Постанова

від 31.03.2020 по справі 140/2131/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 березня 2020 року

справа №140/2131/19

адміністративне провадження №К/9901/6717/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області

на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у складі судді Плахтій Н. Б.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у складі колегії суддів Шинкар Т. І., Судової-Хомюк Н. М., Ільчишин Н. В.,

у справі № 140/2131/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новакойл

до Головного управління ДПС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

І. Історія справи

1. 09.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Новакойл (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0007401405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 4978381 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 02.07.2019 №0007401405.

3. В судовому засіданні 30.09.2019 представником позивача адвокатом Драюком М. С. до судових дебатів подано суду клопотання про долучення письмових доказів, які підтверджують понесення Товариством витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40105,00 грн.

ІІ. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

4. 09.10.2019 Волинський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення у справі №140/2131/19, яким стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь Товариства судові витрати у розмірі 10000 грн.

5. 03.02.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №140/2131/19 залишив без змін.

6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи додаткову постанову, за результатами оцінки наданих позивачем доказів, керувався критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, оцінив обґрунтованість розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційність їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, та визнав, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого задовольнив заяву Товариства частково, стягнувши суму судових витрат в розмірі 10000,00 грн.

7. Суд першої інстанції, оцінюючи подані документи, дійшов до висновку, що адвокатом не надано детального опису робіт, пов`язаних зі складанням та поданням до суду адміністративного позову, що потягнуло затрачений час у 18 год, водночас відповідь на відзив, на яку затрачено 8 годин, фактично не містить нових доводів та аргументів в обґрунтування позовних вимог Товариства. Також, суд першої інстанції виходив з того, що за збір та подання до суду доказів адвокатом затрачено 4 години на суму 4014,00 грн, однак з матеріалів справи слідує, що адвокатом здійснено лише один адвокатський запит на ТзОВ Компанія Панхім (а. с. 100), складення якого не потребує значного часу. Дослідивши зміст пункту 2.2.1 договору про надання правової допомоги, за яким довіритель зобов`язаний був забезпечити повіреного всіма документами, що регулюють діяльність Товариства, суд першої інстанції зазначив, що фактично збір доказів самостійно адвокатом не здійснювався.

Суди також врахували, що відповідно до протоколів судових засідань 05.09.2019 підготовче засідання тривало 7 хв (а. с. 60), 02.09.2019 підготовче засідання тривало 20 хв (а. с. 73), 13.09.2019 підготовче засідання тривало 12 хв (а. с. 128), а тому заявлені до стягнення витрати адвоката за участь в зазначених судових засіданнях на загальну суму 8000,00 грн є значно завищеними.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погодившись з судовими рішеннями податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі № 140/2131/19 в частині задоволення заяви та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви підприємства в повному обсязі.

IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції

9. 12.03.2020 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував з Волинського окружного адміністративного суду справу №140/2131/19.

10. 25.03.2020 справа № 140/2131/19 надійшла до Верховного Суду.

11. Від позивача відзив на касаційну скаргу податкового органу на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

12. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

14. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

15. Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

16. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України

V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення.

17. Професійна правнича допомога у даній справі надавалася відповідно до договору про надання правової допомоги від 05.07.2019, укладеного між Товариством (довірителем) та адвокатом Драюком М.С. (повіреним), предметом якого є надання правової допомоги, яка пов`язана зі складенням заяв, процесуальних та інших документів правового характеру, представленням прав та інтересів довірителя у Волинському окружному адміністративному суді у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області №0007401405 від 02.07.2019 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 4978381 грн (т. 1 а. с.137-138).

18. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2019 на підставі договору про надання правової допомоги від 24.06.2019 повіреним надані наступні послуги:

складання та подання позовної заяви від 09.07.2019 до Волинського окружного адміністративного суду - 18 год (ціна за годину 1003,50 грн, загальна сума 18063,00 грн);

складання та подання до суду відповіді на відзив від 29.08.2019 - 8 год (ціна за годину 1003,50 грн, загальна сума 8028,00 грн);

збір та подання до суду доказів - 4 год (ціна за годину 1003,50 грн, загальна сума 4014,00 грн);

участь в судовому розгляді справ (05.08.2019, 02.09.2019, 13.09.2019, 30.09.2019) - 4 судодня (ціна 1 судодня - 4000,00 грн, 2000,00 за кожний наступний судодень);

всього в грошовому виразі - 40105,00 грн (т. 1 а. с. 139).

19. Згідно з платіжним дорученням від 30.09.2019 №769 Товариство сплатило на рахунок адвоката 40 105,00 грн правничої допомоги (т. 1 а. с. 140).

20. 04.11.2019 представник відповідача подав заперечення, просив відмовити в стягненні з Головного управління ДФС у Волинській області витрат на оплату правничої допомоги адвоката з тих підстав, що Товариство відповідно до договору про надання правничої допомоги від 05.07.2019 повинно самостійно надати всі докази по справі, а потрачений час у судових засіданнях 05.08.2019, 02.09.2019, 13.09.2019 не співмірний з сумою заявленої правової допомоги, оскільки такі судові засідання проведені в короткі терміни. Відповідач зазначив, що фактично розгляд справи відбувся лише 30.09.2019, під час якого заслухано основні тези адміністративного позову, нових обставин, ніж ті, які викладені у адміністративному позові, не зазначено.

VI. Джерела права

21. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (в редакції чинній на час ухвалення рішення)

21.1. Частини перша та третя статті 132

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

21.2. Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

21.3. Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

22. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

23. Стаття 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

24. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

25. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

26. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

27. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

VII. Позиція Верховного Суду

28. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

29. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

30. Судами попередніх інстанцій при вирішенні клопотання про стягнення судових витрат застосовані критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, суди визнали значно завищеними та необґрунтованими витрати адвоката на складання та подання до суду адміністративного позову в сумі 18063,00 грн, відповіді на відзив в сумі 8028,00 грн, за участь в судових засіданнях на загальну суму 8000,00 грн, визнали завищеним час витрачений адвокатом на послуги за збір та подання до суду доказів адвокатом - 4 години, в той час як адвокатом здійснено лише один адвокатський запит.

31. Отже, суди попередніх інстанцій надали оцінку всім документам, які подавались в підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу, в розрізі кожної наданої адвокатом послуги, враховані доводи податкового органу щодо неспівмірності наданих послуг затраченому часу та обсягу цих послуг.

32. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення клопотання позивача про вирішення питання розподілу судових витрат з огляду на його обґрунтованість в сумі витрат 10 000 грн, які підтверджуються документально, виходячи з принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу фактично наданим послугам.

33. Доводи податкового органу наведені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволення клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу. Відповідач в касаційній скарзі посилається на ті ж самі доводи, якими обґрунтовані заперечення на клопотання позивача та апеляційна скарга, та з врахуванням яких, суди попередніх інстанцій надавали оцінку доказам наявним в матеріалах справи в підтвердження понесення Товариством витрат на правову допомогу.

VIII. Висновки

34. Суд, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши дотримання судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого скарга залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №140/2131/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер