Ухвала

від 01.04.2020 по справі 357/510/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/510/20

2/357/1195/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом 17.01.2020 року мотивуючи тим, що 20.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України в особі начальника філії Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту №ДК 40-5, згідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 20 000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, що встановлені Договором кредиту. У відповідності із п.2.1 Договору кредиту процентна ставка за користуванням кредитом складає 3,75% на місць. Згідно із п.2.2 Договору кредиту відповідач повинна була повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в повному обсязі згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків. Факт одержання відповідачем кредиту підтверджується банківською випискою від 20.11.2018 року на суму 20 000 грн. Позивач неодноразово надсилав відповідачу листи про його невиконання умов за Договором кредиту (листи №9 від 25.09.2019 р., №10 від 07.10.2019р.), проте відповідач продовжує не виконувати умови Договору кредиту. Станом на 09.01.2020 року згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на сайті Міністерства юстиції України ФОП ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця 23.09.2019 року. Позивач умови договору виконав, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором, а відповідач, в свою чергу, порушила умови договору, чим спричинила заборгованість, яка станом на 09.01.2020 року становить 9942,86 грн. - тіло кредиту, 6046,67 грн. - проценти за користування кредитом, 364,50 грн. - пеня, а всього 16 354.03 грн. Тому, просив стягнути з відповідача на свою користь 16 354,03 грн. та судові витрати.

05.02.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було роз`яснено право надіслати суду відзив на позовну заяву та усі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову, та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач - ОСОБА_1 копію ухвали суду про відкриття провадження та пакет документів отримала 12.02.2020 року (а.с. 54), однак, протягом строку, встановленого судом, відзив на позовну заяву до суду не направила.

Також, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Так, з матеріалів справи (а.с.5-6) вбачається, що 20.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України в особі начальника філії Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту №ДК 40-5, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 20 000 грн., з оплатою по процентній ставці 3,75% на місяць, кредит надано на розвиток бізнесу.

Згідно п.3.2 даного Договору, позичальник зобов`язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором та проценти за користування ним до 16-00 години 20.05.2020 року включно.

20.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України в особі начальника філії Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була укладена Додаткова Угода до договору кредиту №ДК 40-5 (а.с.8).

Як вбачається з відомості виплати №49 від 20.11.2018 року (а.с.10), Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України надало ОСОБА_3 Галині Юріївні кредит в розмірі 20000 грн.

З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на сайті Міністерства юстиції України ( а.с. 55-60), вбачається, що ФОП ОСОБА_1 з 11.04.1997 року здійснювала підприємницьку діяльність, про що 27.07.2005 року внесено відомості до Державного реєстру, проте 23.09.2019 року її підприємницька діяльність була припинена.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Великої Британії (Ashingdane v. the. United Kingdom).

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відтак норми процесуальних законів наведено тут і далі у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 1, 2 ЦПК України, цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа та якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Як зазначено вище, звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України просив стягнути заборгованість за кредитним договором, укладеним між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а кошти за даним договором надані останній з метою розвитку бізнесу.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою її статусу як ФОП не припинились, суд приходить до висновку про належність даного спору до господарської юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору, остання з яких від 09 жовтня 2019 року в справі № 127/23144/18.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255, 258, 259, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Надія України (ЄДРПОУ 35792784, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 17, оф.212) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 01.04.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко