Ухвала

від 01.04.2020 по справі 927/260/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

01 квітня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/260/20

Господарський суд Чернігівської області в складі судді Романенко А.В. розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 26.03.2020

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Ніка ,

вул. Незалежності, буд. 25, с. Мньов, Чернігівський район, Чернігівська область, 15540;

до відповідача: GTC - German - Timber - Company GMBH,

Magnolienweg, 12, DE-63741, Aschaffenburg, Germany;

предмет спору: про стягнення 88943,64грн

ВСТАНОВИВ:

30.03.2020, Товариством з обмеженою відповідальністю Роял Ніка , подано позов до GTC - German - Timber - Company GMBH (нерезидент, юридична особа за законодавством Німеччини) про стягнення 88943,64грн, що згідно офіційного курсу Національного банку України (надалі - НБУ) станом на 25.03.2020 еквівалентно 3176 доларів 55 центів США. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов`язань по своєчасному розрахунку за товар (обрізні пиломатеріали хвойних порід) поставлений на підставі контракту №19/11/18/РН від 19.11.2018.

Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України) встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 ГПК України).

За статтею 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

За приписами п.1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи в спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи в спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності. При цьому, за загальним правилом, наведеним у частині 1 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до статті 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Закон України Про міжнародне приватне право від 23.06.2005 за №2709-IV встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Положення даного Закону застосовуються до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, у разі якщо хоча б один учасник правовідносин є іноземною юридичною особою (пункт 2 частини 1 статті 1 та стаття 2 вказаного Закону).

Даним Законом встановлені підстави визначення підсудності справи з іноземним елементом судам України, що по відношенню до норм ГПК України, які визначають загальні правила юрисдикції (підсудності) господарських справ, є спеціальними.

За висновком суду до спірних правовідносин, у тому числі щодо вирішення питання підсудності наявного спору, підлягають застосуванню саме положення Закону України Про міжнародне приватне право , як спеціального акту, враховуючи що стороною у спорі є GTC - German - Timber - Company GMBH (Aschaffenburg, Germany), нерезидент, юридична особа за законодавством Німеччини.

Згідно з частиною 1 статті 75 Закону України Про міжнародне приватне право підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження в справі, незважаючи на те, що в ході провадження в справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

За частиною 1 статті 76 вказаного Закону суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (1); якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача (2); у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України (3); якщо в справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні (4); якщо в справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа-відповідач - місцезнаходження в Україні (5); якщо в справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання (6); дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України (7); якщо в справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України (8); якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України (9); якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном (10); якщо в справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України (11); в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України (12).

При цьому, нормами статті 77 цього Закону визначено випадки, в яких спори з іноземним елементом належать до виключної підсудності судам України, а саме: якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, зокрема об`єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт (1); якщо в справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні (2); якщо в справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання (3); якщо спір пов`язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні (4); якщо спір пов`язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (5); якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України (6); якщо в справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України (7); якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні (8); справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України (9); в інших випадках, визначених законами України (10).

Зі змісту позовної заяви від 26.03.2020 та доданих до неї документів, зокрема контракту поставки від 19.11.2018 №19/11/18/РН (умови якого є підставою заявленого позову) вбачається, що сторонами не врегульовано питання судової юрисдикції (підсудності) наявного спору.

За п.10.4. контракту від 19.11.2018 №19/11/18/РН сторони погодили, що законодавство (матеріальне право), яке використовується при вирішенні суперечки - законодавство України. Тобто, сторони у відповідності до статті 43 Закону України Про міжнародне приватне право обрали право Країни, що застосовується для врегулювання суперечностей в ході виконання вказаного правочину.

Натомість наведене не впливає на визначення суду, до юрисдикції якого належить спір за участю іноземного суб`єкту.

Зазначене також стосується арбітражного застереження, включеного до п.10.2. контракту від 19.11.2018 №19/11/18/РН, за яким у разі якщо сторони не дійдуть згоди в вирішенні спору, будь-яка із сторін вправі передати спір на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (надалі - МКАС) відповідно до арбітражного регламенту МКАС. За висновком суду, врегулювання наявного спору в арбітражному порядку є правом сторони, що не впливає на правила визначення підсудності.

Як встановлено судом, у позові не наведено жодних правових підстав, виходячи з положень спеціального нормативно-правового акту, Закону України Про міжнародне приватне право (статті 76, 77), щодо підсудності наявного спору судам України.

Положення статті 29 ГПК України (на частину 1 якої є посилання в позові) до спірних правовідносин не застосовуються. Обрання сторонами матеріального права Країни (Україна), що підлягає застосуванню в ході вирішення наявного спору, не впливає на правила визначення судової юрисдикції. Дані поняття є різними за своїм правовим змістом та підлягають розмежуванню.

З огляду на те, що сторони не передбачили підсудність судам України спорів, що виникають у ході виконання положень контракту №19/11/18/РП від 19.11.2018, враховуючи відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин норм статей 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право", суд дійшов висновку, що наявний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За п.1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє в відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи в відкритті провадження з підстави встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина 6 вказаної статті).

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 частини 1 статті 175 ГПК України суд відмовляє в відкритті провадження в даній справі, оскільки сторони не передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом господарським судам України та з огляду на недоведення позивачем підстав для застосування положень статей 76, 77 Закону України Про міжнародне приватне право до спірних правовідносин, зауваживши при цьому, що позивач не позбавлений права звернутися за захистом свого права до відповідного суду за місцем реєстрації відповідача (нерезидента України), або скористатись правом на вирішення наявного спору в арбітражному порядку відповідно до застереження, наведеного в п .10.2. та п.10.3. контракту №19/11/18/РП від 19.11.2018.

За статтею 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови в відкритті провадження в справі.

Таким чином, з урахування наведених положень чинного законодавства, для повернення суми судового збору сплаченого до Державного бюджету України, заявнику необхідно звернутись до суду з відповідною заявою.

У відповідності до статей 20, 27, 175, 234, 235, 255, 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, статей 75-77 Закону України Про міжнародне приватне право , господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в відкритті провадження в справі №927/260/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Ніка (вул. Незалежності, буд. 25, с. Мньов, Чернігівський район, Чернігівська область, 15540, код ЄДРПОУ 41823034) до GTC - German - Timber - Company GMBH (Magnolienweg, 12, DE-63741, Aschaffenburg, Germany) про стягнення 88943,32грн.

2. Повернути заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Роял Ніка матеріали позовної заяви б/н від 26.03.2020 разом з доданими до неї документами (на 224 арк), у тому числі оригінал платіжного доручення №856 від 26.03.2020 про сплату судового збору в сумі 2182,57грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу складено та підписано 01.04.2020.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання у строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя А.В. Романенко