Ухвала

від 31.03.2020 по справі 640/6630/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

31 березня 2020 року м. Київ № 640/6630/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю БЕСТ СТОУН до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування акта перевірки і податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю БЕСТ СТОУН з позовом Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати акт перевірки №1693/26-15-04-05-16/42053641 від 31.01.2020 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2020 №0230060405.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.03.2020 від представника позивача через канцелярію суду надійшли матеріали для усунення недоліків позовної заяви.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та поданими позивачем матеріалами для усунення недоліків позову, суд при вирішенні питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі за вказаним позовом дійшов наступних висновків.

За змістом норм ч. 1 і 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Як вбачається з тексту поданої позовної заяви, позивачем разом із вимогою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення заявлено також вимогу про визнання протиправним і скасування акта перевірки, що був підставою для прийняття органом ДПС оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

У контексті з наведеним, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом норм ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, у контексті наданого Конституційним Судом України в своєму рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 визначення поняттю охоронюваний законом інтерес мжна стверджувати, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Також згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 ст. 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За правилами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно норм п. 86.7 і 86.8 ст. 86 ПК України за наслідками розгляду заперечень платника податків (у разі наявності таких) та на підставі акта перевірки контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення (тобто, письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності).

Беручи до уваги зміст наведених норм права та предмет спору за поданим позовом суд дійшов висновку, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи (позивача), не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. Як наслідок акта перевірки за своєю сутністю не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні ст. 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

В даному випадку, як видно із тексту позовної заяви, акт перевірки на момент звернення Товариства з цим позовом до суду не порушує прав, свобод або інтересів платника податків, оскільки вже наявне відповідне податкове повідомлення-рішення, - що, на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України, унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо оскарження акта перевірки відповідача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі 9901/633/18, від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі №9901/497/18. Аналогічну позицію у подібних правовідносинах було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №810/5854/14.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, враховуючи те, що позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта перевірки №1693/26-15-04-05-16/42053641 від 31.01.2020 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне відмовити ТОВ БЕСТ СТОУН у відкритті провадження за вказаною позовною заявою в частині зазначеної позовної вимоги на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БЕСТ СТОУН до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування акта перевірки і податкового повідомлення-рішення в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акта перевірки №1693/26-15-04-05-16/42053641 від 31.01.2020 - відмовити.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог надіслати позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 170, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295 - 297 цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок