ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2020 року м. Київ № 826/17858/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови суб`єкта владних повноважень протиправною зобов`язання вчинити певні дії, представники позивача - Мельник О.Ю.;
учасників справи: відповідача - не прибув,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" (адреса: 20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Успенська, 29, оф. 5, ідентифікаційний код 40494369) (далі - позивач або ТОВ "Уманьміськбуд") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) (далі - відповідач або ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправною оформлену листом від 16.10.2018 № 94276/08 відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Товариству з обмеженою відповідальністю "УМАНЬМІСЬКБУД" подання про повернення з бюджету збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939 (сто сорок тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 98 коп., сплаченого на рахунок ГУК у м. Києві/м. Київ/24140500 платіжним дорученням № 246 від 24.11.2017, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Товариству з обмеженою відповідальністю "УМАНЬМІСЬКБУД" подання про повернення з бюджету збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939 (сто сорок тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 98 коп., сплаченого на рахунок ГУК у м. Києві/м. Київ/24140500 платіжним дорученням № 246 від 24.11.2017.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у ТОВ "Уманьміськбуд" відсутній об`єкт справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій на придбання нерухомого майна, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо здійснення подання про повернення з бюджету збору є протиправною.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що документи, які б свідчили про придбавання позивачем житла вперше в ГУ ПФУ в м. Києві відсутні, оскільки Управління не здійснює ані реєстрацію договорів купівлі-продажу, ані реєстрацію права власності на житло. Окрім того, покладання на Управління обов`язку доведення факту щодо придбання житла громадянином не вперше є по своїй суті абстрактним та неможливим, оскільки відповідач не є тим суб`єктом владних повноважень, що здійснює реєстрацію зазначених договорів або права власності. З огляду на те, що органи Пенсійного фонду України не мають доступу до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також за відсутності правового механізму перевірки факту придбання позивачем нерухомості вперше, дії Управління не можна вважати протиправними. Також відповідач вказує, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються на виплату пенсій, надання соціальних послуг, оплату послуг з виплати та доставки пенсій; використання коштів Пенсійного фонду України на цілі не передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" забороняється.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 18.12.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.02.2019.
19.02.2019 розгляд справи відкладено на 04.03.2019.
У судовому засіданні 04.03.2019 оголошено перерву до 02.04.2019.
У судовому засіданні 02.04.2019 був присутній представник позивача, представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представником позивача було заявлено клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
27.09.2017 в електронній торговій системі "ProZorro.Продажі" відбулися електронні торги № UA-EA-2017-09-14-000112-c по лоту № Q81540b14743, до складу якого увійшло майно Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" (далі - ПАТ "КБ"НАДРА БАНК"): цілісний майновий комплекс загальною площею: 6 203,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд. 1; основні засоби у кількості 300 одиниць, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 61; основні засоби у кількості 483 одиниць, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Максима Залізняка, буд. 5.
Переможцем торгів стало ТОВ "Уманьміськбуд". За результатами торгів центральною базою даних електронної торгової системи було сформовано протокол електронних торгів.
28.09.2017 протокол електронних торгів № UA-EA-2017-09-14-000112-c по лоту № Q81540b14743 підписано переможцем торів - позивачем, та банком - замовником - ПАТ "КБ"НАДРА БАНК".
12.10.2017 позивачем платіжним дорученням № 216 проведено повний розрахунок за придбаний з електронних торгів № UA-EA-2017-09-14-000112-c лот № Q81540b14743 шляхом перерахування за реквізитами ПАТ "КБ"НАДРА БАНК", вказаними в протоколі електронних торгів, грошових коштів в сумі 16 510 000,00 грн.
24.11.2017 позивачем відповідно до платіжного доручення № 246, згідно з п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування ", перераховано на рахунок ГУК у м. Києві збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939,98 грн.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.03.2018 № 887 скасовано результати проведених 27.09.2017 відкритих торгів з продажу цілісного майнового комплексу загальною площею: 6 203,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд. 1, та основних засобів (номер лоту в електронній торговій системі Q81540b14743, протокол електронних торгів від 27.09.2017 № UA-EA-2017-09-14-000112-c).
Враховуючи викладене, укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд. 1, та основних засобів не відбулося.
За зверненням позивача, 18.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем надано лист № 2/01-16 на ім`я ГУ ДКСУ у м. Києві, яким підтверджено обставину сплати ТОВ "Уманьміськбуд" збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 140 939,98 грн. та обставину неукладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, з операції придбання якого сплачувався збір.
25.01.2018 позивач, з відповідними документами, звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві) з проханням повернути на поточний рахунок ТОВ "Уманьміськбуд" збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939,98 грн.
У відповідь листом від 12.02.2018 № 05-08.10/566-1617 ГУ ДКСУ у м. Києві повідомило позивача, що повернення коштів буде здійснено за умови отримання, зокрема, оригіналу подання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформленого відповідно до Додатку 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 03.09.2016 № 787.
27.02.2018 позивач звернувся з листом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням надати подання про повернення з бюджету збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939,98 грн., сплаченого на рахунок ГУК у м. Києві платіжним дорученням № 246 від 24.11.2017.
27.04.2018 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом № 23557/11 повідомило позивача, що для отримання подання про повернення з державного бюджету помилково сплачених коштів необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємства для проведення перевірки факту помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та надати результати перевірки до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згодом позивач звернувся до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому ТОВ "Уманьміськбуд" рекомендували повторно звернутися із заявою до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
27.04.2018 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 203 "Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві" ліквідовано Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ).
Листом від 20.06.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ з проханням надати подання про повернення з бюджету збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939,98 грн., сплаченого на рахунок ГУК у м. Києві платіжним дорученням № 246 від 24.11.2017.
17.09.2018, на вимогу службовця ГУ ПФУ Репіка Василя Юрійовича, позивачем було додатково надано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.09.2018 № 137776049.
Проте, ГУ ПУФ листом від 16.10.2018 № 94276/08 повідомило позивача, що на даний час не існує офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало, що житло придбане особою вперше; право громадянина на придбання нерухомого майна без сплати відповідного збору може бути визнано у судовому порядку.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд вказує таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 400/97-ВР), Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (надалі - Порядок № 1740), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (в подальшому - Порядок № 787), Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (по тексту - Положення № 215), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовано Порядком № 1740.
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 вказаного Порядку, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Частиною третьою статті 640 ЦК України передбачено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Судом встановлено, що листом № 2/01-16 від 18.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем підтверджено обставину сплати ТОВ "Уманьміськбуд" збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 140 939,98 грн. та обставину не укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, з операції придбання якого сплачувався збір.
Відповідно до пункту два частини першої статті два Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, а також про об`єкти та суб`єкти таких прав.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.09.2018 № 137776049 за позивачем не зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 6 203,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд.1.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.09.2018 № 137778351 право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 6 203,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд.1, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "МУЗКОМПАНІ", код ЄДРПОУ: 41888730.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком № 787.
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Беручи до уваги інформацію, яка міститься в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відсутності у позивача права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 6 203,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд.1, та відсутністю договору купівлі-продажу вказаного майнового комплексу, суд дійшов висновку, що у ТОВ "Уманьміськбуд" наявне право на повернення помилково зарахованих коштів до Державного бюджету у вигляді збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939,98 грн., сплаченого на рахунок ГУК у м. Києві платіжним дорученням № 246 від 24.11.2017.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про не придбання ним цілісного майнового комплексу, підтверджували реєстрацію права приватної власності на вказаний майновий комплекс, відповідачем не надано.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судовий збір в сумі 1 762,00 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
В частині вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд керується наступними мотивами.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій і другій статті 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, з положень ст.ст. 134, 139 КАС України, в їх сукупності, випливає про надання учасником справи детального опису обсягу наданих послуг, а також виконаних адвокатом робіт та їх вартості. При цьому, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу до суду подано: договір № 1 про надання правничої допомоги від 22.10.2018, відповідно до якого вартість роботи (гонорару) склала 14 094 грн., рахунок на оплату № 5 від 22.10.2018, платіжне доручення № 5 від 26.10.2018 про сплату 14 094,00 грн. та квитанції на оплату дизельного палива на загальну суму 2 504,60 грн.
Слід примітити, що, по-перше, з вказаного рахунку на оплату видно про найменування наданих послуг, зокрема, гонорар за надання правової допомоги.
По-друге, згідно п. 2.1.1. означеного правочину, правнича допомога включає в себе: аналіз практики розгляду судами спорів, що виникають із спірних правовідносин; складення позовної заяви; розрахунок розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви, та надання роз`яснень стосовно порядку його сплати; виготовлення копій документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; виготовлення копії позовної заяви та копій доданих до позовної заяви документів для відповідача; засвідчення копій документів та інших доказів, що подаються суду; надсилання позовної заяви і доданих до неї документів до суду; виправлення недоліків позовної заяви у випадку її повернення судом; безпосереднє представництво в суді; здійснення інших видів адвокатської діяльності, необхідних для захисту інтересів Клієнта.
Так, в площині видів правничої допомоги та компенсації витрат адвоката, необхідних для її надання, суд звертає увагу, що за п. 3.3. договору № 1 від 22.10.2018 погоджений сторонами розмір гонорару включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручення клієнта.
Втім, до суду не надано доказів складеного між адвокатом, Мельником О.Ю., та клієнтом, ТОВ Уманьміськбуд , акту приймання-передачі робіт (наданих послуг), необхідність складання якого, в підтвердження фактично виконаних робіт, кореспондує до викладених в договорі (п. 3.3.) положень.
Крім цього, не передбаченим, згідно умов договору, є компенсація клієнтом витрат на дизельне паливо.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність як детальної вартості виконаних робіт, так і їх прийнятого реального обсягу, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відшкодування витрат позивачу на професійну правничу допомогу у сумі 14 094 грн. та 2 504,60 грн. на оплату дизельного палива.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною оформлену листом від 16.10.2018 № 94276/08 відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Товариству з обмеженою відповідальністю "УМАНЬМІСЬКБУД" подання про повернення з бюджету збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939 (сто сорок тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 98 коп., сплаченого на рахунок ГУК у м. Києві/м. Київ/24140500 платіжним дорученням № 246 від 24.11.2017.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати Товариству з обмеженою відповідальністю "УМАНЬМІСЬКБУД" подання про повернення з бюджету збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 140 939 (сто сорок тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 98 коп., сплаченого на рахунок ГУК у м. Києві/м. Київ/24140500 платіжним дорученням № 246 від 24.11.2017.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьміськбуд" (адреса: 20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Успенська, 29, оф. 5, ідентифікаційний код 40494369), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) понесені ТОВ "Уманьміськбуд" витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2020 |
Оприлюднено | 02.04.2020 |
Номер документу | 88526102 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Пащенко К.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні