Ухвала

від 31.03.2020 по справі 640/4180/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

31 березня 2020 року м. Київ № 640/4180/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Веллфорт доДержавної фіскальної служби України провизнання протиправними та скасування рішень встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Веллфорт звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просило суд:

- визнати рішення №8317/40145117/2 від 11 лютого 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10 грудня 2018 року протиправним та зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації податкової накладної №1 від 10 грудня 2018 року;

- визнати рішення №8322/40145117/2 від 11 лютого 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 13 грудня 2018 року протиправним та зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації податкової накладної №2 від 13 грудня 2018 року;

- визнати рішення №8322/40145117/2 від 11 лютого 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 13 грудня 2018 року протиправним та зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації податкової накладної №3 від 13 грудня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року позов задоволено у повному обсязі.

Представником позивача 30 березня 2020 року подано клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу на загальну суму 8400,00 грн.

Розглянувши клопотання представника позивача Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом при ухваленні рішення від 30 вересня 2019 року вирішені питання щодо судових витрат, документально підтверджених станом на момент вирішення справи по суті та постановлення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року отримано 09 жовтня 2019 року представником позивача.

Враховуючи, що справа №640/4180/19 розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження), після отримання представником позивача судового рішення позивач у розумний строк, з огляду на норми частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не заявив клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу та не надав відповідних доказів в підтвердження понесених витрат (з якими зокрема мали бути ознайомлені інші учасники справи). Заява щодо наміру звернення про відшкодування витрат на правничу допомогу не була подана позивачем і до постановлення судом рішення 30 вересня 2019 року.

Суд звертає увагу учасників справи, що представником позивача заява про ухвалення додаткового судового рішення подана лише 30 березня 2020 року, у зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про постановлення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №640/4180/19 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко