Рішення

від 31.03.2020 по справі 826/13343/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ № 826/13343/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Тераголд доВиконавчого комітету Конотопської міської ради провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу представники сторін:позивача - Косинський В.М.; відповідача - Циганюк І.В., ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Тераголд (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до виконавчого комітету Конотопської міської ради (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-СМ568/839/НП-ФС від 27.07.2018, прийняту Виконавчим комітетом Конотопської міської ради, про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Тераголд в сумі 372 300 грн. 00 коп.

В якості підстави позову позивач зазначив, що відповідач прийняв оскаржувану постанову необґрунтовано, безпідставно, всупереч Конституції України і чинному законодавству, що регулює питання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та з перевищенням своїх повноважень. Зокрема, позивач зазначає, що спірна постанова була прийнята на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.07.2018 № ОМС-СМ568/839/НП; прийняття постанови мотивується тим, що працівники ТОВ Тераголд не допустили до інспекційного відвідування працівників відповідача, яке було проведено 12.07.2018 з питання щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками; вказавши в постанові наведені мотиви, відповідач застосував до позивача штраф, передбачений ст. 265 КЗпП України - стократний розмір мінімальної заробітної плати; проте, в постанові відповідач вказав недостовірні дані щодо наявності у позивача за адресою: 41600, Сумська обл., м. Конотоп, пр-т Миру, 25, найманих працівників; до того ж відповідач намагався провести позапланову перевірку з порушенням ст. ст. 6, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ; всупереч зазначеним вимогам у відповідача була відсутня жодна підстава для проведення перевірки та позивачу не було надано копію посвідчення (направлення) на проведення інспекційного відвідування; також відповідач не вказав у постанові вид порушення, за яке до позивача застосовано штраф; також у відповідача відсутні повноваження щодо накладення штрафів за ст. 265 КЗпП, оскільки це є прерогативою центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

03.09.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13343/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання на 16.10.2018.

08.10.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем в постанові вказано вид порушення, за яке накладено штраф, а саме недопущення до проведення інспекційного відвідування з питання додержання законодавства про працю та створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування; щодо тверджень позивача стосовно відсутності у відповідача повноважень для накладення штрафів, то ст. 265 КЗпП України визначено, що штрафи, зазначені в ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у поряду встановленому Кабінетом Міністрів України; відповідно до п. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчим органам міських рад делеговані повноваження органів державного контролю щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю та накладення штрафів за порушення законодавства про працю у порядку, встановленому законодавством.

16.10.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 13.11.2018.

30.10.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній просить задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову про накладення штрафу на ТОВ Тераголд .

13.11.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2018.

18.12.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 21.02.2019.

21.01.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про виклик свідків.

22.01.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було задоволено заяву представника відповідача про виклик свідків та викликано у судове засідання 21.02.2019 начальника відділу Конотопської міської ради Журавель Наталію Михайлівну та головного спеціаліста відділу Конотопської міської ради Долю Ольгу Анатоліївну.

11.02.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначає, що в період з 03.05.2018 по 31.08.2018 приміщення за адресою: Сумська обл., м. Конотоп, пр-т Миру, 25, перебувало в користуванні іншої юридичної особи, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Хард ; за вказаною адресою ТОВ Вест Хард здійснювало діяльність з розповсюдження державної лотереї Фаворит Спорт .

21.02.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 04.04.2019.

28.03.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що ТОВ Вест Хард за період з травня по серпень 2018 року не мало жодного найманого працівника, а також не укладало ні з ким цивільно правових договорів, а тому не могло вести діяльність в зазначений період часу за адресою: пр. Миру, 25, м. Конотоп.

04.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

04.04.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва, зважаючи на клопотання представників сторін, у відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.05.2018 інспектором праці Циганок Інною Володимирівною відповідно до ст. 259 КЗпП України, ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2016 № 295, було проведено відвідування з метою інформування про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю в частині дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, строків виплати заробітної плати та видачі довідок про роботу та заробітну плату Національної лотереї Фаворит Спорт (ТОВ Тераголд ).

За результатами відвідування було складено довідку № ОМС-СМ458/839/6Д від 17.05.2018.

01.06.2018 інспектором було складено службову записку з проханням прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин на ТОВ Тераголд .

01.06.2018 розпорядженням міського голови Конотопської міської ради № 95-ОД Про проведення інспекційного відвідування було доручено провести інспекційне відвідування з питання виявлення неоформлених трудових відносин у місці здійснення діяльності ТОВ Тераголд , що розташоване за адресою: пр. Миру, 25, м. Конотоп Сумської області (національна лотерея Фаворит Спорт ).

06.06.2018 Управління Держпраці у Сумській області за вих. № 66 повідомило Конотопську міську раду про те, що інформація про заплановане на 12.06.2018-13.06.2018 інспекційне відвідування ТОВ Тераголд внесена до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця за № СМ 568.

11.06.2018 Конотопською міською радою було видано направлення № 3 про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання.

12.06.2018 інспектором Циганок І.В. було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-СМ568/839/840/НП, оскільки інспектору здійснювалися перешкоди у його діяльності.

12.07.2018 інспектором Циганок І.В. було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-СМ568/839/НП, оскільки інспектору здійснювалися перешкоди у його діяльності.

27.07.2018 заступником міського голови Степанченком І.О. у відповідності до ст. 259 КЗпП, ст. 53 Закону України Про зайнятість населення , ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування , п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, було винесено постанову про накладення штрафу № ОМС-СМ568/839/НП-ФС.

Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся із відповідним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Отже, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а тому в світлі ч. 1 ст. 259 КЗпП України має повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, інспекційне відвідування ТОВ Тераголд було проведено інспектором відділу по роботі із суб`єктами підприємницької діяльності Конотопської міської ради, тобто органом місцевого самоврядування.

Так, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ внесені зміни до Закону України Про місцеве самоврядування щодо повноважень виконавчих органів міських рад в частині здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

За наслідками цих змін ч. 2 ст. 17 Закону України Про місцеве самоврядування (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом б частини першої цієї статті, належать: 1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; 2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

26.04.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, та у тому числі: розширено коло осіб, які мають повноваження з приводу притягнення винних осіб до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.

Так, відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Місто Конотоп віднесено до міст обласного значення.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (яка була чинною на момент проведення інспекційного відвідування, але в подальшому скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17 від 14.05.2019, рішення опубліковано в інформаційному бюлетені Офіційний вісник України від 11.06.2019) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

При цьому, приписами Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, передбачено, що основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади повноважень, визначених відповідно частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та частиною другою статті 259 Кодексу законів про працю України.

Отже, при прийнятті зазначених змін до законодавства України органи місцевого самоврядування набули необхідних повноважень в частині здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також отримали можливість притягувати до відповідальності суб`єктів господарювання, які використовують найману працю за порушення ними вимог законодавства про працю.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності); неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки ); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, інспекційне відвідування ТОВ Тераголд було проведено на підставі розпорядження міського голови від 01.06.2018 № 95-ОД Про проведення інспекційного відвідування та службової записки головного спеціаліста сектору контролю за дотриманням законодавства про працю відділу міської ради по роботі із суб`єктами підприємницької діяльності - інспектора праці Циганок І.В, після внесення зазначеного відвідування до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця.

Розпорядження від 01.06.2018 № 95-ОД містить найменування суб`єкта господарювання, щодо якого здійснюється захід контролю, - а саме ТОВ Тераголд , та предмет перевірки - виявлення неоформлених трудових відносин у місці здійснення діяльності.

Так, як вбачається з тексту службової записки інспектора Циганок І.В., останнім під час спроби здійснення інспекційного відвідування були виявлені ознаки порушення законодавства про працю.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що розпорядження міського голови від 01.06.2018 № 95-ОД оформлено належним чином та видано на підставі повідомлення посадової особи органу державного нагляду (контролю) - Циганок І.В. про виявлені порушення законодавства про працю у місці здійснення діяльності ТОВ Тераголд .

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

З аналізу направлення № 3 на проведення інспекційного відвідування ТОВ Тераголд вбачається, що в його тексті не вказано чіткої підстави для проведення інспекційного відвідування, зокрема, відсутні посилання на конкретні пункти ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та/або підпункти пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Як вбачається із тексту направлення, воно підписане секретарем міської ради, а не керівником або його заступником, а прізвище, ім`я та по батькові не засвідчені печаткою.

До того ж, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що секретар Конотопської міської ради Багрянцева О.Ю. є заступником міського голови. Натомість, як вбачається з деяких інших документів Конотопської міської ради, які наявні в матеріалах справи, заступником міського голови був Степаненко Ігор Олегович.

Як було зазначено вище, в силу абз. 2 п. 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, інспектори звільняються від обов`язку повідомлення позивача про інспекційне відвідування, якщо таким повідомленням може бути завдано шкоди відвідуванню.

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлює, що перевірки з питань додержання законодавства про працю та зайнятість населення проводяться з особливостями, що встановлюються законами у відповідних сферах, але із обов`язковим дотриманням, зокрема, ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до якої суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Аналогічне питання вже було предметом розгляду Верховним Судом, по якому останнім сформульовано позицію, яка викладена у постанові від 22.03.2018 у справі № 697/2073/17 (провадження № К/9901/2769/18). Так, Верховний Суд акцентує увагу на тому, що у частині 5 статті 2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Проте, Верховним Судом у своїй постанові від 21.10.2019 у справі № 200/11885/18-а (провадження № К/9901/15081/19), висловлена протилежна позиція щодо спірної ситуації. Так, останнім зазначено, що пунктом 8 Порядку № 295 передбачена можливість неповідомлення об`єкта контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Враховуючи той факт, що Верховний Суд прийшов до висновку про можливість неповідомлення об`єкта контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, 21.10.2019, що є значно пізніше, ніж формулювання Верховним Судом позиції про обов`язкове дотримання контролюючими органами вимог ч. 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , то суд в межах розгляду цієї справи приходить до висновку про необхідність застосування найбільш нових позицій Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Як вбачається із тексту направлення № 3, то в ньому відсутні всі складові елементи, зокрема, номер і дата розпорядження, на виконання якого здійснюється захід, тип заходу (плановий або позаплановий) та підстави для здійснення заходу.

Проте, враховуючи той факт, що законодавством передбачена можливість неповідомлення об`єкта контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, то і недоліки направлення по формі та по змісту не несуть ніяких наслідків, оскільки відсутній обов`язок контролюючого органу взагалі складати таке направлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Так, направлення № 3 не оформлене відповідно до вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а тому в світлі цього закону не може вважатися направленням.

Проте, як вже зазначалося судом вище, інспекційне відвідування здійснювалося з питань виявлення неоформлених трудових відносин, а тому у Конотопської міської ради був відсутній імперативний обов`язок щодо повідомлення ТОВ Тераголд про інспекційне відвідування, оскільки таке повідомлення могло би завдати школи відвідуванню.

Саме тому, суд приходить до висновку, що у ТОВ Тераголд були відсутні правові підстави не допускати інспектора праці Конотопської міської ради до проведення інспектування на підставі відсутності направлення або його оформлення з порушеннями по формі чи по місту.

Як встановлено п. 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

На виконання зазначеного пункту було винесено акти про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-СМ568/839/840/НП від 12.06.2018 та № ОМС-СМ568/839/НП від 12.07.2018.

Тобто, винесенням зазначених актів підтверджується неможливість проведення інспекційного відвідування, оскільки ТОВ Тераголд було не допущено інспектора праці до такого відвідування.

Проте, як вбачається із постанови про накладення штрафу № ОМС-СМ568/839/НП-ФС від 27.07.2018, заступником міського голови на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.07.2018 № ОМС-СМ568/839/НП та відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено на ТОВ Тераголд штраф у стократному розмірі мінімальної заробітної плати.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. ч. 2-7 ст. 53 Закону України Про зайнятість населення визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.

Так, відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, у випадку недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, а саме фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, створення перешкод у її проведенні, що мало місце у випадку інспекційного відвідування ТОВ Тераголд , посадові особи підприємств, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до п. 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

В матеріалах справи відсутнє рішення щодо розгляду справи про накладення на ТОВ Тераголд штрафу, а також будь-які письмові повідомлення, які надсилались відповідачем на адресу позивача, з повідомленням про розгляд такої справи.

Відповідно до п. 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Так, у тексті постанови вказано, що спірну постанову надіслано з повідомленням про вручення ТОВ Тераголд 30.07.2018, що, в свою чергу, підтверджується фіскальним чеком ПАТ Укрпошта № ПН 215600426655.

В контексті вищевикладеного суд приходить до висновку, що відсутність рішення щодо розгляду справи про накладення на ТОВ Тераголд штрафу є, безумовно, порушенням з боку відповідача процедури розгляду справи, проте, не відміняє наявності у діях позивача порушення, передбаченого абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Щодо тверджень позивача про те, що у постанові про накладення штрафу не вказано конкретного виду порушення, допущеного ТОВ Тераголд , то варто зазначити наступне.

Наказом Міністрерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 затверджено форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Так, зазначеним наказом затверджено і форму постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Як вбачається із форми такої постанови, то у ній обов`язково вказується перелік порушень, за які передбачена відповідальність.

У спірній постанові № ОМС-СМ568/839/НП-ФС вказано вид порушення, за яке передбачена відповідальність - абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме не допуск працівників до інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, яке проведено 12.07.2018.

Підсумовуючи все викладене вище, суд приходить до висновку, що ТОВ Тераголд , не допустивши інспектора праці Конотопської міської ради до інспекційного відвідування, повинне бути притягнене до відповідальності відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а постанова про накладення штрафу № ОМС-СМ568/839/НП-ФС від 27.07.2018 винесена правомірно.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ Тераголд не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Тераголд - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко