Рішення

від 06.03.2020 по справі 907/763/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.2020 м. Ужгород Справа № 907/763/19

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Сінкіної Е.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Петруцалек , м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю Делфіш , с. Горінчево Закарпатської області

про стягнення 37724,60 грн., в т.ч. 25536,95 грн. - основного боргу, 4673,26 грн. -пені, 1956,20 грн. - 3 % річних, 5558,19 грн. - інфляційних нарахувань

представники:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого за договором поставки товару, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 25536,95 грн., що становить позовні вимоги у даній справі в частині основного боргу.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив. До суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв`язку причини через відсутність адресата кореспонденція суду (ухвали суду від 11.12.19, 23.01.20, 10.02.20), яка була надіслана за адресою відповідача: 90430, вул. Жуковського, 62, с. Горінчево, Хустський район Закарпатської області, яка зазначена у позовній заяві та яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням. Відповідно до ухвал суду від 23.01.20 та від 10.02.20 у даній справі було здійснено повідомлення відповідача про проведення засідання суду шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справах на офіційному вебсайті судової влади України, тому згідно приписів ч. 4 ст. 122 ГПК України - з опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

За наведених обставин, оскільки відповідач, повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не скористався своїм правом прийняти участь у її розгляді, подати суду відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд, керуючись законом дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що спірні відносини сторін виникли з виконання ними умов договору № 6906, який за своїм змістом є договором поставки та укладений 5.12.16 позивачем як постачальником та відповідачем як покупцем. Договір укладений з протоколом розбіжностей, що долучений до матеріалів справи (далі - договір).

За умовами договору постачальник зобов`язався поставити товар, а покупець, у свою чергу, зобов`язався прийняти товар та оплатити його шляхом перерахування суми вартості товару протягом 21 календарного дня після поставки на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 1.1, 3.1, 3.5). За прострочення покупцем строків оплати товару останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п. 5.3).

На виконання умов договору у період з 19.05.17 по 05.07.17 позивачем здійснено поставки відповідачеві товару на загальну суму 30536,95 грн., що підтверджено долученими до матеріалів справи видатковими накладними Зазначений товар був прийнятий відповідачем (видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками містяться у матеріалах справи). Однак, всупереч умов договору відповідач здійснив часткову - на суму 5000,00 грн. - оплату вартості одержаного товару, в результаті чого виникла заборгованість останнього перед позивачем на суму 25536,95 грн.

У зв`язку з наведеним, 22.05.19 позивач надіслав відповідачеві претензію про оплату боргу на зазначену суму на протязі 10 днів з дня одержання вимоги. Відповідачем ні в зазначений строк, ні в будь який інший строк заборгованість перед позивачем не була сплачена.

Наведені обставини передували та послугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

У ході судового розгляду справи спірна заборгованість доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних приписів господарського та цивільного законодавства.

Так, приписами ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведених вище фактичних обставин справи, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт поставки товару відповідачу та невиконання останнім у повному обсязі зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 25536,95 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 4673,26 грн. -пені, 1956,20 грн. - 3 % річних, 5558,19 грн. - інфляційних нарахувань

Вирішуючи спір у даній частині вимог, суд виходить з наступного.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше, ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства вимоги позивача в частині пені не підлягають задоволенню, оскільки нараховані за період з 5.06.19 по 5.12.19, тобто за період після спливу 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним - щонайпізніше - 27.07.17 за вищенаведеними умовами договору (п. 3.5) та з урахуванням останньої поставки, яка було здійснена 5.07.17.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи наведеної норми та за фактичних обставин справи підлягають задоволенню позовні вимоги у даній справі в частині інфляційних втрат та річних у розмірі 3 % за період прострочення виконання грошового зобов`язання, що становлять відповідно 5558,19 грн. та 1956,20 грн.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача у даній справі належить сума 33051,34 грн., в іншій частині позовних вимог належить відмовити за їх безпідставністю.

За змістом ст. 129 ГПК України на відповідача належить покласти пропорційно до задоволених вимог судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи, які включають 1921,00 грн. - судового збору та 5750,00 грн. витрат на правничу допомогу, як такі, що доведені матеріалами справи; в частині витрат на правничу допомогу - їх розмір є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом виконаних робіт; ціною позову.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України,

суд ухвалив:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Делфіш (90430, вул. Жуковського, 62, с. Горінчево, Хустський район Закарпатської області, код ЄДРПОУ 40946272) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Петруцалек (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 9, кв. 16, код ЄДРПОУ 30646815) суму 33051,34 грн. (тридцять три тисячі п`ятдесят одна грн. 34 коп.), включаючи: основний борг, 3 % річних, інфляційні втрати, та у відшкодування судових витрат 6720,73 грн. (шість тисяч сімсот двадцять грн. 73 коп.)

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 1.04.20 у зв`язку з перебуванням судді з 16.03.20 на лікарняному та у відпустці.

Суддя Ушак І.Г.