Рішення

від 01.04.2020 по справі 910/281/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2020Справа № 910/281/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шайні-Україна

до Приватного підприємства Твій Сократ про стягнення 72268,64 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 24.04.2020, про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу за договором поставки №146 від 08.10.2018, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань оплатити поставлений йому товар.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 24.01.2020, що підтверджено залученим до справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений строк відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов від Відповідача станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі. Відтак, оскільки Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, але відзиву не подав, то суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Ухвалою від 01.04.2020, у зв`язку з погашенням Відповідачем частини заборгованості та зменшення Позивачем у зв`язку з цим розміру заявлених вимог, судом було закрито провадження у частині стягнення 17000 грн. основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Договору № 146 від 08.10.2018 (копія у справі, далі - Договір), Позивачем, як постачальником, було поставлено Відповідачу, як покупцю, а останнім прийнято товар на загальну суму 96286,90 грн. за видатковою накладною №3427 від 14.11.2018, яка підписана сторонами, скріплена печатками та зауважень не містить.

Чинність Договору наразі презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.

Умовами пункту 2.4 Договору передбачено, що покупець сплачує за реалізовану в попередньому календарному місяці партію товару не пізніше 10 числа наступного місяця. Звіт про реалізований товар за попередній календарний місяць покупець надає постачальнику до 5 числа наступного місяця.

Суд зауважує, що виходячи з вказаної умови Договору щодо строків оплати товару, обставину реалізації товару Відповідачем можливо вставити лише із звітів самого Відповідача щодо реалізованого за попередній місяць товару. При цьому, зобов`язання щодо надання вказаних звітів щомісячно до 5-го числа покладено Договором саме на Відповідача.

Позивач стверджує, що Відповідач порушив умови Договору і не надав йому звіт (звіти) про реалізований товар, отриманий більше ніж рік тому по вищевказаній накладній; Відповідач доказів протилежного не надав, тому суд визнає твердженням Позивача обґрунтованими.

Разом з цим, оскільки Відповідач таких звітів Позивачу не надав, то Позивач позбавлений можливості надати копії відповідних звітів про реалізований товар, вартість якого заявив до стягнення.

Суд також враховує, що у п. 3.9 Договору сторони погодили, що право власності на товар та ризик його випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Отже, Відповідач є власником товару на загальну суму 96286,90 грн. за видатковою накладною №3427 від 14.11.2018 з дати цієї накладної відповідно, але звіту про реалізацію цього товару не надав і Позивачу його вартість не сплатив; матеріали справи не містять доказів протилежного.

Підсумовуючи наведене, а також враховуючи, що Відповідач протягом більше року з часу поставки товару на суму 96286,90 грн. за видатковою накладною №3427 від 14.11.2018 не надав жодного звіту про реалізацію цього товару, яким би можна було підтверджено факт реалізації товару або факт зберігання товару у Відповідача, і також не повернув цей товар Позивачу як некомплектний чи неякісний, і при цьому, Відповідач набув право власності на цього у момент отримання (п. 3.9 Договору), то суд визнає обгрунтвоаними твердження Позивача про ухилення Відповідача від повної оплати отриманого товару.

Щодо строку оплати товару, то враховуючи положення п.п. 2.2, 2.4 та 3.9 Договору, а також описану вище протиправну бездіяльність Відповідача щодо неподання звітів, суд вважає, що строк оплати товару поставленого Позивачем за вказаною вище накладною товару є таким, що настав для Відповідача, а датою, з якої у Відповідача виник обов`язок оплати товару, є 11.12.2018.

Відповідач правом на судовий захист не скористався, та обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Розрахунок заборгованості Відповідача за поставлений йому товар (поставлено на 96286,90 грн., частково сплачено до передачі позову до суду 7018,26 грн., та вже під ас перебування справу у суді 17000 грн., заборгованість 72268,64 грн.) судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; при цьому, судом враховано, що спірна сума заборгованості Відповідачем жодним чином не спростована.

Отже, заборгованість Відповідача в сумі 72268,64 грн., яка не були погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Враховуючи все наведене вище, позовні вимоги про стягнення 72268,64 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору.

Оскільки правовідносини за договорами №145 від 08.10.2018 та №1569 від 23.11.2012, наведені Позивачем у описовій частині позову, не відносяться до предмету спору у даній справі - стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу за договором поставки №146 від 08.10.2018, то судом вони не досліджуються та оцінка їм не надається на підставі вказаного вище п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України.

Судові витрати, у частині витрат Позивача по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо судових витрат Позивача, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000 грн., то суд зазначає наступне.

З наданих Позивачем суду доказів: договору від 19.12.2019, рахунку-фактури від 19.12.2019, акта приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2019 та виписки з рахунку від 21.12.2019 вбачається, що Позивачем було замовлено, а АО Баррістерс коммершиал було надано правову допомогу вартістю 18000 грн., яка оплачена Позивачем, та яка, відповідно до змісту акта наданих послуг, складається з:

- аналізу правовідносин Позивача з його контрагентами щодо неналежного виконання умов договорів №145 від 08.10.2018, №1569 від 23.11.2012 та №146 від 08.10.2018 на предмет обґрунтованості та перспективи судового стягнення заборгованості, аналіз чинного законодавства, проведення консультаційних нарад, збір доказів, надання рекомендацій щодо вчинення дій або утримання від їх вчинення;

- підготовки та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ПП Твій Сократ на користь Позивача та додаткових пояснень до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи складність справи (справа не є складною, обсяг зібраних адвокатом документів не є значним), та оскільки у акті приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2019 не деталізовано обсяг наданих послуг та вартість кожної зі складових (не зазначено кількість витраченого адвокатом часу на кожну послугу та по кожному з договорів), і два зі згаданих у акті договорів, по яким була надана правнича допомога, узагалі не відносилися до предмету спору, тому не досліджувалися і не оцінювалися судом на підставі п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України, то суд виходить із необхідного обсягу надання адвокатом послуг у розгляді цієї справи, та враховуючи ціну позову, задовольняє вимоги про відшкодування за рахунок Відповідача на підставі ст. 129 ГПК України витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9000 грн.; у іншій частині суд підстав для відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу не вбачає, тому у відшкодуванні відмовляє.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Твій Сократ (вул. Червоноткацька, 71, м. Київ, 02094; ідентифікаційний код 41289540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шайні-Україна (вул. Сім`ї Хохлових, 11/2, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 36593057) 72268 (сімдесят дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 64 коп. заборгованості, а також 1555 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 17 коп. судового збору та 9000 (дев`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.