Рішення

від 01.04.2020 по справі 640/8525/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року м. Київ № 640/8525/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Технотек до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство Технотек (03148, м. Київ, вул. Генерала Потапова, 1-а, кв. 49, код ЄДРПОУ 33445716) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №6236 від 16.05.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Технотек (код 33445716) , виданий Головним управлінням ДФС у м. Києві

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що спірний наказ про проведення перевірки виданий безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства та є таким, що порушує права та інтереси позивача, як платника податку.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв правомірно, на виконання ухвали слідчого судді про призначення проведення перевірки позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

Відповідно до матеріалів справи 16 травня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було винесено наказ №6236 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Технотек (код 33445716) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні взаємовідносин з ТОВ КАЙСАН БАУМ (код 39812222) та ТОВ Інвестінг Груп (код 40096107) за весь період, щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та інших обов`язкових платежів, тривалістю 5 робочих днів з 16.05.2019 року.

Підставою для винесення оскаржуваного наказу та проведення перевірки позивача стала ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2017 року у справі № 759/14098/17, яка була винесена в рамках кримінального провадження від 07.02.2017 року №32017100080000017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.3 ст. 212 КК України.

З метою вручення копії наказу від 16.05.2019 року №6236 та ознайомлення з направленням від 16.05.2019 року за №273/26-15-14-07-01-18 про проведення перевірки ДП Технотек , відповідачем було здійснено вихід за місцезнаходженням підприємства (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 16).

Директор позивача відмовилась від отримання копії наказу ГУ ДФС у м. Києві Про проведенн6я документальної позапланової виїзної перевірки ДП Технотек (код 33445716) від 16.05.2019 року за № 6236 та підписання направлення на перевірку №273/26-15-14-07-01-18 від 16.05.2019 року, про що було складено акт про відмову в допуску для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Технотек (код 33445716) від 16.05.2019 року №402/26-15-14-07-01-22.

Незгода позивача із прийнятим наказом № 6236 від 16.05.2019 року зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов:

- виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підставою для винесення наказу № 6236 від 16.05.2019 року стала ухвала слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2017 року, якою було задоволено клопотання слідчого про призначення позапланової документальної перевірки ДП Технотек по взаємовідносинам із ТОВ КАЙСАН БАУМ та ТОВ Інвестінг Груп .

Крім того, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2018 року у справі №759/14098/17 було роз`яснено резолютивну частину ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києві від 25.09.2017 року по справі №759/14098/17, відповідно до якого строк пред`явлення ухвали про призначення позапланової перевірки не може перевищувати одного місяця з моменту її постановлення.

Відтак, відповідач мав право здійснити документальну позапланову виїзну перевірку позивача на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду від 25.09.2017 року в строк до 25.10.2017 року.

Натомість, як встановлено матеріалами справи, наказ про призначення позапланової документальної виїзної перевірки ДП Технотек №6236 був винесений 16.05.2019 року, тобто с порушенням строку для її проведення.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем було порушено терміни для призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача.

Крім того, станом на момент винесення оскаржуваного наказу №6236, кримінальне провадження від 07.02.2017 року №32017100080000017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч.3 ст. 212 КК України, що слугувало підставою для звернення слідчих органів СВ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за наданням дозволу на проведення перевірки, було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Зазначені обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи постановою слідчого від 27.12.2018 року про закриття кримінального провадження в частині.

На думку суду, доцільність формування доказової бази, шляхом проведення перевірки позивача на момент винесення оскаржуваного наказу №6236 від 16.05.2019 року, була відсутня.

Суд зауважує, що оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової виїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Проте, при аналізі оскаржуваного наказу судом виявлені порушення, допущені відповідачем при його складанні.

Так, в порушення вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового Кодексу України, наказ ГУ ДФС у м. Києві від 16.05.2019 року №6236 не містив зазначення адреси об`єкта по АДРЕСА_1 , оскільки така перевірка проводилась за адресою: АДРЕСА_2 , тобто в іншому місці.

Крім того, оскаржуваний наказ не містив періоду діяльності, за який повинна була проходитись перевірка, що є порушенням вимог п. 81.1. ст. 81 Податкового Кодексу України.

В порушення зазначених вимог Податкового Кодексу Україниё головний держаний ревізор-інспектор надав на ознайомлення директору позивача, проте не надав копію наказу ГУ ДФС у м. Києві від 16.05.2019 року №6236 для платника податків.

Відповідач у відзиву на позовну заяву, не надав обґрунтованих заперечень щодо вказаних фактів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Дочірнього пієприємства Технотек підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Дочірнього підприємства Технотек (03148, м. Київ, вул. Генерала Потапова, 1-а, кв. 49, код ЄДРПОУ 33445716) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №6236 від 16.05.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Технотек (код 33445716) , виданий Головним управлінням ДФС у м. Києві;

3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства Технотек (03148, м. Київ, вул. Генерала Потапова, 1-а, кв. 49, код ЄДРПОУ 33445716) понесені судові витрати у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа