № 160/1054/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0082905230 від 23.12.2019р., -
ВСТАНОВИВ :
27.01.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0082905230 від 23.12.2019р. про застосування 10000,00 грн. штрафу за порушення терміну реєстрації податкових накладних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що не погоджується із вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 10000,00 грн. за порушення граничних строків реєстрації у ЄРПН податкової накладної №12 від 02.07.2019р. на 9 календарний день посилаючись на те, що 23.07.2019р. на підставі договору підряду №14/06-19 від 14.06.2019р. ТОВ ФАНІК перерахувало на рахунок позивача 600000,00 грн. та саме на дату виникнення цих податкових зобов`язань - 23.07.2019р. - позивач склав податкову накладну №12 та зареєстрував її в ЄРПН у встановлений термін, проте, при заповненні такої податкової накладної допустився технічної помилки та помилково зазначив датою її складання 02.07.2019р. замість 23.07.2019р. . За викладеного, позивач вважає, що підстави для виникнення податкових зобов`язань за податковою накладною №12 від 02.07.2019р. були відсутні, так як фактично господарська операція за нею по постачанню послуг та зарахування коштів не відбулася, а господарська операція відбулася 23.07.2019р. Тобто, позивач зазначає, що фактично ним допущено неумисну технічну помилку при складанні податкової накладної №12, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за результатами перевірки проведеної за заявою покупця згідно п.120-1.3 Податкового кодексу України, тоді як перевірка, за результатами якої на позивача за оспорюваним податковим повідомленням-рішення від 23.12.2019р. накладено штраф у розмірі 10000,00 грн. за порушення терміну реєстрації податкових накладних, здійснювалась не на підставі заяви покупця (замовника робіт) і ґрунтується на правових підставах, які не можуть стосуватися позивача, оскільки він строків реєстрації податкової накладної №12 не порушував.
Ухвалою суду від 03.02.2020р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву згідно до вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, а також докази реєстрації податкової накладної №12 від 02.07.2019р. з пропущенням граничних строків її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.33).
18.03.2020р., на виконання вимог вказаної ухвали суду, відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що податковим органом була проведена камеральна перевірка позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, за результатами якої було виявлено порушення граничних строків реєстрації податкової накладної №12 від 02.07.2019р. на суму ПДВ 100000,00 грн. на 9 календарних днів, за що до позивача застосовано штраф у сумі 10000 грн. згідно до п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України. За викладеного, відповідач вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 23.12.2019р. винесено на законних підставах та не підлягає скасуванню (а.с.39-40).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 01.04.2020р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" з 28.11.2003р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд.1, оф.120, є платником ПДВ, що підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями з ЄДРПОУ та копією акту перевірки від 11.10.2019р., які сторонами не оспорюються (а.с.8,43-47).
11.10.2019р. посадовою особою контролюючого органу була проведена камеральна перевірка позивача щодо термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових за червень 2017 року та липень 2019 року, за результатами якої був складений акт за №3811/04-36-52-30/23944198 за висновками якого встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, а саме: затримка реєстрації податкової накладної №12 від 02.07.2019р. з граничним строком реєстрації 31.07.2019р., а фактичною датою реєстрації - 09.08.2019р., тобто кількість днів прострочення становить 9 календарний день, що підтверджується змістом копії наведеного акту перевірки (а.с.8).
На підставі наведеного акту перевірки, контролюючим органом 23.12.2019р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» за №0082905230 за яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації у ЄРПН податкової накладної №12 від 02.07.2019р. на суму ПДВ - 100000,00 грн., сума штрафу становить - 10000,00 грн. (а.с.9-10).
Позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0082905230 від 23.12.2019р. про застосування 10000,00 грн. штрафу за порушення терміну реєстрації податкової накладної №12 від 02.07.2019р. посилаючись на те, що при заповненні наведеної податкової накладної він допустився технічної помилки та помилково зазначив датою її складання 02.07.2019р. замість 23.07.2019р. , фактично господарська операція відбулася 23.07.2019р., а не 02.07.2019р. та зазначена помилка тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за результатами перевірки проведеної за заявою покупця згідно п.120-1.3 Податкового кодексу України, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За змістом пунктів 201.1, 201.2 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, як зокрема - дата складання податкової накладної.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Пунктом 120-1.1 ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платника податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Відповідно до 120-1.3 ст.120-1 ПК України встановлено, що допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов`язання виправити такі помилки.
Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, як плата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платника податку.
Порядок заповнення податкової накладної встановлено Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307 (далі - Порядок №1307).
Так, п.5, п.21, п.22 вказаного Порядку №1307 визначено, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.
Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
У разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.
Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), якою вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме:
1) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, як плата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
2) дата відвантаження товарів або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.
При цьому, законодавчо встановлена можливість виправлення помилок, допущених у відповідних процесах, шляхом складання розрахунку коригування показників до податкової накладної та реєстрації його в ЄРПН (крім даних щодо дати складання податкової накладної).
Так, із наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що ТОВ ФАНІК (Замовником) на виконання своїх обов`язків за договором генерального підряду №14/06-19 від 14.06.2019р., укладеного із позивачем (Генпідрядником), та на підставі рахунку-фактури №ПЭ-2307-1 від 23.07.2019р. сплатило позивачеві 600000,00 грн., у тому числі ПДВ 100000,00 грн., за платіжним дорученням №36738 від 23.07.2019р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних договору, рахунку-фактури та заключної виписки АТ КБ ПриватБанк по рахунку позивача за період з 23.07.2019р. по 23.07.2019р. (а.с.11-15,23,31).
У зв`зку із проведенням наведеної оплати 23.07.2019р., тобто виникненням податкових зобов`язань саме 23.07.2019р., позивачем була складена податкова накладна №12, яку було зареєстровано в ЄРПН 09.08.2019р., що підтверджується копіями наведеної податкової накладної та квитанції №1 про її прийняття, а також і копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с.21,22, 25-26).
Разом з тим, при складанні наведеної податкової накладної №12, позивачем була допущена помилка у даті її складання, а саме: замість зазначення датою податкової накладної дату виникнення податкових зобов`язань - 23.07.2019р. , позивачем було зазначено 02.07.2019р. (а.с.21).
Окрім того, згідно наявно в матеріалах справи заключної виписки АТ КБ ПриватБанк по рахунку позивача за період з 02.07.2019р. по 02.07.2019р., судом встановлено, що сума у розмірі 600000,00 грн., у тому числі ПДВ 100000,00 грн., 02.07.2019р. на рахунок позивача не зараховувалася, таких доказів суду не надано.
Отже, за викладених обставин та з урахуванням аналізу вищевикладених норм податкового законодавства у їх сукупності, слід дійти висновку, що визначальним фактом у спірних правовідносинах є те, чи мали місце поряд із спірною податковою накладною №12 податкові зобов`язання (наслідки) у вигляді настання першої події саме на 02.07.2019р., а саме: зарахування коштів від ТОВ ФАНІК на рахунок позивача на оплату робіт згідно договору генерального підряду №14/06-19 від 14.06.2019р. та / або оформлення документів, що засвідчує факт виконання таких робіт, згідно до вимог п.187.1 ст.187 ПК України, оскільки лише за таких обставин є підстави вважати, що позивач, зареєструвавши спірну податкову накладну №12 09.08.2019 року, порушив строки, передбачені п.201.10 ст.201 ПК України.
Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, викладеною у його постанові від 17.07.2018р. у справі №804/2610/18.
Таким чином, враховуючи те, що господарська операція (надання послуг) 02.07.2019р.по виконанню договору генерального підряду №14/06-19 від 14.06.2019р. за податковою накладною №12 від 02.07.2019р. не відбулася (а господарська операція відбулася 23.07.2019р.), відповідно, і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної №12 від 02.07.2019р. у ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов`язку, встановленого п.201.10 ст.201 ПК України.
Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 28.08.2018р. у справі №804/1366/17, яка є обов`язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок доведення належними доказами правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 23.12.2019р.
Між тим, відповідачем жодних підстав та доказів правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 10000 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням за затримку реєстрації податкової накладної №12 від 02.07.2019р. у ЄРПН з урахуванням аналізу норм податкового законодавства та встановлених обставин справи щодо допущення позивачем технічної помилки при складанні такої податкової накладної за відсутності станом на 02.07.2019р. податкових зобов`язань на суму ПДВ 100000,00 грн., суду не надано.
При цьому, судом відхиляються доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у оспорюваній частині щодо застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН, оскільки жодних заперечень щодо наведених позивачем обставин щодо допущення технічної помилки при складанні податкової накладної №12 у зазначенні її дати та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права позивачем у відзиві не зазначено в порушення вимог п.5 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.39-40).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги викладене та перевіривши правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0082905230 від 23.12.2019р., суд приходить до висновку, що, приймаючи наведене податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафу у розмірі 10000,00 грн., відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0082905230 від 23.12.2019р. про застосування штрафу у розмірі 10000,00 грн. за затримку реєстрації в ЄРПН податкової накладної №12 від 02.07.2019р., відповідачем було порушено права та інтереси позивача, які підлягають судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування наведеного податкового повідомлення-рішення.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно платіжного доручення №4623 від 22.01.2020р. (а.с.7).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0082905230 від 23.12.2019р. - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0082905230 від 23.12.2019р. про застосування 10000,00 грн. штрафу за порушення терміну реєстрації податкових накладних.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "ПРОМЕНЕРГЕТИКА" (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд.1, офіс 120, код ЄДРПОУ 23944198) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2020 |
Оприлюднено | 02.04.2020 |
Номер документу | 88524266 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні