Рішення

від 31.03.2020 по справі 640/18306/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ № 640/18306/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Приватного підприємства "Інтерпласт"

про стягнення коштів у сумі 2011,18 грн,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного Підприємства "Інтерпласт" про стягнення коштів у сумі 7 475 476,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 7 475 476,78 грн, у тому числі з податку на додану вартість - 5 271 417,75 грн, з податку на прибуток приватних підприємств - 2 012 995,18 грн, з податку на доходи фізичних осіб - 510,00 грн, за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 189 822,06 грн та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог - 731,79 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року зупинено провадження в адміністративній справі № 640/18306/18 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 826/548/17. Зобов`язано сторін невідкладно повідомити суд про набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 826/548/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року поновлено провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2020 року замінено позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві в адміністративній справі № 640/18306/18 на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

06 лютого 2020 року від відповідача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій відповідач просить суд прийняти рішення на користь Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яким стягнути кошти платника податку ПП "Інтерпласт" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та стягнути кошти за рахунок готівки, що належать такому платнику на суму податкового боргу в розмірі 2011,18 грн, а саме: з податку на додану вартість у розмірі 769,39 грн, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог - 731,79 грн.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що предметом спору у справі № 640/18306/18 є стягнення податкового боргу, який виник в тому числі в результаті винесення вказаних податкових повідомлень-рішень від 14 вересня 2016 року № 1054140303, № 0017041404, № 0005241402 та від 28 листопада 2016 року № 0006731402, які були предметом спору в адміністративній справі №826/548/17 за позовом ПП "Інтерпласт" до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/548/17 адміністративний позов Приватного підприємства "Інтерпласт" - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14 вересня 2016 року №№0017041404, 0005241402 та від 28 листопада 2016 року №0006731402. В іншій частині адміністративного позову відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 02 жовтня 2019 року.

Також зазначено, що рішення по справі № 826/548/17 набрало законної сили та у зв`язку з проведенням коригування інтегрованих карток платника з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування згідно даних інформаційно- телекомунікаційних систем органів ДПС, заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств та по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування не обліковується.

Станом на час розгляду справи, згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДПС сума податкового боргу, яка залишилась не сплаченою відповідачем становить 2011,18 грн, а саме: з податку на додану вартість у сумі - 769,39 грн; з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн; пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 731,79 грн.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною сьомою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Суд приймає заяву відповідача про зменшення позовних вимог, оскільки вона відповідає вимогам положень Кодексу адміністративного судочинства України.

11 лютого 2020 року від надійшла заява, в якій зазначено, що відповідач визнає зменшені позовні вимоги позивача в розмірі 2011,18 грн та просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

11 лютого 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Так, згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписи пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України зазначають, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, в контексті положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим органом винесено податкову вимогу форми Ю №6135-17 29 серпня 2016 року, яка скеровано на адресу відповідача та отриману відповідачем 17 вересня 2016 року.

На підтвердження наявності у відповідача податкового боргу позивачем долучено до матеріалів справи розрахунки заборгованості, роздруківки інтегрованих карток платника податків відповідача з податку на додану вартість у сумі, з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, матеріали справи не містять доказів оскарження заявленої до стягнення заборгованості відповідача у розмірі 2011,18 грн, податкової вимогги, як і відсутні докази на підтвердження сплати самостійно визначених сум податкового зобов`язання, сум штрафних санкцій та нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна заява відповідача, в якій позивач визнав позовні вимоги позивача в розмірі 2011,18 грн.

Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів сума податкового боргу відповідача становить 2011,18 грн, з яких податковий борг з податку на додану вартість - 769,39 грн, з податку на доходи фізичних осіб - 510,00 грн та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 731,79 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача спірної суми податкового боргу, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з підпунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Інтерпласт" (03028, м. Київ, вул. Малокитаївська, буд. 3, кв. (офіс) 59, код ЄДРПОУ 32798474) податковий борг у розмірі 2011,18 грн у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова