Постанова

від 01.04.2020 по справі 140/3136/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3136/19 пров. № А/857/1933/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 140/3136/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тарас-Волинь до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження суддею Ксензюк А.Я., в м. Луцьк Волинської області 23.12.2019 року, дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тарас-Волинь (надалі також - ТзОВ Тарас-Волинь , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі також - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2019 року №0193735512.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ Тарас-Волинь у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за результатами камеральної перевірки, проведеної ГУ ДФС у Волинській області з питань своєчасності реєстрації ТзОВ Тарас-Волинь податкових накладних (надалі також - ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі також - ЄРПН), було встановлено, що ряд податкових накладних зареєстровано з порушенням законодавчо встановлених строків відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), тобто, протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Відповідальність за таке податкове правопорушення передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Тому податковим повідомленням-рішенням від 16 серпня 2019 року №0193735512 за виявлене перевіркою правопорушення застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 54 387,46 грн. (у розмірі 10% від загальної суми податку на додану вартість (надалі також - ПДВ), зазначеної у податкових накладних, зареєстрованих з порушенням встановленого строку).

Також апелянт звертає увагу на той факт, що позивач подав зведені податкові накладні, з яких неможливо встановити які саме послуги (товари) були надані і чи підпадають вони під категорію виписаних за операціями, які звільнені від оподаткування. Більше того, ТзОВ Тарас-Волинь не входить до Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 28.10.2002 №385.

На противагу висновкам суду першої інстанції стосовно того, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію у ЄРПН не застосовуються до ПН, що не видаються отримувачу (покупцю), а складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, апелянт зазначив, що ТзОВ Тарас-Волинь здійснено реєстрацію умовної накладної на податкове зобов`язання із зазначенням типу причини з кодом 13 ( податкова накладна складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності ).

Оскільки у контролюючого органу відсутні відомості щодо технічних несправностей програмного забезпечення при реєстрації податкових накладних, тому вважає, що платником податків не дотримано порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307.

Порушення норм процесуального права полягало у недотриманні принципу змагальності, яке полягало в тому, що саме суб`єкт господарювання повинен спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, дослідивши обставини справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ Тарас-Волинь зареєстроване платником ПДВ з 09 вересня 2006 року. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності товариства - КВЕД 86.21 загальна медична практика. На цей вид діяльності товариство має ліцензію серії АГ №603784 (безстрокова, діє з 07 листопада 2011 року), видану Міністерством охорони здоров`я.

26 липня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТзОВ Тарас-Волинь з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт №15621/03-20-55-12/34572255 (далі - акт камеральної перевірки). Перевіркою встановлено порушення ТзОВ Тарас-Волинь вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України: недотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, в акті камеральної перевірки вказано, що ТзОВ Тарас-Волинь з порушенням граничного строку реєстрації (від 2 до 4 днів) зареєструвало такі податкові накладні на загальну суму ПДВ 543 874,49 грн.: від 30 листопада 2018 року №49 - 18 грудня 2018 року; від 31 жовтня 2018 року №45 - 19 листопада 2018 року, від 31 грудня 2018 року №52 - 17 січня 2019 року, від 28 лютого 2019 року №48 - 18 березня 2019 року, від 31 січня 2019 року №60 - 18 лютого 2019 року.

16 серпня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0193735512, яким на підставі акта камеральної перевірки від 26 липня 2019 року №15621/03-20-55-12/34572255 за порушення на 15 і менше календарних днів граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, податкових накладних на суму ПДВ 543 874,49 грн. застосовано штраф в розмірі 10% - у сумі 54 387,46 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції при вирішенні спору застосував до спірних правовідносин Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (надалі також - Порядок №1307), та вказав, що з урахуванням його положень, помилка у визначенні типу причини, з якої податкова накладна (надалі також - ПН) не видається отримувачу, не завадила контролюючому органу ідентифікувати постачання за іншими відомостями ПН, які вказують на те, що операції звільнені від оподаткування, що в свою чергу є умовою, яка виключає можливість застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію зведених ПН. Суд також погодився з доводами позивача, що відомості, які зазначаються у верхній лівій частині ПН (графа Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини помітка Х та тип причини) не належить до переліку обов`язкових реквізитів, визначених у пункті 201.1 статті 201 ПК України, а зміст операції та її оподаткування визначаються з інших розділів ПН.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Камеральною перевіркою встановлено порушення товариством вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, зокрема, несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН. В акті камеральної перевірки вказано, що ТзОВ Тарас-Волинь з порушенням граничного строку реєстрації (від 2 до 4 днів) зареєструвало такі ПН на загальну суму ПДВ 543874,49 грн : ПН №49 від 30.11.2018 зареєстрована 18.12.2018, кількість днів затримки - 3, ПН №45 від 31.10.2018 зареєстрована 19.11.2018, кількість днів затримки - 4, ПН №52 від 31.12.2018, зареєстрована 17.01.2019, кількість днів затримки - 2, ПН №48 від 28.02.2019, зареєстрована 18.03.2019, кількість днів затримки - 3, ПН №60 від 31.01.2019, зареєстрована 18.02.2019, кількість днів затримки - 3.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно визначенню, наведеному у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування (надалі також - ПН/РК) до податкових накладних у ЄРПН здійснюється відповідно до Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (надалі також - Порядок №1246).

Згідно підпунктам а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше : а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Реєстрація ПН/РК до ПН у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків : для ПН/РК до ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для ПНРК до ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до ПН отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації ПН, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких ПН в ЄРПН, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації ПН контролюючий орган відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень пункту 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 №124/28254 (надалі також - Порядок №1204), складає податкове повідомлення-рішення за формою Н - за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН, встановлених ст.201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

В ході розгляду справи встановлено, що позивач визнає факт несвоєчасної реєстрації ПН, проте, наголошує на тому, що вказані ПН були складені відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України та не підлягають наданню отримувачу (покупцю).

Пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України передбачено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх ПН/РК до таких ПН в ЄРПН. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Системний аналіз статті 201, пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, дає підстави дійти висновку, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації ПН в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації ПН, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України необхідна наявність двох обов`язкових умов, зокрема, ПН не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Колегія суддів зазначає, що Порядком №1307 визначено детальний перелік ПН, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки ПН, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування ПДВ та операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання ПН продавцю.

Пунктом 8 Порядку №1307 передбачено, що при складанні ПН, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини : 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для ПН, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання.

Пунктом 11 Порядку №1307 передбачено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, платник податку складає окремі зведені ПН за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися : 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені ПН складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної ПН у графі Зведена податкова накладна зазначається код ознаки : 1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України; 2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПК України; 3 - у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку; 4 - у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.

У зведених ПН, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування ПДВ; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

У такому самому порядку складається ПН у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Отже, положеннями Порядку №1307 визначено детальний перелік ПН, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки ПН, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування ПДВ та операції, які звільнені від оподаткування ПДВ, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання ПН продавцю.

Із системного аналізу положень статті 201, пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) можна дійти висновку, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації ПН в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації ПН, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових умов, зокрема, ПН не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №816/1488/17, від 11.12.2018 по справі № 807/68/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, покликання апелянта на те, що ТзОВ Тарас-Волинь здійснено реєстрацію умовної накладної на податкове зобов`язання із зазначенням типу причини з кодом 13 ( податкова накладна складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності ) є безпідставними, оскільки з наявних у матеріалах справи ПН №49 від 30.11.2018, ПН №45 від 31.10.2018 ПН №52 від 31.12.2018, ПН №48 від 28.02.2019, ПН №60 від 31.01.2019 встановлено, що у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається відповідний тип причини) наявна позначка Х та зазначено тип причини 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 16 Порядку №1307, таблична частина податкової накладної складається з двох розділів : А і Б.

Відповідно у графі 8 розділу Б зазначається код ставки, яка допоможе розпізнати, як оподатковуються товари/послуги.

Згідно пункту 16 Порядку №1307, до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 8 - код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

У графі 8 зазначається код ставки : 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

До графи 9 - код пільги.

Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.

У графі 9 зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання ПН.

У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв`язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код 99999999 , а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПК України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.

До графи 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

У графі 10 зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов`язань.

З аналізу ПН, які є предметом дослідження у даній справі, встановлено, що позивачем у рядку ІІ розділу А відображено загальну суму ПДВ за основною ставкою, у рядку V відображено обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20), однак рядки VII-IX розділу А не заповнені.

Відповідно до абзаців 8-10 підпункту 10 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №130 від 31.12.2015, до розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така ПН, а саме у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ; у рядках II-IV зазначаються суми ПДВ, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI.

Абзацом 7 підпункту 10 пункту 16 цього Порядку передбачено, що у клітинках ПН, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Отже, заповнюючи графи I-VI Розділу А податкових накладних, позивач задекларував, що його операції, у тому числі з медичних послуг, оподатковуються ПДВ. Тому в межах камеральної перевірки відповідач діяв добросовісно та не допустив порушень щодо встановлення відповідальності для позивача за допущене порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у лівому верхньому куті ПН у графі Зведена податкова накладна відсутній визначений Порядком №1307 код причини 1 , який проставляється у разі складання зведеної ПН при нарахуванні податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України (так звані компенсуючи ПН, які зокрема переходять у невиробничу чи негосподарську /діяльність), а стоїть відмітка Х .

Таким чином, позивачем не виконано вимоги пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, стосовно наявності двох обов`язкових складових, зокрема, ПН не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що ПН складені для операцій, які не звільнені від оподаткування.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що висновки акту камеральної перевірки позивача є правомірними, а відтак оспорюване рішення прийняте у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильне застосування матеріального права має місце у разі застосування неправильного витлумаченого закону, який хоч і підлягав застосуванню, проте його зміст і сутність сприйнято неправильно через розширене тлумачення.

Суд першої інстанції у справі, що розглядається, не дав належної оцінки встановленим обставинам, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 241, 242, 287, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного від 23 грудня 2019 року у справі № 140/3136/19 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Тарас-Волинь до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська