Постанова

від 01.04.2020 по справі 918/856/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року Справа № 918/856/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В. , суддя Петухов М.Г.

розглянувши у в порядку письмового провадження позивача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 р. ухваленого суддею Романюком Р.В. у м.Рівному, повний текст складено 16.01.2020 р.

у справі № 918/856/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради

про стягнення 13258,80 грн пені, 1216,51 грн 3%річних, 1320,50 грн. інфляційних втрат

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 р. у справі № 918/856/19 частково задоволено позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 6629,4 грн. пені, 1216,51 грн. 3 % річних, 1320,50 грн. інфляційних втрат. Відмовлено у позові в частині стягнення 6629,4 грн. пені, оскільки судом зменшено розмір належної до стягнення неустойки на 50%.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 р. у справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 6629,40 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову .

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не погоджується з рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 р. щодо часткового задоволення позовних вимог у зв`язку зі зменшенням судом розміру пені на 50%, і вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а саме - ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст. 549-552, 599, 625 Цивільного кодексу України та норм ст.ст. 236 та 238 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження усіх істотних обставин справи, тому підлягає скасуванню в цій частині.

Вважає, що суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин ст.233 ЦК України, не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачене згаданою нормою. Рішення суду не містить обґрунтованого покликання на будь-які докази, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача по справі.

Стверджує, що у даному випадку відповідачем не доведено реального фінансового стану, а тому норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку доказування не дотримано, оскільки відповідач не надав жодного доказу для того, щоб можна було зробити висновок про його скрутний фінансовий стан. Тобто, суд першої інстанції лише із формулювання про скрутний матеріальний стан зробив висновок про те, що фінансове становище відповідача є саме таким. За наведеного, висновок суду суперечить нормам законодавства та матеріалам справи.

Доводить, що під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача. Зазначає при цьому, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

З урахуванням викладеного просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 р. у справі № 918/856/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 6629,40 грн. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України щодо стягнення пені в розмірі 6629,40 грн., у стягненні якої було відмовлено, задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" займається виробництвом, транспортуванням та розподіленням теплової енергії населенню, підприємствам та організаціям по м.Дубно по встановлених тарифах, підприємство існує лише із діючого тарифу на теплову енергію, яка подається лише в опалювальний період, збиток підприємства станом на 31.12.2017 р. становить 11,6 млн.грн., на 31.12.2018 р. - 12,6 млн грн., 30.09. 2019 р. - 14,7 млн. грн.

Звертає увагу, що Комунальне підприємство Дубнокомуненергія з 08.06.2017 р. перебуває в реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", що в свою чергу вказує на неспроможність підприємства розраховуватись своєчасно за природний газ.

Вважає, що суд використав право, надане ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму пені, яка підлягає стягненню на 50 % з врахуванням майнового стану відповідача. Пояснює, що заборгованість за природний газ, отриманий відповідачем від позивача, виникла через несплату споживачами заборгованості; різницю в тарифах серед населення, організаціям, установам, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, та які не відшкодовані; належні до сплати штрафні санкції надмірно великі із відсутністю основного боргу, збитків кредитора, а також із врахуванням специфіки діяльності відповідача, діяльності якою є збитковою. Підприємство існує лише із діючого тарифу на теплову енергію, яка подається лише в опалювальний період та неможливістю вільно купувати природний газ на рівних умовах в інших постачальниках із відшкодуванням різниці в тарифах.

Просить суд з наведених обставин апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у справі № 918/856/19 - без змін.

Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і сторони не подавали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд апеляційної скарги відбувся в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне .

12 вересня 2017 року Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"/постачальник та Комунальним підприємством "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради/споживач уклали договір № 8347/1718-КП-28 постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 -2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору /а.с. 14-23 у т.1/.

Згідно з п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 200 тис. куб. м (двісті тисяч куб. метрів), в тому числі по місяцях (тис. куб. м.): жовтень 10; листопад 30; грудень 40; всього IV кВ. 2017 року 80; січень 45; лютий 40; березень 35; всього І кв. 2018 року 120.

Додатковою угодою № 1 від 02.04.2018 р. до договору постачання природного газу від 12.09.2017 р. № 8347/1718-КП-28 сторони погодили п. 2.1. договору постачальник передає споживачу в період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 4,4 тис. куб. м. (чотири тисячі чотириста куб. м), у тому числі по місяцях (тис. куб. м.): квітень 4,4; травень 0; всього 4,4. /а.с. 24 у т. 1/.

Відповідно до п. 3.7. договору, приймання-передача природного газу у відповідному місяці постачання оформлюється актом приймання передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Згідно з п. 5.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. № 187.

На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4 942,00 гривні за 1000 куб. м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України ). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Згідно з п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором на дату його укладення становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 9 488,64 грн. (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 64 коп.).

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктами 8.1. та 8.2. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За умовами п. 10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Пунктом 12.1. визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 1 від 02.04.2018 р. до договору постачання природного газу від 12.09.2017 р. № 8347/1718-КП-28 сторони погодили п. 12.1. договору - договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Вказаний договір та додаткова угода підписані сторонами та скріплено відбитками їх печаток.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу у жовтні 2017 року - грудні 2017 року природного газу обсягом 30,988 тис. куб. м. на загальну суму 294033,99 грн, у січні 2018 року - квітні 2018 року поставлено природного газу обсягом 46,007 тис. куб. м. на загальну суму 436543,86 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 р., від 30.11.2017 р., від 31.12.2017 р., від 31.01.2018 р., від 28.02.2018 р., від 31.03.2018 р. та від 30.04.2018 р. які оформлені відповідно до умов договору, підписані представниками сторін і їх скріплені печатками - без зауважень чи заперечень /а.с. 30-36 у т.1/.

Відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно, з порушенням строку, визначеного умовами п.6.1 договору, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 09.11.2017 р., від 10.11.2017 р., від 13.11.2017 р., від 14.11.2017 р., від 15.11.2017 р., від 30.11.2017 р., від 01.12.2017 р., від 07.12.2017 р., від 08.12.2017 р., від 11.12.2017 р., від 12.12.2017 р., від 13.12.2017 р., від 15.12.2017 р., від 20.12.2017 р., від 21.12.2017 р., від 11.01.2018 р., від 12.01.2018 р., від 15.01.2018 р., від 09.02.2018 р., від 12.02.2018 р., від 15.02.2018 р., від 16.02.2018 р., від 22.02.2018 р., від 28.02.2018 р., від 01.03.2018 р., від 03.03.2018 р., від 13.03.2018 р., від 14.03.2018 р., від 15.03.2018 р., від 19.03.2018 р., від 22.03.2018 р., від 11.04.2018 р., від 12.04.2018 р., від 13.04.2018 р., від 16.04.2018 р., від 18.04.2018 р., від 24.04.2018 р., від 26.04.2018 р., від 10.05.2018 р., від 14.05.2018 р., від 15.05.2018 р., від 17.05.2018 р., від 18.05.2018 р., від 24.05.2018 р., від 19.09.2018 р., від 20.09.2018 р., від 21.09.2018 р., від 24.09.2018 р., від 05.10.2018 р., від 17.10.2018 р., від 29.10.2018 р., від 09.11.2018 р., від 13.11.2018 р., від 14.11.2018 р., від 15.11.2018 р., від 21.12.2018 р. /а.с. 40-208 у т.1/.

На час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість сплачена повністю.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов`язання має місце, позивач просить стягнути 13258,80 грн пені за період з 28.11.2017 р. по 25.11.2018 р., 1216,51 грн. 3% річних за період з 28.11.2017 р. по 20.12.2018 р. та 1320,50 грн інфляційних втрат за березень 2018 року, з травня по листопад 2018 року включно згідно доданого розрахунку.

Розрахунки позивача суд перевірив і визнає їх арифметично правильними та такими, що відповідають умовам договору та фактичним обставинам у справі.

Отже, на умовах договору № 8347/1718-КП-28 від 12.09.2017 р. між сторонами відбулись правовідносини з поставки природного газу, які врегульовані нормами пар.1, 3, 5 глави 54 ЦК України, пар.3 глави 30 ГК України та Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Відповідно до норм ст.275 ГК України, ст.714 ЦК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство зобов`язане надавати енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, іншій стороні (споживачеві, абоненту), яка зобов`язана оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як установлено ч. 1 ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов`язання має місце, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про стягнення трьох процентів річних в розмірі 1216,51 грн 3% річних за період з 28.11.2017 р. по 20.12.2018 р. та 1320,50 грн інфляційних втрат за березень 2018 р., з травня 2018 р. по листопад 2018 р. включно.

Відповідальність у вигляді пені визначена умовами договору і вимога про стягнення пені в розмірі 13258,80 грн. за період з 28.11.2017 р. по 25.11.2018 р. відповідає таким умовам і нормам ст..ст.230-232 ГК України.

Відповідач, посилаючись на норми статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, просив суд зменшити розмір неустойки (пені) на 99%. Суд першої інстанції зменшив заявлену до стягнення суму пені на 50%, врахувавши, що заборгованість за природний газ виникла через несплату споживачами заборгованості за використану теплову енергію, різницю в тарифах серед населення, організаціям, установам, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, і які із державного бюджету відповідачу відшкодовані не були; належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, а також приймаючи до уваги специфіку діяльності відповідача.

Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" оскаржується судове рішення в частині зменшення пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру пені на 50 %, оскільки такі висновки відповідають нормам ст.233 ГК України і ч. 3 статті 551 ЦК України та конкретним обставинам справи, які мають істотне значення.

Так, відповідно до ч.1 статті 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

При цьому, зменшення розміру належної до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені) відповідно до наведених норм суд першої інстанції об`єктивно оцінив конкретні обставини, які мають істотне значення.

Колегія суддів враховує ступінь виконання зобов`язання, а саме - те, що на час звернення позивачем з даним позовом до суду відповідач грошове зобов`язання виконав і заборгованість сплатив повністю.

Судом враховано як істотну ту обставину, що відповідач Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради є підприємством комунальної форми власності і займається виробництвом, транспортуванням та розподіленням теплової енергії населенню, підприємствам та організаціям по м. Дубно по встановлених тарифах, які не покривають всі витрати.

Зі звітів про фінансові результати на 31 березня 2017 року, 31 грудня 2018 року та 30 вересня 2019 року /а.с. 221-223 у т.1/ підтверджено, що непокритий збиток на кінець звітного періоду становить відповідно 11637 мл. грн., 12620мл. грн. та 14685,2 млн. грн.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру неустойки відповідач надав також лист Департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіонбуду № 8/10-1053-17 від 13.06.2017, відповідно до якого відповідач внесений до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості /а.с. 224 у т.1/.

Таким чином, спростовані доводи скаржника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в апеляційній скарзі, що матеріалами справи не доведено складного фінансового стану підприємства. Ступінь виконання зобов`язання боржником, вжиті ним заходи до врегулювання заборгованості та його майновий стан, обумовлений специфікою виробництва, дозволяють суду в даному випадку дійти висновку, що такі обставини заслуговують на увагу, та зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Колегія суддів звертає увагу також, що позивач ні в суді першої інстанції, ні звернувшись до суду апеляційної інстанції не заперечив вищенаведеного та не довів в порядку ст. 74 ГПК України власний складний майновий стан чи наявність збитків, спричинених у даному випадку несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання боржником. При цьому судом першої інстанції в повному обсязі задоволені вимоги про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, таким чином, задоволені вимоги позивача щодо відшкодування матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення платежів.

Таким чином, доводи Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Господарський суд Рівненської області зменшив розмір належних до сплати штрафних санкцій, правомірно скориставшись таким правом відповідно до норм ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України об`єктивно оцінюючи інтереси сторін, які заслуговують на увагу у спірних правовідносинах.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що зменшення розміру пені на 50% до суми 6629,40 грн. є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Підсумовуючи викладене, за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 р. у справі № 918/856/19 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 р. у справі № 918/856/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 918/856/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.