Рішення

від 30.03.2020 по справі 640/1898/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ № 640/1898/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю ТД САНЛАЙТ простягнення податкового боргу представники сторін: позивача - Прокопенко Г.В.;

відповідача - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві (далі - позивач або ГУ ДФС у м. Києві) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД САНЛАЙТ (далі - відповідач або ТОВ ТД САНЛАЙТ ), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 345 804,43 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, та/або за рахунок готівки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

12.03.2019 та 23.04.2019 розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 06.06.2019.

06.06.2019 суд, враховуючи клопотання представника позивача, ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 345 804,43 грн., який набув статусу узгодженої податкової заборгованості, що податковим органом було складено та направлено відповідачу в порядку, передбаченому законодавством, податкову вимогу від 22.08.2018 № 158904-17, яка платником не виконана.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ ТД САНЛАЙТ (код ЄДРПОУ 39288437) зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в ГУ ДФС у м. Києві, є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

16.03.2018 ТОВ ТД САНЛАЙТ у декларації з ПДВ № 9046345531 нараховано ПДВ на суму 14705,48 грн., термін сплати якого сплив 30.03.2018.

10.05.2018 ТОВ ТД САНЛАЙТ у декларації з ПДВ № 9088789571 нараховано ПДВ на суму 11260,00 грн., термін сплати якого сплив 11.05.2018.

19.06.2018 ТОВ ТД САНЛАЙТ у декларації з ПДВ № 9122968683 нараховано ПДВ на суму 19866,00 грн., термін сплати якого сплив 30.06.2018.

20.07.2018 відповідачу нараховано пеню в розмірах 158,11 грн., 37,93 грн., 16,79 грн. за невиконання ним самостійно визначених зобов`язань з ПДВ за деклараціями від 19.02.2018 № 9024739366 та від 16.03.2018 № 9046345531.

18.07.2018 ТОВ ТД САНЛАЙТ у декларації з ПДВ № 9147791636 нараховано ПДВ на суму 9112,00 грн., термін сплати якого сплив 30.07.2018.

16.08.2018 ТОВ ТД САНЛАЙТ у декларації з ПДВ № 9173882611 нараховано ПДВ на суму 12313,00 грн., термін сплати якого сплив 30.08.2018.

22.08.2018 ГУ ДФС у м. Києві направлено відповідачу за адресою його місцезнаходження (податковою адресою): 04116 м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10, податкову вимогу № 158904-17, в якій визначено суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 55 156,31 грн.

До контролюючого податкового органу від ТОВ ТД САНЛАЙТ повернувся поштовий конверт з відміткою за закінченням терміну зберігання .

19.09.2018 ТОВ ТД САНЛАЙТ у декларації з ПДВ № 9201349210 нараховано ПДВ на суму 14196,00 грн., термін сплати якого сплив 30.09.2018.

06.07.2018 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ ТД САНЛАЙТ з питань дотримання вимог податкового законодавства в галузі щодо своєчасності подання звітності з ПДВ, за результатами якої складно акт № 11365/26-15-12-06-16, яким установлено порушення відповідачем вимог щодо своєчасності подання звітності з ПДВ.

06.09.2018 на підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0597541206, яким відповідачу нараховано штрафні санкції зі сплати ПДВ у розмірі 49875,75 грн. та пеню 13380,37 грн.

28.10.2018 податкові зобов`язання, визначені вказаним податковим повідомленням-рішенням, набули статусу узгодженого податкового боргу.

17.10.2018 ТОВ ТД САНЛАЙТ у декларації з ПДВ № 9226674272 нараховано ПДВ на суму 1380,00 грн., термін сплати якого сплив 30.10.2018.

Станом на 22.12.2018 за відповідачем обліковується заборгованість з ПДВ в загальному розмірі 345 804,43 грн., яка складається з вищевказаних податкових зобов`язань, виникла у зв`язку з їх невиконанням та набула статусу узгодженого податкового боргу.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив наявний у нього податковий борг з ПДВ у вказаному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.157, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10-ти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 ПК України.

Так, відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок № 1244).

Отже, законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати своєчасно та в повному обсязі податкові зобов`язання та повноваження контролюючих податкових органів вживати відповідні заходи реагування для забезпечення повноти виконання платниками угоджених податкових зобов`язань, зокрема шляхом стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Разом з тим, законодавством визначено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків.

Перевіряючи доводи сторін та аналізуючи зібрані у справі докази, суд звертає увагу на те, що за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість зі сплати ПДВ у розмірі 345 804,43 грн., яка виникла у зв`язку з невиконанням ним податкових зобов`язань, самостійно визначених платником у податкових деклараціях від 16.03.2018 № 9046345531, від 10.05.2018 № 9088789571, від 19.06.2018 № 9122968683, від 18.07.2018 № 9147791636, від 16.08.2018 № 9173882611, від 19.09.2018 № 9201349210, від 17.10.2018 № 9226674272, несплатою пені, нарахованої за невиконання ним самостійно визначених зобов`язань з ПДВ за деклараціями від 19.02.2018 № 9024739366 та від 16.03.2018 № 9046345531, та зобов`язань (штрафних санкцій і пені), визначених у податковому повідомленні-рішенні від 06.09.2018 № 0597541206, яке товариством не оскаржувалося та в порядку, визначеному законодавством, не скасовано.

При цьому, щодо вказаної податкової заборгованості контролюючим податковим органом складено податкову вимогу від 22.08.2018 № 158904-17, в якій визначено суму наявного у відповідача податкового боргу станом на дату складання цієї вимоги.

У наступному, після винесення зазначеної податкової вимоги до звернення позивача до суду з цим позовом 04.02.2019, сума податкового боргу з ПДВ, вказана у вимозі збільшилася і заявлена ГУ ДФС у м. Києві до стягнення з ТОВ ТД САНЛАЙТ у розмірі поточної заборгованості відповідача, що крім іншого підтверджується відомостями його інтегрованої картки платника податків.

Водночас, у контексті дослідження виниклих між сторонами правовідносин в цій справі, суд зазначає, що згідно з приписами статті 59 ПК України, збільшення суми податкового боргу після складання податкової вимоги не потребує винесення нової вимоги.

Крім того, суд також надає оцінку тим обставинам, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем податкової вимоги від 22.08.2018 № 158904-17, але оскільки така вимога направлена позивачем за офіційною адресою місцезнаходження платника податків (податковою адресою відповідача) рекомендованим поштовим листом з повідомленням про вручення, то відповідно до пункту 58.3 статті 58 та пункту 59.1 статті 59 ПК України, вона вважається такою, що вручена ТОВ ТД САНЛАЙТ .

Отже, позивачем дотримано процедуру стягнення податкового боргу, визначену вищенаведеними нормами ПК України, зокрема статтею 95, доведено перед судом наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ у розмірі 345 804,43 грн., а заявлені позовні вимоги про стягнення вказаного боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить, відповідають приписам чинного законодавства.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, дотримано принцип офіційності в адміністративному судочинстві та доведено перед судом ті обставини, на які він посилається. Натомість відповідачем, як суб`єктом господарювання, згідно з принципом змагальності, не спростовано доводи суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 25.06.2018 у справі № 808/5439/13-а та від 13.11.2018 у справі № 805/528/17-а.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати ПДВ у розмірі 345 804,43 грн. за рахунок коштів платника податків на рахунках у банках, які його обслуговують, та готівки.

Отже, позовні вимоги ГУ ДФС у м. Києві підлягають задоволенню повністю .

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДФС в м. Києві - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД САНЛАЙТ (адреса: 04116, м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10, ідентифікаційний код 39288437) на користь Головного управління ДФС в м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 345 804,43 грн. (триста сорок п`ять тисяч вісімсот чотири гривні 43 копійки) за рахунок коштів платника податків на рахунках у банках, які його обслуговують, та готівки.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко