ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/1628/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Боянська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування припису, -
В С Т А Н О В И В:
Комунальне некомерційне підприємство "Боянська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (надалі - КНП "Боянська АЗПСМ") звернулося до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених порушень №ЧВ-2784/19/10АВ/П від 12.12.2019р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.12.2019р. інспектором праці Дамаскіним І.Г. на підставі акту інспекційного відвідування №ЧВ-2784/19/10/АВ від 12.12.2019р. (надалі - Акт) винесено Припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-2784/19/10/АВ/П від 12.12.2019р. (надалі - Припис), яким позивача зобов`язано в строк до 20.12.2019р. усунути виявлені порушення. Не погоджуючись із викладеними в акті порушеннями трудового законодавства, а саме звільнення 22.07.2019р. двірника ОСОБА_1 із порушенням вимог ст.38 КЗпПУ, зокрема без написання заяви на звільнення, позивач у встановленому законом порядку направив відповідачу зауваження до Акту.
Позивач вважає вказаний припис неправомірним, оскільки, на його думку, в порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідачем не було здійснено погодження на проведення позапланового заходу у вигляді інспекційного відвідування із центральним органом виконавчої влади, в порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 21.08.2019р. №823 (далі - Порядок №823) не проведено повідомної реєстрації інформації про проведення даного інспекційного відвідування в Реєстрі, крім того направлення на проведення інспекційного відвідування позивачу не було вручено.
Також позивач звертає увагу, що в Приписі не конкретизовано виявлене порушення, інспектором не прийнято до уваги всі обставини та документи, які доводять достовірність пояснень директора позивача щодо дійсного волевиявлення двірника звільнитись за власним бажанням, крім того, відповідач не зазначив, які конкретно дії слід вчинити для виправлення порушень вказаних у акті.
З наведених підстав позивач вважає, що оскаржуваний припис як протиправний підлягає скасуванню.
Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що на заходи контролю з питань державного нагляду та контролю за додержання законодавства про працю та зайнятість населення розповсюджується лише ч.3 ст.6 Закону №877, відповідно до якої вони повинні були ознайомити позивача із підставою проведення позапланового заходу з наданням копії відповідного посвідчення (направлення). Натомість вимоги ч.1 ст.6 Закону №877 не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Щодо тверджень позивача про неврахування ними зауважень до акту, відповідач вказує, оскільки Акт підписаний без зауважень, інспектор не пізніше наступного дня виніс припис, крім того, зауваження на Акт надійшли до Держпраці із порушенням трьохденного строку на їх подання.
Крім того, відповідач щодо виявленого порушення зазначає, що в ході перевірки було встановлено порушення вимог ст.38 КЗпПУ, оскільки двірник фактично звільнений з займаної посади без заяви на звільнення, так як її розірвав і продовжив працювати.
З наведених підстав відповідач вважає, що за наслідком проведеного щодо позивача інспекційного заходу ними правомірно винесено припис.
Представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому вона наполягає на необхідності погодження із центральним органом виконавчої влади проведення позапланового інспекційного відвідування. Крім того, вказує що ними все ж таки вчасно подані зауваження на Акт інспекційного відвідування, оскільки п.18 Порядку №823 передбачено, що зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта.
Ухвалою суду від 28.12.2019р. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В підготовчому засіданні 07.02.2020р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.02.2020р.
В судовому засіданні 11.03.2020р. представники позивача у вступному слові підтримали позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.
Представники відповідача у вступному слові зазначили, що при винесенні оскаржуваного припису дотримано всіх вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 11.03.2019р. було допитано свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Представники позивача та відповідача 11.03.2020р. в судовому засіданні подали заяви про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи указані положення КАС України, клопотання представників позивача та відповідача, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Комунальне некомерційне підприємство "Боянська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (іден.код 42898430) 20.03.2019р. зареєстроване як юридична особа, з основним видом економічної діяльності: загальна медична практика (код КВЕД 86.21).
26.04.2019р. наказом №5/15 ОСОБА_1 прийнятий з 26.04.2019р. на посаду двірника КНП Боянська АЗПСМ (а.с.70).
22.07.2019р. згідно наказу №08к про припинення трудового договору на підставі ст.38 КЗпПУ звільнено ОСОБА_1 з посади двірника (а.с.70 зворот - 80).
ОСОБА_1 25.11.2019р. звернувся до Управління Держпраці у Чернівецькій області із заявою, в якій просив здійснити перевірку законності звільнення його з посади двірника (а.с.118).
На підставі наказу №446 від 02.12.2019р. та направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №04-324 від 02.12.2019р. головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернівецькій області Дамаскіним І.Г. у період з 03.12.2019 р. по 12.12.2019р. проведено інспекційне відвідування у Комунальному некомерційному підприємстві "Боянська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-2784/19/10/АВ від 12.12.2018р. (а.с.59-69, 116).
Направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 02.12.2019р. №04-324 отримано представником позивача ОСОБА_3 . 03.12.2019р., що підтверджується її особистим підписом у направленні (а.с.59).
12.12.2019р. головним державним інспектором Управлінням Держапраці в Чернівецькій області Дамаскіним І.Г. видано припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-2784/19/10АВ/П (а.с.29).
23.12.2019р. надійшли зауваження на Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 16.12.2019р. вих.№156 (а.с.74-76).
Позивач не погоджується із приписом про усунення виявлених порушень, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).
Так, за приписами статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823 (далі - Порядок №823).
Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Управління Держпраці у Чернівецькій області.
Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Управління Державної служби України з питань праці у Чернівецькій області (далі - Управління), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 03.08.2018р. №84 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до п.п.50 цього ж пункту Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернівецької області.
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону №877 в частині необхідності погодження проведення позапланового заходу із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Частиною 5 статті 2 Закону №877 визначено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877 та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону №877.
Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон №877 незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
Згідно із абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів, окрім інших, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Крім того, в абзаці 5 частини першої статті 6 Закону N 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Згідно із ч.3 ст.6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Як вбачається з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.
З наказу про проведення інспекційного відвідування від 02.12.2019р. №446 слідує, що підставою для проведення інспекційного відвідування стало звернення ОСОБА_1 щодо перевірки законності його звільнення з посади двірника (а.с.116-118).
В ході судового розгляду справи було встановлено та не заперечувалось представниками відповідача, що при винесенні наказу на проведення інспекційного відвідування позивача погодження з центральним органом виконавчої влади не було.
За таких обставин суд приймає до уваги позицію позивача, що проведення відповідачем інспекційного відвідування за відсутності погодження із центральним органом виконавчої влади, свідчить про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 31.12.2019р. по справі №809/799/17.
Таким чином, відсутність у справі даних відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю є самостійною підставою для визнання перевірки (інспекційного відвідування) незаконною, а прийнятих за її результатами рішень (припису) протиправним.
Відповідно до п.5 Порядку №823 інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 28 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.
В ході розгляду справи відповідачем не було надано доказів проведення повідомної реєстрації інформації про проведення даного інспекційного відвідування в Реєстрі інспекційних відвідувань до початку його проведення, відтак відповідачем також порушені вимоги п.5 Порядку №823.
Разом з тим, суд вважає такими, що не відповідають дійсності твердження позивача про не вручення відповідно до вимог ч.3 ст.6 Закону №877 направлення на проведення інспекційного відвідування, оскільки згідно особистого підпису директора КНП Боянської АЗПСМ ОСОБА_3 копію примірника направлення остання отримала 03.12.2019р., тобто до початку проведення інспекційного відвідування (а.с.59).
Отже, суд вважає, що зазначені вище порушення порядку проведення інспекційного відвідування є самостійними підставами для визнання перевірки незаконною, а відтак складений за її результатами акт є недопустимим доказом у справі.
Верховний Суд в постановах від 12 червня 2018 року, 20 березня 2018 року у справах №№821/597/17, 810/1438/17 відповідно висловив правову позицію, що акт отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.
Суд одночасно зазначає, що порушення визначеного законом порядку здійснення певних процедур підриває основи правової держави та не може бути допустимим для існування в рамках правового суспільства, оскільки руйнує правовий порядок в державі і створює умови для різного роду зловживань з боку суб`єктів владних повноважень і ставить їх у більш вигідне становище порівняно з фізичними чи юридичними особами.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що відповідач призначив та здійснив перевірку із суттєвим порушенням встановленої Законом №877 процедури, наслідком чого є визнання протиправним оскаржуваного припису, прийнятого за результатами такої перевірки.
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем його прав в частині неврахування зауважень до акту перевірки суд зазначає наступне.
Згідно ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Згідно із п.16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці (п.17 Порядку №823).
Пунктом 18 Порядку №823 передбачено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до пункту 21 Порядку №823 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.
Таким чином, норма ч.6 ст.7 Закону №877 кореспондується із п.18 Порядку №823 та передбачають, що в разі якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, відтак суд вважає, що лише в разі підписання акту інспекційного відвідування із зауваженнями об`єкт відвідування має право протягом трьох робочих днів подати такі зауваження.
Дійсно позивач подав письмові зауваження протягом трьох робочих днів, однак з матеріалів справи видно, що акт інспекційного відвідування від 12.12.2019р. підписаний директором КНП Боянської АЗПСМ Кучурян М.М. без зауважень, відтак у відповідача не було підстав вважати, що такі будуть подані, і як наслідок, у відповідності до вимог п.21 Порядку №823 винесено припис про усунення виявлених порушень.
Не дивлячись на те, що судом вже зроблено висновок про протиправність оскаржуваного припису, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.8 ст.7 Закону №877 припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Оскаржуваним приписом було встановлено обставини на підставі яких відповідач дійшов висновку про те, що двірник ОСОБА_1 звільнений з займаної посади 22.07.2019р. без написання заяви на звільнення за ст.38 КЗпПУ за власним бажанням, або без виправлення заяви на звільнення від 21.07.2019р., де проставлена дата написання заяви 28.06.2019р. та число звільнення 01.07.2019р.
За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Частиною 1 статті 232 КЗпП України визначено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами, окрім інших, працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.
Суд зазначає, що питання законності звільнення двірника ОСОБА_1 не може бути вирішено в адміністративному судочинстві в межах даної справи, оскільки в разі якщо працівник вважає своє звільнення незаконним він вправі звернутися із позовом в порядку цивільного судочинства до місцевого суду про поновлення на посаді або зміни формулювання причин звільнення.
В той же час, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 зазначив, що не бажає поновлюватись на роботі, таке ж волевиявлення він висловив у своїх поясненнях від 03.12.2019р., наданих під час інспекційного відвідування, відтак суду не зрозуміло яким чином, на думку відповідача, позивач повинен усунути порушення ст.38 КЗпП України.
Суд звертає увагу, що відповідач, встановивши у оскаржуваному приписі факт порушення позивачем ст.38 КЗпП України, не зазначив, які конкретно дії повинен вчинити позивач для їх виправлення, з урахуванням позиції ОСОБА_1 , а саме його не бажання поновлюватись на роботі.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, чим вчинив протиправні дії щодо прав та інтересів позивача, які підлягають захисту, шляхом скасування припису, оскільки він, з огляду на встановлені у справі обставини, є протиправним.
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, відтак оскаржуване рішення є протиправними та підлягає скасуванню. За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1921грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Чернівецькій області.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених порушень №ЧВ-2784/19/10АВ/П від 12.12.2019р.
3. Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства "Боянська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Чернівецькій області судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Комунальне некомерційне підприємство "Боянська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини" Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (вул. І. Мороза, 8, с.Бояни Новоселицький район Чернівецька область, 60321; код ЄДРПОУ 42898430)
Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул.Зелена, 3, м.Чернівці, 58003; код ЄДРПОУ 39888333).
Суддя В.О. Кушнір
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2020 |
Оприлюднено | 01.04.2020 |
Номер документу | 88525864 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Кушнір Віталіна Олександрівна
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Кушнір Віталіна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні