Рішення

від 30.03.2020 по справі 640/19746/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ № 640/19746/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши в письмовому провадженні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРЖІ ПРО доОдеської митниці Державної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування рішення, представники сторін: позивача - Крилач О.І. ;

відповідача - Берікула М.Ю., Кілаберія М.Ш. ;

вільний слухач ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРЖІ ПРО (далі - позивач або ТОВ ЕНЕРЖІ ПРО ) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач або Одеська митниця ДФС України), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 10.09.2018 № КТ-UA500060-0051-2018 про визначення коду товару.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження на 12.02.2019.

12.02.2019 судовий розгляд справи було відкладено на 11.03.2019.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2019 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Одеському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції 11.03.2019, а також витребувано у відповідача додаткові докази у справі.

11.03.2019 судовий розгляд справи було відкладено на 16.04.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Одеському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції 16.04.2019.

16.04.2019 судовий розгляд справи було відкладено на 28.05.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в режимі відеоконференції на 19.06.2019.

19.06.2019 судовий розгляд справи було відкладено на 10.07.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2019 призначено справу до судового розгляду в режимі відеоконференції 10.07.2019.

10.07.2019 судовий розгляд справи було відкладено на 30.07.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2019 призначено справу до судового розгляду в режимі відеоконференції 30.07.2019.

30.07.2019 суд, враховуючи клопотання представників позивача та відповідача, ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним здійснювалося імпортування товару (сумки господарські з двома ручками та застібкою блискавка в асортименті) на митну територію України, який заявлено до митного оформлення за кодом УКТ ЗЕД 6305 32 11 00, однак відповідачем було змінено визначений позивачем код УКТ ЗЕД на 4202 92 19 00, що на переконання позивача є безпідставним та протиправним і призвело до збільшення розміру ввізного мита з 12% на 12,5%.

При цьому, в обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ ЕНЕРЖІ ПРО зазначає, що у відповідача не було законодавчо визначених підстав для здійснення самостійної класифікації товарів, що оскаржуване рішення про визначення коду товару не містить ані належного обґрунтування щодо зміни коду УКТ ЗЕД, ані конкретизації класифікаційних ознак товару, а також, що навіть проведене експертне дослідження, задля якого у позивача було відібрано зразки імпортованого товару не встановило таких характеристик товару, які б унеможливлювали здійснення його класифікації за УКТ ЗЕД 6305 32 11 00 та/або підтверджували наявність підстав для його класифікації за УКТ ЗЕД 4202 92 19 00.

Крім того, позивач наполягає на тому, що відповідачем при зміні визначеного ним УКТ ЗЕД взагалі було неправильно встановлено товарну позицію 4202, яка охоплює товари з конкретними індивідуальними ознаками, яких імпортований товар не містить.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та наполягає на тому, що позивачем було неправильно визначено УКТ ЗЕД при імпортуванні товару на митну територію України, що обраний ним УКТ ЗЕД відповідає іншому товару, а саме мішки та пакети пакувальні з відповідними характеристиками.

При цьому, у своєму відзиві відповідач стверджує, що позивач та уповноважена ним особа на момент проходження процедури митних формальностей не володіли точними відомостями про товар, тому не могли правильно визначити його УКТ ЗЕД, у зв`язку з чим митницею було відібрано зразки імпортованого товару та забезпечено проведення їх експертного дослідження.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено, що у позові ним наведено обґрунтування щодо кожної складової обраного УКТ ЗЕД, однак жодної з них відповідачем у поданому відзиві не спростовано. Також позивач наводить доводи, що є аналогічними, викладеним у його позовній заяві, та наполягає на невідповідності відзиву відповідача за формою та змістом вимогам процесуального законодавства.

Відповідачем подано заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких він наводить доводи, аналогічні тим, що викладені в його відзиві, наполягає на дотриманні контролюючим митним органом процедури перевірки правильності визначення декларантом УКТ ЗЕД, зазначає, що необхідність віднесення імпортованого позивачем товару до УКТ ЗЕД 4202 92 19 00 підтверджується висновком експертного дослідження, яким, зокрема, установлено класифікаційні характеристики імпортованого товару, що надають підстави для його віднесення до сумок господарських, виготовлених з пластмасових листів або текстильних матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ ЕНЕРЖІ ПРО (код ЄДРПОУ 42214323) є юридичною особою, яка зареєстрована на території України.

Між ТОВ ЕНЕРЖІ ПРО і компанією SHANTOU JIANDA INDUSTRIAL CO., LTD (Китай) укладено контракт від 11.06.2018 № SJI-EPUKR2018.

01.08.2018 на підставі вказаного контракту позивачем здійснювалося імпортування товару на митну територію України.

Зазначений товар, у відповідності до інформації у товаросупровідних документах, визначається як сумка господарська з двома ручками та застібкою блискавка в асортименті - 176 695 штук; матеріал деталей сумки - тканина полотняного переплетення, що виготовлена із синтетичних стрічкових ниток з поліпропілену та покрита шарами полімерного матеріалу .

Виробником вказаного товару є безпосередньо контрагент позивача - компанія SHANTOU JIANDA INDUSTRIAL CO., LTD , який класифікує свій товар як господарські сумки, що не призначені для тривалого використання (лист від 21.07.2018 № 9950/07052018).

Для проходження процедури митних формальностей позивачем контролюючому органу було надано:

- митну декларацію від 01.08.2018 № UA500060/2018/023742;

- пакувальний лист від 11.06.2018 № SJIEP-8339;

- інвойс від 11.06.2018 № SJIEP-8339;

- коносамент від 11.06.2018 № ODS4300 (Вill of Lading);

- міжнародну товарно-транспортну накладну від 31.07.2017 № 8339;

- контракт від 11.06.2018 № SJI-EPUKR2018.

При декларуванні імпортованого товару для проходження процедури митних формальностей позивачем визначено УКТ ЗЕД 6305 32 11 00.

01.08.2018 Одеською митницею ДФС України було прийнято рішення № 62 про взяття проб (зразків), на підставі якого відібрано зразки товару, імпортованого позивачем, для проведення його експертного дослідження, про що складено акт № UA500060/2018/023742.

06.08.2018 відповідачем здійснено запит № 023742 до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України про проведення експертного дослідження та передано відібрані зразки для його здійснення, а партія товару, імпортованого позивачем, випущена у вільний обіг.

За результатами вищезазначеного експертного дослідження Одеським управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України складено висновок від 20.08.2018 № 142008700-0607.

У зазначеному висновку встановлено, що:

- наданий для дослідження зразок є сумкою, яка виготовлена за допомогою прошивного методу з матеріалу, який складається з тканини полотняного переплетення, з поліпропіленових стрічкових ниток, обидві поверхні якої покриті шаром полімерного матеріалу - поліпропілену, який спостерігається неозброєним оком;

- зовнішні максимальні розміри зразка складають: висота сумки 38,5+/-0,2 см; завширшки 45,6+/-0,2 см, ширина 19,6+/-0,2 см;

- сумка має замикаючий пристрій - застібку-блискавку та дві ручки для носіння виробу в руці, що виготовлені з вузької тканини, полотняного переплетення, з синтетичних комплексних поліпропіленових ниток.

Крім того, у висновку зазначено, що визначення призначення наданого зразка товару та чи відноситься він до товарів тривалого використання, виробів з пластмаси для транспортування та пакування товарів, не входить до компетенції експертів Одеського управління.

Також в експертному висновку зазначено, що зразок за визначеним видом матеріалу не відповідає опису, наведеному у митній декларації від 01.08.2018 № UA500060/2018/023742 в частині … не виявляються неозброєним оком… .

10.09.2018 відповідачем складено рішення № КТ-UA500060-0051-2018 про визначення коду товару, яким змінено визначений позивачем УКТ ЗЕД 6305 32 11 00 імпортованого товару на УКТ ЗЕД 4202 92 19 00, що зумовило зміну розміру ввізного мита з 12% на 12,5%.

Незгода з таким рішенням відповідача від 10.09.2018 № КТ-UA500060-0051-2018 про визначення коду товару обумовила звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

У ч.ч. 1-5, 7 ст. 69 МК України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 № 584-VII (далі - Закон № 584-VII) встановлено Митний тариф України, який є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ст. 1).

У Додатку до Закону № 584-VII визначено наступні класифікаційні характеристики товарів:

1) коду 4202 відповідають:

- саквояжi, чемодани, дорожнi дамськi сумки-чемоданчики, кейси для ділових паперів, портфелi, шкiльнi ранцi, футляри та чохли для окулярiв, бiноклiв, фото-, кiно- та відеокамер, для музичних iнструментiв, зброї, кобури та аналогiчнi чохли;

- сумки дорожнi, сумки-термоси для харчових продуктів та напоїв, сумочки для косметики, рюкзаки, сумочки дамські, сумки господарськi, портмоне, гаманцi, футляри для географiчних карт, портсигари, кисети, сумки для робочих iнструментiв, сумки спортивнi, футляри для пляшок, пудреницi, скриньки для ювелiрних виробiв, футляри для рiзальних предметiв та аналогічні речi, виготовлені з натуральної або композицiйної шкiри, пластмасових листiв або текстильних матерiалiв, вулканiзованих волокон або картону, або з повним покриттям усiєї поверхнi або переважно покриті такими матерiалами чи папером:

- саквояжi, чемодани, дорожні дамськi сумки-чемоданчики, кейси для ділових паперів, портфелi, шкiльнi ранцi та подібнi вироби.

За кодом 4202 92 додаються наступні характеристики: з лицьовою поверхнею з листів пластмаси або текстильних матерiалiв; з листiв пластмаси.

Кодом 4202 92 19 00 визначено iншi та з текстильних матерiалiв і передбачено застосування розміру ставки мита 12,5 % (пільгова та повна).

При цьому, додатковою характеристикою товарів групи 42 зазначено, що на додаток до положень примітки 2 до товарної позиції 4202 не включаються сумки, виготовлені з листів пластмаси, з надрукованими зображеннями або без них, з ручками, не призначені для тривалого використання (товарна позиція 3923);

2. Коду 6305 відповідають мiшки та пакети пакувальнi.

За кодом 6305 32 додаються наступні характеристики: - гнучкi промiжнi контейнери великої мiсткостi;

- із стрiчок або подiбних форм з полiетилену або полiпропiлену.

Кодом 6305 32 11 00 визначено додатково ознак трикотажнi і передбачено пільгову ставку мита 12%, а повну - 20%.

Отже, законодавством регламентовано чіткий порядок та критерії для класифікації товарів за УКТ ЗЕД та, відповідно, визначення ставок мита на імпортований товар.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного в цій справі рішення від 10.09.2018 № КТ-UA500060-0051-2018 про визначення коду товару, суд звертає увагу на те, що як у товаросупровідних документах, які подавалися позивачем для митного оформлення задекларованого товару, так і в експертному висновку від 20.08.2018 № 142008700-0607, складеному компетентною установою за результатами безпосереднього дослідження його зразків, імпортований позивачем товар визначається як господарські сумки, що відповідає групі 4202 товарів, закріпленій у додатку до Закону № 584-VII, та додатковим кваліфікаційним ознакам за кодом 4202 92 19 00.

Разом з тим, доводи позивача про те, що імпортовані ним товари не можуть бути класифіковані за вказаним УКТ ЗЕД, оскільки згідно з листом товаровиробника від 21.07.2018 № 9950/07052018 вони не призначені для тривалого використання, суд вважає необґрунтованими, оскільки наявність такої ознаки виключає можливість застосування групи коду класифікації 4202 виключно в разі, якщо товар виготовлений з листів пластмаси і має супутні ознаки за кодом товарної позиції 3923 (пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них), але в даному випадку ознаки вказаної товарної позиції (3923) товару позивача не властиві.

Більш того, аналізуючи доводи самого ж позивача та надані ним докази, суд відзначає, що безпосередньо листом товаровиробника, на який посилається товариство, імпортований ним товар класифіковано як господарські сумки, тобто за основною ознакою групи товарів 42, а не як мішки/пакети пакувальні групи 63, яка застосовані позивачем при визначенні УКТ ЗЕД імпортованого ним товару.

Твердження позивача про те, що проведене експертне дослідження, задля якого відповідачем було відібрано зразки імпортованого товару, не встановило таких характеристик товару, які б унеможливлювали здійснення його класифікації за УКТ ЗЕД 6305 32 11 00 та/або підтверджували наявність підстав для його класифікації за УКТ ЗЕД 4202 92 19 00, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як відзначалося вище, в експертному висновку встановлено кваліфікаційні ознаки товару імпортованого позивача (вид, матеріал тощо), що надають підстави для його кваліфікації саме за УКТ ЗЕД 4202 92 19 00.

Посилання позивачем на допущення відповідачем формальних порушень при вирішенні питання щодо зміни задекларованого товариством УКТ ЗЕД товару, зокрема наведення митницею в оскаржуваному рішенні лише нормативно-правових актів без визначення конкретних норм права та класифікаційних ознак товару, зазначення тільки реквізитів експертного висновку, а не його змісту, суд частково приймає до уваги та зазначає наступне.

Так, у рішенні про визначення коду товару відповідачем наведено перелік товаросупровідних документів, відомості митної декларації позивача (граф 31, 33), відповідні законодавчі акти, якими керувався відповідач, та експертний висновок від 20.08.2018, тобто повний перелік документів та законодавчих норм, проаналізованих та застосованих митним органом при вирішенні питання щодо зміни обраного позивачем коду товару.

Разом з тим, жодною нормою законодавства не передбачено такої вимоги як наведення безпосередньо змісту документів та/або нормативних приписів, проаналізованих митним органом при зміні задекларованого імпортером коду товару.

Крім того, аналізуючи ці та всі інші доводи позивача, суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття рішення не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, суд вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування судом при розгляді цієї справи,

Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden).

На підставі викладеного, проаналізувавши доводи обох сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення даного позову.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРЖІ ПРО - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко