Рішення

від 30.03.2020 по справі 5023/10655/11 (922/203/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/203/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудпрогрес", м. Львів до Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків про стягнення коштів в межах провадження у справі ДП "Завод ім. В.О. Малишева",

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Харківської області розглядається справа про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева".

До суду звернувся з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіабудпрогрес" , в якому просить суд : стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь позивача заборгованість у розмірі 29093,61 грн, яка виникла з основного боргу за поставлений товар за Договором № 277дп від 12.04.2019 на суму 28512,00 грн, 3 % річних у розмірі 527,61 грн. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із суми судового збору у розмірі 2102,00 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № № 277дп від 12.04.2019.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до протоколу передачі суду раніше визначеному складу суду від 27.01.2020 визначено склад суду для розгляду даної справи: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Савченко А.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду надійшов відзив (вх. 4376 від 19.02.2020) відповідача, в якому він вказує на те, що не визнає заявлені вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 527,61 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних, відповідач вказує, що за його розрахунком сума річних повинна складати 527,28 грн.

Щодо заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач вважає, що позивачем не доведено розумності та співмірності заявлених витрат на послуги адвоката, позовна заява підписана директором, що не доводить її складання та подання адвокатом, характер і обсяг наданих послуг не є співмірним заявленим до стягнення витратам.

Враховуючи перебування судді Савченко А.А. у відпустці більше 14 календарних днів та з урахуванням строків розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Харківської області від 27.03.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи визначено склад суду для розгляду даної справи : головуючий суддя Усатий В.О., суддя Хотенець П.В., суддя Яризько В.О. (протокол від 27.03.2020).

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Від сторін не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення, викладені у відзиві, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарським судом встановлено наступне.

12.04.2019 між ТОВ "Авіабудпрогрес" та ДП "Завод імені В.О. Малишева" укладений договір поставки № 277дп.

Згідно с. п.1.1, 1.2 Договору ДП "Завод імені В.О. Малишева" (Покупець) взяло на себе зобов`язання прийняти та оплатити товаро-матеріальні цінності (Продукція) асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається Сторонами окремо в специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договору № 277 дп. Поставка Товару відбувалась партіями.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 277дп Відповідач зобов`язався оплатити вартість партії Товару протягом 15 банківських днів з дати приймання Покупцем партії Товару, якщо інші умови та строк оплати не визначені Сторонами до п. 1.2. Договору, тобто - у відповідній Специфікації.

На підставі Специфікації № 1 від 12.04.2019 до Договору № 277дп, рахунку на оплату №62 від 18.04.2019, видаткової накладної № 52 від 16.05.2019 і довіреності № 674 від 15.05.2019 Покупцю була поставлена партія Товару :

- Тигель АА500, дві штуки на суму 31680,00 грн;

- Тигель АК 150Т , дві штуки, на суму - 15840,00 грн;

а всього, разом з ПДВ, на суму - 57024,00 грн.

Отже, у даній партії товару відповідачу поставлено Товар на суму 57024,00 грн разом з ПЛВ.

Відповідно до п.п. 1.2, 2.3 Договору № 277 дп та Специфікації №1 від 12.04.2019, оплата за Товар проводиться у наступному порядку : 50% - передплата; 50% - по факту отримання Товару Покупцем.

Відповідно до платіжного доручення № 3185 від 14.05.2019 Покупець здійснив попередню оплату у розмірі 28512,00 грн, призначення платежу "оплата по рах.62 від 18.04.2019; зг. дог. 277дп від 12.04.2019, за тигелі (спец1), в т.ч. ПДВ 4752,00грн"

Отже, відповідачем (Покупцем) здійснено попередню оплату у розмірі 50% вартості Товару.

Однак, як стверджує позивач відповідачем не проведено іншої частини оплати за договором, як передбачено сторонами.

ДП "Завод ім. В.О. Малишева" не надано доказів, які свідчать про неприйняття товару, або будь-яких зауважень до нього, які оформлені відповідно до умов Договору та закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, крім іншого, заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 28512,00 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із пунктом 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено та зазначено вище товар був поставлений та переданий відповідачу. Відповідачем прийнятий товар без будь-яких зауважень, що підтверджується матеріалами справи.

У відзиві на позов не міститься будь-яких заперечень щодо заявленого до стягнення основного боргу.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження оплати отриманого за специфікацією № 1 до договору поставки товару в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу законні обґрунтовані та доведені матеріалами справи, а отже, підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у зв`язку з порушенням відповідачем порядку та строків розрахунків за договором.

Розглянувши вимоги про стягнення річних, судом встановлено наступне.

Позивач заявив до стягнення 527,61 грн за період з 07.06.2019 по 17.01.2020.

Перевіривши період нарахування, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та відповідає обставинам справи. Щодо розміру, заявлених до стягнення 3% річних, то перевіривши його за допомогою системи "Ліга Закон" судом встановлено, що вірним є розмір 527,17 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на те, що як встановлено та зазначено вище має місце прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки, вимоги про стягнення 3% річних є законними та обґрунтованими.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 27.12.2011 порушено провадження у справі за заявою ДП "Львівський бронетанковий завод" про визнання банкрутом ДП "Завод ім. Малишева", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 18.01.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів та зобов`язано розпорядника майна надати рішення комітету кредиторів щодо застосування до боржника судових процедур банкрутства разом з належним чином оформленим протоколом засідання комітету кредиторів.

На цей час справа перебуває на стадії розпорядження майном.

Суд зазначає, що заявлені ТОВ "Авіабудпрогрес" вимоги до відповідача є поточними. Оскільки договір поставки укладений у 2019 році, поставка здійснена у 2019 році, тобто під час перебування ДП "Завод ім. В.О. Малишева" у процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном, яка не забороняє здійснення господарської діяльності боржником.

Отже, підлягають задоволенню вимоги про стягнення 527,17 грн - 3% річних, у іншій частині вимог про стягнення 3% річних необхідно відмовити.

Щодо заявлених до стягнення витрат на послуги адвоката, суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для захисту своїх прав та інтересів укладено договір з Адвокатським об`єднанням "Ей-Сі-Еф" про надання правової допомоги № 4-12/19 від 18.12.2019.

За умовами Договору, Адвокатським об`єднанням надаються послуги у вигляді ознайомлення зі змістом наданих клієнтом документів; аналізом судової практики; визначення оптимальних шляхів захисту; підготовка позовної заяви; визначення кола доказів; ознайомлення з відзивом на позовну заяву; підготовку відповіді на відзив та інше.

Відповідно до умов Договору розмір Гонорару за надання правової допомоги встановлюється у розмірі, що визначається за домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди. Сума гонорару зазначається у актах про надання правової допомоги. Акти повинні бути розглянуті, підписані, скріплені печаткою та повернуті клієнтові.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору про надання правової допомоги № 4-12/19 від 18.12.2019сторони домовились, що обсяг правової допомоги, що має бути наданий Адвокатським об`єднанням клієнту : підготовка позовної заяви до боржника про стягнення заборгованості за договором поставки № 277 дп від 12.04.2019.

Сторони узгодили у додатковій угоді, що розмір гонорару становить 7000 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 329 від 17.01.2020 позивачем ТОВ "Авіабудпрогрес" сплачено АО "Ей-Сі-Еф" 7000 грн.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує те, що справа розглядалась за правилами спрощеного провадження за наявними у справі документами, що не передбачає участь представників сторін у судовому засіданні. Крім того, суд зазначає, що справа не є справою значної складності із значним обсягом матеріалів, розмір заявленої до стягнення суми складає 29093,61 грн, в той час як витрати на правничу допомогу заявлені позивачем до стягнення складають 7000 грн, що складають значну частку порівняно із заявленими вимогами.

Також суд, звертає увагу, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього передбачають, крім іншого, складання відповіді на відзив та представництва інтересів клієнта у підготовчому провадженні та розгляду справи по суті.

Однак, ані відповіді на відзив, ані представництва Клієнта в підготовчому провадженні та розгляду справи по суті не здійснювалось Адвокатським об`єднанням.

Тобто, фактично, Адвокатським об`єднанням було здійснено лише підготовка та складання позовної заяви.

Крім того, суд враховує, що відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу у співмірному розмірі від заявлених вимог.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на правову допомогу 3500 грн.

В іншій частини вимог про стягнення витрат на правову допомогу необхідно відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Враховуючи викладене, витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2102 грн покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 20, 129, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 ,ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудпрогрес" задовольнити частково.

Стягнути з з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіабудпрогрес" (код ЄДРПОУ 399812416, вул. Зелена, буд. 238, оф. 30, м. Львів) 29039,17 грн (з яких 28512,00 основного боргу; 527,17 грн - 3% річних) та судові витрати, які складаються 3500 грн витрат на правничу допомогу та 2102 грн судового збору за звернення до суду з позовом у даній справі.

В іншій частині вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: ТОВ "Авіабудпрогрес" (код ЄДРПОУ 399812416, вул. Зелена, буд. 238, оф. 30, м. Львів )

Відповідач: Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий П.В. Хотенець В.О. Яризько