Постанова

від 01.04.2020 по справі 806/685/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2020 року

Київ

справа №806/685/18

провадження №К/9901/56600/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Житомирської області, третя особа - Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Єфіменко О. В., і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Іваненко Т. В. (головуючий), Кузьменко Л. В., Шевчук С. М.

І. Суть спору

1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Апеляційного суду Житомирської області, третя особа - Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому він просив:

1.1. визнати протиправними дії Апеляційного суду Житомирської області щодо визначення з 1 січня 2018 року розміру суддівської винагороди у сумі 28160,00 гривень, з яких 17600,00 гривень - посадовий оклад, 10460,00 гривень - доплата за вислугу років, у виданій на його ім`я довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 4 січня 2018 року № 3-17/03-23/16/2018;

1.2. зобов`язати відповідача видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій вказати, що суддівська винагорода, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, судді Апеляційного суду Житомирської області, який перебуває на відповідній посаді, станом на 1 січня 2018 року склала 65524,80 гривень, у тому числі: посадовий оклад - 40953,00 гривень, доплата за вислугу років - 24571,80 гривень.

2. Позов обґрунтований тим, що відповідач протиправно видав довідку про розмір заробітної плати судді, який працює в Апеляційному суді Житомирської області на посаді, відповідній його посаді, в якій визначено розмір посадового окладу у сумі 17600,00 гривень, замість 40953,00 гривень, доплати за вислугу років 10560 гривень, замість 24571,80 гривень, а розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 28160,00 гривень, замість 65524,80 гривень, без урахування встановленої мінімальної заробітної плати на відповідний період.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на те, що в силу вимог закону суддям Апеляційного суду Житомирської області, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, розмір суддівської винагороди встановлено із розрахункової величини 1600 гривень, із застосуванням відповідного коефіцієнту 1.1.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-VIII на підставі заяви про відставку позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Житомирської області.

5. У зв`язку з виходом у відставку позивачу призначено і з 22 вересня 2016 року виплачується довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати судді, як це передбачено частиною третьою статті 141 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI Про судоустрій та статус суддів .

6. Вважаючи, що він має право на проведення перерахунку довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати, позивач 22 січня 2018 року звернувся до Апеляційного суду Житомирської області із заявою про видачу йому довідки про розмір грошового утримання працюючого у цьому суді судді.

7. У відповідь із супровідним листом від 24 січня 2018 року позивачеві видана довідка про суддівську винагороду від 4 січня 2018 № 3-17/03-23/16/2018, у якій зазначено розмір посадового окладу 17600,00 гривень, виходячи із мінімальної заробітної плати в сумі 1600,00 гривень, яка була встановлена на 1 грудня 2016 року без урахування її підвищення з 1 січня 2018 року до 3723,00 гривень.

8. Позивач вважав, що вказана довідка призводить до порушення його прав на перерахунок довічного грошового утримання, що й зумовило звернення до суду з цим позовом.

9. В аспекті предмету доказування суди також установили, що на момент розгляду справи позивач не пройшов кваліфікаційне оцінювання на предмет підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 13 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, в позові відмовив.

11. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з безпідставності позову з огляду на правомірність дій відповідача щодо відмови видати позивачу довідку про заробітну плату із зазначенням у ній розміру посадового окладу працюючого судді Апеляційного суду Житомирської області, стверджуючи, що новий посадовий оклад передбачений лише для окремих суддів, які виконали спеціальну вимогу - пройшли кваліфікаційне оцінювання за визначеною чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

12. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

13. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на протиправності спірної відмови, наполягаючи на відсутності необхідності для проходження нею кваліфікаційного оцінювання задля перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

14. У касаційній автор просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення його позовних вимог.

15. Відповідач і третя особа правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

V. Оцінка Верховного Суду

16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

18. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

20. Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Згідно з частиною третьою статті 133 Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів в редакції, яка діяла на час звільнення позивача з посади судді (надалі - Закон № 2453-VI) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

23. За змістом пункту 1 частини четвертої цієї ж статті посадовий оклад судді апеляційного суду встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1.1.

24. Частиною першою статті 141 Закону № 2453-VI встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України Про державну службу , або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

25. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 141 Закону № 2453-VI).

26. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (надалі - Закон № 1402-VIII), згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

27. За приписами частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, для судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

28. Поряд із цим, згідно з пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2018 року для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

29. Право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом (пункт 22 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII).

30. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) (пункт 23 цього ж розділу).

31. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, визначається відповідно до приписів частин першої, другої статті 133 Закону № 2453-VI.

32. Відповідно до абзацу першого пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

33. З аналізу вищенаведеного правового регулювання, яке було чинне на час виникнення спірних правовідносин, висновується, що з набранням чинності Законом № 1402-VIII уведено диференціацію як щодо визначення розміру суддівської винагороди, так і щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

34. Зокрема, для суддів апеляційних судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, суддівська винагорода визначається відповідно до частин третьої, четвертої статті 133 Закону № 2453-VI - з урахуванням посадового окладу судді в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і коефіцієнту 1.1. Право на отримання довічного грошового утримання відповідно до норм, визначених Законом № 1402-VIII, мають судді за умови проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

35. Таким чином, за чинного на момент виникнення спірних правовідносин правового регулювання, обов`язковою умовою, яка надавала судді право на отримання довічного грошового утримання на підставі Закону № 1402-VIII, було успішне проходження кваліфікаційного оцінювання. Своєю чергою, довічне грошове утримання суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом № 1402-VIII, визначалися відповідно до Закону № 2453-VI.

36. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанов від 26 червня 2018 року у справі № 803/253/17.

37. За наведеного правового регулювання, яке буле чинне на час виникнення спірних правовідносин, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вийшов у відставку до набрання чинності Законом № 1402-VIII і, відповідно, кваліфікаційного оцінювання не проходив, висновок судів першої й апеляційної інстанцій про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог є правильним.

38. Доводи касаційної скарги вказаного висновку судів не спростовують.

VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги

39. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

40. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 806/685/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич