Рішення

від 01.04.2020 по справі 640/17384/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/628

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року м. Київ № 640/17384/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення від 23.08.2019 №0087735106,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (далі - Позивач, ТОВ Комплекс Агромарс ) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (із врахуванням заміни відповідача на процесуального правонаступника, далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 23.08.2019 №0087735106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що рішенням ГУ ДФС у Київській області від 23.08.2019 №0087735106 до ТОВ Комплекс Агромарс застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 47 051,44 грн. Позивач вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним своєчасно проводилось перерахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до бюджету.

У відзиві на позовну заяву Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, просить суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що ТОВ Комплекс Агромарс не забезпечено своєчасну сплату єдиного внеску (згідно бюджетної класифікації за кодом платежу 71010000 - єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суму заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності) за період з 21.05.2019 по 03.06.2019, у зв`язку із чим спірним рішенням до Позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 43 973,31 грн та нараховано пеню у розмірі 3 078,13 грн.

Разом з тим, до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про заміну сторони її правонаступником, згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України), а саме Головне управління ДФС у Київській області замінити на Головне управління ДПС у Київській області.

Судом з`ясовано, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537, утворено, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області.

Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537, Головне управління ДФС у Київській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Київській області.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р Питання Державної податкової служби Державній податковій службі передано функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Крім того, відповідно до відомостей з ЄДР, Головне управління ДФС у Київській області з 02.08.2019 перебуває в стані припинення.

Таким чином, на цей час Головне управління ДФС у Київській області припинило виконувати функцій у сфері адміністрування податків і зборів, виконувати функції контролюючого органу.

Між тим, новостворене Головне управління ДПС у Київській області почало виконувати свої функції як контролюючий орган у відповідній сфері як правонаступник.

Згідно статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, беручи до уваги те, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 утворено, зокрема, Головне управління ДПС у Київській області, якому, у тому числі, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р передано функції з реалізації державної податкової політики, суд пришов до висновку про заміну відповідача у справі № 640/17384/19 з Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області) (03151, м. Київ-151, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ-151, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 43141377). Таким чином клопотання Відповідача про заміну сторони було задоволено судом.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

23.08.2019 ГУ ДФС у Київській області винесено рішення №0087735106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким Позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 43 973,31 грн та пеню у розмірі 3 078,13 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.08.2019 №0087735106, суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції чинній на дату винесення оскаржуваного рішення) (далі - Закон України № 2464-VI).

У пункті 2 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI вказано, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до абз. 3 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок, відповідно до абз. 1 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України № 2464-VI, нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 7 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (абз.1 частини 5 статті 9 Закону України № 2464-VI).

Відповідно до абз. 1, 2 частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

За приписами пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України № 2464-VI, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів/

Частиною 11 статті 9 Закону України № 2464-VI визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

При цьому, згідно частини 12 статті 9 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 1 статті 11 Закону України № 2464-VI визначено, що страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.

Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки органів доходів і зборів страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів

Згідно із абз. 1 частини 4 статті 25 Закону України № 2464-VІ, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно із частиною 10 статті 25 Закону України № 2464-VІ, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 11 статті 25 Закону України № 2464-VІ визначено розмір штрафні санкції, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску, а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Матеріали справи свідчать, що Позивачем (а саме, філією Бориспільський комбікормовий завод ТОВ Комплекс Агромарс (код ЄДРПОУ 41444188, 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46) (далі - Філія)) подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованої заробітної плати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно - правовими договорами, оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами за квітень 2019 року (а.с.27 - 29), яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, у розмірі 223 276,82 грн (Таблиця 1 Загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього р.3+р.4-р.5 ).

Судом встановлено, що з метою сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень 2019 року, Позивачем сформовано платіжні доручення від 03.05.2019 №9623086892, від 08.05.2019 №9623086930, від 20.05.2019 №9623087207, №9623087204, №9623087205, №9623087206, від 21.05.2019 №9623087318, №9623087317 на загальну суму 223 276,8 грн, які проведено банком (а.с. 31-38). Однак, Позивачем допущено помилку у зазначені рахунку, а саме: зазначено рахунок 37196201001004 замість вірного 37194201001028 .

З інтегрованої картки платника (далі - ІКП) за кодом класифікації доходів бюджету - 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суму заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності) вбачається, що станом на 20.05.2019 за Філією обліковувалась переплата у розмірі 3 410,26 грн. Таким чином, з урахуванням (відмінусування) самостійно визначеної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, за квітень 2019 року та розміру переплати, сума недоїмки, яка виникла станом на 21.05.2019, становить 219 866,56 грн (223 276,82 грн - 3 410,26 грн).

За таких обставин, контролюючий орган вважає, що Позивачем порушено термін сплати єдиного внеску за квітень 2019 року, внаслідок чого до нього застосовано штрафні санкції.

Суд не погоджується з позицією Відповідача та зазначає, що відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно частини 5 статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього абз. 2 пункту 22.4 статті 22 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Як вже зазначалося, Позивачем помилково сплачено суми єдиного внеску на рахунок 37196201001004 (ГУ ДФС у Київській області (Бориспільський район)), символ звітності 201 (Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами), у той час як слід сплачувати на аналітичний рахунок 37194201001028 (ГУ ДФС у Київській області (місто Бориспіль)), символ звітності 201.

Згідно з пунктом 3 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року № 6 (далі - Порядок №6), помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.

У відповідності до підпункту 2 пункту 5 Порядку №6, повернення коштів здійснюється у випадках помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719. У такому випадку до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, подається заява за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Судом встановлено, що після виявлення помилки у частині зазначення рахунку, Позивач звернувся до начальника Бориспільського управління ГУ ДФС у Київській області із заявою від 23.05.2019 №75 (а.с. 26) про перерахування помилково сплачені кошти (як єдиний внесок) у сумі 226 936,83 грн із рахунку № 37196201001004 (ГУ ДФС у Київській області (Бориспільський район)) на рахунок № 37194201001028 (ГУ ДФС у Київській області (місто Бориспіль)).

03.06.2019 сума коштів у розмірі 226 936,83 грн перераховано з одного бюджетного рахунку на інший, згідно платіжного документу від 31.05.2019 №729, про що свідчать дані ІКП (а.с. 60).

У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначив, що оскільки Позивачем самостійно допущено помилку в оформленні платіжного доручення, що призвело до порушення строків сплати єдиного внеску, то контролюючим органом правомірно застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню, як передбачено статтею 25 Закону України № 2464-VІ.

Проте, суд вважає, що помилкове зазначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для застосування штрафних санкцій, встановлених статтею 25 Закону України № 2464-VІ. Такі штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719.

Крім того, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то зазначена помилка у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений законодавством строк, а відтак і для застосування негативних наслідків.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 (справа № 21-377а15).

У даній постанові колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вказала на те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений Податковим кодексом України, має кваліфікуватись, як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі №816/591/16 (№К/9901/23143/18), від 21.02.2018 у справі №813/1008/16 (№К/9901/22080/18), від 14.02.2018 у справі №816/1254/17 (№К/9901/5157/17).

З урахування встановлених обставин та наведених норм, суд приходить до висновку, про те, що накладення на Позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування суми єдиного внеску є протиправним, а отже позовні вимоги ТОВ Комплекс Агромарс є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 921, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись вимогами ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 255, 257 - 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (код ЄДРПОУ 30160757, 02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 23.08.2019 №0087735106.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (код ЄДРПОУ 30160757, 02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921, 00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова