Рішення

від 31.03.2020 по справі 910/969/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.03.2020Справа № 910/969/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Житлобуд

про стягнення 329459,45 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Житлобуд про стягнення 329459,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами укладеного між сторонами Договору підряду №5145-ДнОЭ від 14.01.2019 позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 224122,07 грн в якості авансового платежу за вказаним договором, проте відповідачем в порушення взятих на себе зобов`язань у погоджені сторонами строки роботи не було виконано, у зв`язку з чим позивач просить стягнути на свою користь суму авансового платежу в розмірі 224122,08 грн, а також 73960,28 грн неустойки, та 31377,09 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.02.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.02.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 28.02.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 24.02.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.01.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 3039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд. 14.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103053417489 із відміткою про повернення у зв`язку із наявністю обставин, що не дали змоги вручити поштове відправлення.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.01.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.01.2019 між Акціонерним товариством ДТЕК Дніпровські електромережі (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Житлобуд (підрядник, відповідач) було укладено Договір підряду №5145-ДнОЭ, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до умов договору, виконати роботи з капітального ремонту будівель Зеленодольської дільниці Апостолівського РЕМ АТ ДТЕК Дніпровські електромережі за адресою м. Зеленодольськ, вул. Н.Малаєвої, 3-Д (об`єкт), а замовник приймає та оплачує належним чином виконані роботи (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.7 Договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно з 2.1 Договору, договірна ціна робіт (Додаток №1) визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору (Додаток №2), і становить 448244,14 грн, в тому числі ПДВ - 74707,36 грн.

За умовами п.2.2 Договору, розрахунки за цим договором будуть здійснюватись замовником шляхом перерахування авансового платежу, та остаточного розрахунку.

Авансовий платіж здійснюється після підписання цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника у розмірі 50% від суми договору, що складає 224122,07 грн з ПДВ.

У п.3.1 Договору сторони обумовили, що підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання йому будівельного майданчика (фронту робіт), передачі необхідної проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання-передачі.

Строки виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (п.3.2 Договору).

Згідно з п.8.1 Договору, замовник за Актом передає підряднику всю дозвільну документацію та допускає підрядника за актом допуска і (або) нарядом допуска на об`єкт.

Відповідно до п.11.5 Договору, всі роботи по відповідному окремому об`єкту ремонту, передбачені проектною документацією, повинні бути завершені та передані замовнику, у строки, вказані в календарному графіку виконання робіт.

Пунктом 13.1.1 Договору сторони погодили, що за невиконання, порушення строків виконання робіт на письмову вимогу замовника підрядник сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від договірної ціни.

За умовами п.13.1.5 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання підрядником прийнятих зобов`язань за договором у разі здійснення замовником попередньої оплати/авансового платежу, підрядник зобов`язується впродовж 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги від замовника, повернути на поточний рахунок замовника суму грошових коштів, попередньо перерахованих в рахунок оплати робіт за цим договором.

Відповідно до п.15.2 Договору, замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику, зокрема у разі якщо підрядник за своєї вини не розпочав виконання робіт протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня, коли він повинен згідно з договором розпочати їх виконання (п.15.2.4).

У разі, якщо рішення про розірвання договору приймається відповідно до умов п.15.2 договір вважається розірваним на 15 (п`ятнадцятий) календарний день з направлення замовником повідомлення про таке рішення (п.15.3 Договору).

Згідно з п.18.1 Договору, цей договір може бути скріплений печатками сторін, набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, що виникли під час дії договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, на виконання умов укладеного між сторонами договору було направлено відповідачеві Дозвіл №28/01 від 28.01.2019 на виконання робіт, який було отримано відповідачем 29.01.2019.

Також, 30.01.2019 позивачем було перераховано на рахунок відповідач грошові кошти в якості попередньої оплати за договором в загальному розмірі 224122,08 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №7966 від 30.01.2019 та №7857 від 30.01.2019.

31.01.2019 між сторонами було підписано Акт передачі майданчику (фронту робіт), копія якого міститься в матеріалах справи.

В подальшому, 05.03.2019 позивач звернувся до відповідача із Листом №9671/1001 від 05.03.2019 у якому просив відповідача терміново приступити до виконання робіт за договором.

01.04.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із листом №14022/2001 від 01.04.2019 у якому просив відповідача терміново приступити до виконання договірних зобов`язань.

Жодної відповіді відповідача на вказані листи матеріали справи не містять.

В подальшому, 20.08.2019 позивач звернувся до відповідача із Повідомленням №4585/1001 про розірвання договору та вимогою про повернення суми авансу. Докази направлення вказаного повідомлення на адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Проте відповідачем не було вчинено жодних дій для задоволення вимоги позивача щодо повернення авансу, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідач, зобов`язань з виконання обумовлених договором робіт не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 224122,08грн.

За приписами ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листами щодо початку виконання робіт за договором та в подальшому з повідомленням про розірвання договору та повернення суми сплаченого авансу, проте відповідачем не вчинено жодних дій щодо повернення сплаченого позивачем авансу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 224122,08 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення нарахованих на вказану заборгованість пені в розмірі 73960,28 грн та штрафу в сумі 31377,09 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 13.1.1 Договору сторони погодили, що за невиконання, порушення строків виконання робіт на письмову вимогу замовника підрядник сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від договірної ціни.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу судом встановлено, що вказані нарахування здійснені позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, відтак, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у цій частині в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Житлобуд (03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд. 14; ідентифікаційний код 42046828)на користь Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034) 224122 (двісті двадцять чотири тисячi сто двадцять дві) грн 08 коп. заборгованості, 73960 (сімдесят три тисячi дев`ятсот шістдесят) грн 28 коп. пені, 31377 (тридцять одну тисячу триста сімдесят сім) грн 09 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4941 (чотири тисячi дев`ятсот сорок одна) грн 90 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 31.03.2020

Суддя Я.В. Маринченко