Рішення

від 01.04.2020 по справі 200/2180/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 р. Справа№200/2180/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського міського центру зайнятості про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидівського міського центру зайнятості про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку допомоги по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу призначено допомогу по безробіттю строком на 360 календарних днів з 14.02.2020 року по 07.02.2021 року в мінімальному розмірі 610 грн. ОСОБА_1 не згодна з мінімальним розміром призначеної допомоги по безробіттю, у зв`язку із чим звернулась до суду з даним позовом та просить суд визнати протиправними дії Селидівського міського центру зайнятості щодо неврахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду її роботи на ТОВ Мінова Україна з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року, що передували реєстрації особи як безробітної та заробітної плати за цей період для обчислення допомоги по безробіттю; зобов`язати Селидівський міський центр зайнятості здійснити перерахунок допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року на ТОВ Мінова Україна та заробітної плати за цей період з виплатою недоотриманих сум допомоги по безробіттю.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

16 березня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що на даний момент у державному реєстрі немає відомостей про сплату страхових внесків позивача за період з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року. Отже, оскільки Селидівський міський центр зайнятості не має законодавчих підстав для призначення позивачу допомоги по безробіттю в залежності від страхового стажу та її перерахунку, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

З 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 має статус безробітної.

З 14.02.2020 року відповідно до п. 2.3.4 ст. 22 та п. 3 ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ позивачу призначено допомогу по безробіттю строком на 360 календарних днів з 14.02.2020 року по 07.02.2021 року в мінімальному розмірі 610 грн.

Не погодившись з розміром призначеної допомоги, ОСОБА_1 17 лютого 2020 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок призначеної допомоги по безробіттю, у зв`язку із тим, що вона як застрахована особа не несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків страхувальником - ТОВ Мінова Україна .

Листом від 18.02.2020 року № 03/377/01-52-20 Селидівський міський центр зайнятості повідомив ОСОБА_1 , що виплата допомоги по безробіттю здійснюється у мінімальному розмірі, оскільки за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по ТОВ Мінова Україна відсутня інформація про сплату страхових внесків з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року. Таким чином страховий стаж ОСОБА_1 протягом 12 місяців, що передували реєстрації в центрі зайнятості як безробітної, складає нуль місяців.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 працювала, зокрема: з 17.11.2016 року по 31.01.2020 року економістом - фінансистом ТОВ Мінова Україна , та звільнена з посади у зв`язку із скороченням штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Записи трудової книжки №№ 32, 33.

Проаналізувавши матеріали справи суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України Про зайнятість населення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері зайнятості населення.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначається Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників; суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України Про зайнятість населення , інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у випадках, установлених законом; доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; благодійні внески підприємств, установ, організацій; інші надходження відповідно до законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Таким чином, страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, кошти єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

Статтею 4 Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , встановлено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску це, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Аналогічний підхід законодавцем закріплено і у сфері податкових правовідносин, так, статтею 171.1 Податкового кодексу України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платник єдиного внеску зобов`язаний пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, у тому числі в письмовій формі.

З цим правом кореспондується обов`язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч. 11 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи, підлягають обов`язковій сплаті і є гарантією матеріального забезпечення особи на випадок її безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин. Відповідальність за порушення умов та порядку сплати таких внесків покладено на платника єдиного внеску та його посадових осіб.

Суд вважає безпідставним довід відповідача, що в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація щодо сплати єдиного внеску позивачем за останні 12 місяців, які передували реєстрації особі як безробітної, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Тобто, формування відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який включає реєстр застрахованих осіб, покладено на Пенсійний фонд України.

Згідно п. 71 Рішення ЄСПЛ по справі Рисовський проти України (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, право позивача на отримання допомоги у належному розмірі не може бути поставлене в залежність від дій державних органів, які не дотримуються своїх власних процедур.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 460/5659/16-а.

Таким чином, відповідач при обчислення розміру допомоги по безробіттю позивачу протиправно не врахував періоди роботи позивача з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року на ТОВ Мінова Україна .

Оскільки під час розгляду справи судом встановлена протиправність дій відповідача щодо неврахування до страхового стажу вищезазначених періодів роботи, що передували реєстрації особи як безробітної та заробітної плати за період для обчислення допомоги по безробіттю позивачу, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню з зобов`язанням відповідача здійснити перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням до страхового стажу та заробітної плати за цей період з виплатою недоотриманих сум допомоги по безробіттю з 14.02.2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо неврахування до страхового стажу періоду роботи, що передував реєстрації особи як безробітної та заробітної плати за період для обчислення допомоги по безробіттю позивачу в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

З огляду на викладене, суд не вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Селидівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41а, код ЄДРПОУ 22039540) про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку допомоги по безробіттю - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Селидівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41а, код ЄДРПОУ 22039540) щодо неврахування ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до страхового стажу періоду його роботи на ТОВ Мінова Україна код ЄДРПОУ 35833631 з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року, що передували реєстрації особи як безробітної та заробітної плати за цей період для обчислення допомоги по безробіттю.

Зобов`язати Селидівський міський центр зайнятості (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41а, код ЄДРПОУ 22039540) здійснити перерахунок допомоги по безробіттю ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з урахуванням до страхового стажу періоду його роботи з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року на ТОВ Мінова Україна Код ЄДРПОУ 35833631 та заробітної плати за цей період з виплатою недоотриманих сум допомоги по безробіттю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41а, код ЄДРПОУ 22039540) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко