Постанова

від 25.03.2020 по справі 480/2362/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 р.Справа № 480/2362/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №3 ім. генерал-лейтенанта А. Морозова на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 10.01.19 року по справі № 480/2362/19

за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області

до Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №3 ім. генерал-лейтенанта А. Морозова треті особи Комунальна установа Інклюзивно-ресурсний центр №1 Сумської міської ради , Управління освіти та науки Сумської міської ради , Сумська міська рада

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 року адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області до Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 3 ім. генерал-лейтенанта А.Морозова, треті особи на стороні відповідача: Комунальна установа Інклюзивно-ресурсний центр №1 Сумської міської ради, Управління освіти і науки Сумської міської ради, Сумська міська рада про застосування заходів реагування - задоволений.

Застосовано захід реагування до Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 3 ім. генерал-лейтенанта А.Морозова у вигляді повного зупинення роботи установи до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки, виявлених під час перевірки та вказаних у п.1, 4, 5, 7, 10-15 Акту перевірки №269 від 21.06.2019, шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення.

Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покладено на Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що частину порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки не має можливості виконати на час розгляду справи, оскільки роботи по їх усуненню потребують значних фінансових вкладень, які не передбачені кошторисом закладу освіти на 2019 рік. На час розгляду справи у суду апеляційної інстанції, відповідно до акту від 06.02.2020 №109 відповідачем частина порушень усунута, а саме: захаращені шляхи евакуації (коридор третього поверху) сторонніми матеріалами га меблями (п. 2.37 розділу III Правил); допускається здача в оренду приміщень без зареєстрованої декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (п. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту, п.1-10 Постанови КМУ від 05.06.2013 №440); не відкореговано план евакуації після зміни функціонального призначення приміщень (п. 5, п. 6 розділу II Правил); допускається зміна функціонального призначення приміщень школи на третьому поверсі без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку ( п.21 розділу ІІ Правил); допускається влаштування тимчасових електромереж в приміщеннях на третьому поверсі (п. 1.8 розділу IV Правил); при передачі в оренду приміщень не визначено обов'язки сторін, щодо забезпечення протипожежного режиму та особи, які є відповідальними за порушення вимог пожежної безпеки в орендованих приміщеннях ( п.6 розділу І Правил). У зв'язку з тим, що частина виявлених порушень була усунута, що свідчить про добросовісність його намірів усунути порушення, а отже підстави для застосування крайнього заходу реагування шляхом повного зупинення установи відсутні.

Третьою особою Управлінням освіти та науки Сумської міської ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що обраний судом першої інстанції захист права є неспіврозмірним, оскільки на даний час проводяться роботу по усуненню виявлених порушень.

Третьою особою Комунальною установою Інклюзивно-ресурсний центр №1 Сумської міської ради подано відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує вимоги, зазначені в апеляційній скарзі. Зазначає, що повне зупинення роботи Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №3 ім. генерал-лейтенанта А. Морозова призведе до припинення діяльності і Комунальної установи Інклюзивно-ресурсний центр №1 Сумської міської ради, що спричинить соціальну напругу через батьківської громадськості, дітей, педагогічних колективів закладів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

До суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиви на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за наслідками планової перевірки приміщень та території Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №3 ім.генерал-лейтенанта А.Морозова, розташованої за адресою: вул. 20 років Перемоги, 9, м.Суми, з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки 04.03.2019 виданий припис про усунення порушень, яким встановлений максимальний термін виконання до 04.06.2019 (а.с. 14-15).

З 20.06.2019 по 21.06.2019 посадовими особами Управління було здійснено позапланову перевірку КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 3 ім. генерала-лейтенанта А. Морозова щодо виконання припису, за результатами якої складений Акт № 269 від 21.06.2019 ( а.с.18-26), яким встановлено 15 порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 №1417, серед яких, зокрема:

1. приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (система пожежної сигналізації, система оповіщення людей про пожежу та управління евакуюванням) з виведенням сигналу від приймально-контрольних приладів на пульт централізованого пожежного спостереження ( п.1.2 розділу V Правил, п.5.8 додатків А, Б ДБН В.2.5-56:20),

2. Вихід на горище не обладнаний протипожежним люком 2-го типу розмірами 0,6*0,8 м.( п. 2.3 розділу III п. 8.6),

3. не виконані в роздягальні спортивного залу сходи з межею вогнестійкості не менше 1-ї години ( п.2.23 розділу ІІІ Правил, таб.1 ДБН В.1.1-7:2016),

4. система внутрішнього протипожежного водопроводу знаходиться в несправному стані ( п.1.2 розділу V Правил),

5. Пожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом (п. 2.2 розділу Правил);

6. Пожежні кран-комплекти не пристосовані для візуального огляду без розкривання, не проведено технічне обслуговування та перевірка на придатність пожежних кран-комплектів (п. 2.2 розділу V Правил);

7. не проведено технічне обслуговування та перевірка на працездатність пожежних кран-комплектів (п. 2.2 розділу V ППБУ);

8. не надані документи, які підтверджують І-шу групу вогнезахисної ефективності оброблених дерев'яних конструкцій горища (п. 2.5 розділу III Правил);

9. допускається заміна скла, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях на шляху евакуації (п. 2.37 розділу III Правил);

10. захаращені шляхи евакуації (коридор третього поверху) сторонніми матеріалами га меблями (п. 2.37 розділу III Правил);

11. допускається здача в оренду приміщень без зареєстрованої декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (п. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту, п.1-10 Постанови КМУ від 05.06.2013 №440);

12. не відкореговано план евакуації після зміни функціонального призначення приміщень (п. 5, п. 6 розділу II Правил);

13. допускається зміна функціонального призначення приміщень школи на третьому поверсі без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку ( п.21 розділу ІІ Правил);

14. допускається влаштування тимчасових електромереж в приміщеннях на третьому поверсі (п. 1.8 розділу IV Правил);

15. при передачі в оренду приміщень не визначено обов'язки сторін, щодо забезпечення протипожежного режиму та особи, які є відповідальними за порушення вимог пожежної безпеки в орендованих приміщеннях ( п.6 розділу І Правил).

За наявності встановлених в акті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

На момент розгляду справи у суді першої інстанції відповідач декілька порушень усунув, відповідно до поданих позивачем уточнень до позову залишилося 12 порушень ( а.с. 211-214).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз.2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (ч. 1 ст. 3 Закону України Закону №877-V).

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Статтею 2 Закону України "Про пожежну безпеку" встановлено, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

У свою чергу, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012 (далі - Кодекс).

Приписами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України визначено, що джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Кодексом цивільного захисту України визначено, що саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Частинами 1 та 2 статті 64 Кодексу визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

З аналізу наведених норм колегія суддів приходить до висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. У свою чергу, адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з п.24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Таким чином, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).

Отже, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

Як встановлено із матеріалів справи, на час прийняття рішення судом першої інстанції порушення пунктів 1, 4, 5, 7, 10-15 Акту перевірки № 269 від 21.06.2019 були наявні на об'єкті відповідача.

Після проведеної перевірки в лютому 2020 року, порушення пунктів 1, 4, 5, 7 Акту перевірки N 269 від 21.06.2019 повторно підтверджено актом перевірки N 109 від 06.02.2020р., а саме: приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (система пожежної сигналізації, система оповіщення людей про пожежу та управління евакуюванням) з виведенням сигналу від приймально-контрольних приладів на пульт централізованого пожежного спостереження ( п.1.2 розділу V Правил, п.5.8 додатків А, Б ДБН В.2.5-56:20), система внутрішнього протипожежного водопроводу знаходиться в несправному стані ( п.1.2 розділу V Правил), пожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом (п. 2.2 розділу Правил); не проведено технічне обслуговування та перевірка на працездатність пожежних кран-комплектів (п. 2.2 розділу V ППБУ);

Враховуючи той факт, що на об'єкті відповідача до цього часу наявні порушення у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, підстави для скасування заходів реагування у позивача відсутні.

З аналізу статті 70 Кодексу цивільного захисту України та ч. 5 ст. 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-У Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності вбачається чіткий спосіб реалізації позивачем владних повноважень стосовно строку застосування за рішенням адміністративного суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: відновлення роботи таких об'єктів здійснюється згідно вимог ч. 5 ст. 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-У Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Тобто, якщо відповідач усунув би всі порушення у сфері пожежної безпеки, які встановлені у судовому рішенні, він повинен звернутися до позивача із заявою з проханням провести перевірку його об'єкту. На підставі цієї заяви органом державного контролю видаються розпорядчі документи на проведення перевірки, за результатами якої інспектором констатується відсутність порушень в Акті перевірки. Після такого підтвердження, позивач повідомляє суб'єкта господарювання про можливість подальшої експлуатації об'єкту.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача, що судом першої інстанції не було встановлено загрози життю і здоров'ю людей, оскільки саме посадові особи позивача, які є спеціалістами у галузі забезпечення пожежної безпеки, на виконання вимог ч. 2, ст. 19 Конституції України та ч. 2, ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановили наявність порушень у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зафіксувавши їх в Акті перевірки. Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 24.07.2018 по справі № 813/5461/15.

Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Одночасно, відповідач в апеляційній скарзі вказує, що роботи по усуненню порушення зазначеного в пункті 1 Акту № 269 від 21.06.2019 будуть розпочаті в лютому 2020 року. Крім того, предметом договору № 02/ПКД-20 від 05.02.2020 є проектно-кошторисна документація на систему пожежної сигналізації та систему оповіщення про пожежу. Одночасно, в п. 3.1 цього договору чітко визначено, що обов'язковою умовою його виконання є Акт виконаних робіт, який відповідачем не надано.

Тобто, фактично відповідач визнає що на його об'єкті відсутні система пожежної сигналізації та система оповіщення про пожежу.

Згідно з ч.10, ст. 4 Закону України від 05.04.2007 № 877-У, фіксування або констатація факту усунення порушень здійснюється виключно інспектором в Акті перевірки саме під час його безпосереднього перебування на об'єкті. Зазначені твердження узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду від 07.10.2019 по справі № 810/3472/17, від 07.10.2019 по справі № 815/140/18, від 10.06.2019 по справі № 0240/3614/18-а, від 05.12.2018 по справі № 826/13896/16 та від 13.08.2019 по справі № 2340/2816/18 де вказано, що питання щодо перевірки та встановлення факту усунення всіх наявних в акті перевірки порушень врегульовано положеннями Закону № 877-У і може підтверджуватись лише актом повторної перевірки.

Стосовно доводів відповідача, що суд першої інстанції не з'ясував обставину справи, що має значення для прийняття оскаржуваного рішення, а саме, те що внутрішній протипожежний водопровід не треба передбачати в будівлях загальноосвітніх шкіл, не має нічого спільного з його об'єктом, оскільки в п. 4 Акту перевірки № 269 від 21.06.2019 чітко вказано, що система внутрішнього водопроводу знаходиться у несправному стані.

Тобто, якщо на об'єкті відповідача передбачено внутрішній протипожежний водопровід він повинен відповідати вимогам п. 2.2, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, оскільки в п. 22, розділу II цих же правил встановлено, що під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта. Більш того, вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту встановлено в VI розділі Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України затверджених наказом МОН України від 15.08.2016 № 974, які зареєстровані в Мін'юсті 08.09.2016 за № 1229/29359, якими повинен керуватися відповідач у своїй діяльності.

Колегія суддів зазначає, що неусунення на момент розгляду справи в повному обсязі порушень зазначених в акті №269 від 21.06.2019 року є свідченням того, що КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №3 ім. генерал-лейтенанта А.Морозова експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки людей, які в ньому знаходяться, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

До створення загрози життю та здоров'ю людей чи настання інших негативних наслідків вина відповідача полягає у створенні ідеальних умов для цієї загрози. Тобто особа, яка порушує правила пожежної безпеки передбачає створення загрози життю та здоров'ю людей та настання інших негативних наслідків. І хоча відповідач не бажає створювати загрозу життю та здоров'ю людей, він свідомо припускає створення такої загрози.

При цьому, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом вплинути на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей (тобто мета цього позову усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а не зупинення діяльності закладу освіти). Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18, від 16.05.2019 по справі № 812/1296/18 та від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №3 ім. генерал-лейтенанта А. Морозова - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 року по справі № 480/2362/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич Повний текст постанови складений 01.04.2020 року