Ухвала

від 11.03.2020 по справі 760/4777/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/4777/20

Провадження №1-кс/760/1983/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 рокуслідча суддяСолом`янського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши усудовому засіданні,в залісуду вм.Києві клопотаннядиректора Товаристваз обережноювідповідальністю «ЛЮКССІСТЕМ» - ОСОБА_3 про скасуванняарешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.10.2019 в рамках кримінального провадження №12019100090000207 від 09.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора Товаристваз обережноювідповідальністю «ЛЮКССІСТЕМ» - ОСОБА_3 про скасуванняарешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.10.2019 в рамках кримінального провадження №12019100090000207 від 09.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №760/28650/19 (провадження 1-кс/760/14483/19) було частково задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019100090000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України. Цією ухвалою накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:69:051:0060, власником якої є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141), із забороною її використання та відчуження.

Зазначено, що 20 листопада 2019 року слідча суддя Солом`янського районного суду міста Києва скасувала арешт, накладений 21.10.2019 ухвалою, в частині заборони використання земельної ділянки; арешт в частині заборони відчуження земельної ділянки залишився чинним ( у справі № 760/30423/19 (провадження: 1-кс/760/15138/19).

ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» як фактичний володілець арештованого майна (земельної ділянки) вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу (арешту земельної ділянки) відпала потреба, та що такий арешт було накладено необгрунтовано з огляду на наступне.

Зазначено, що ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» є власником будівлі корпусу №12, цеху 17, загальною площею 2 630,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 4, реєстраційний номер нерухомого майна: 270799480000, на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2018 №01/01/2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованого в реєстрі за № 74.

Вказав, що абзац 5 пункту 1.2 договору купівлі-продажу об`єкту визначає, що згідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, наданої листом від 27.12.2017 №28-26-0.22-9026/2-17 відомості щодо державної реєстрації земельної ділянки з обліковим кодом 69:051:0018 в Державному земельному кадастрі на території м. Києва за адресою: Солом`янський район, вул. Гарматна, 4 та рішення про передачу її у власність/користування фізичним чи юридичним особам в Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутні. Таким чином, на переконання заявника, об`єкт, на момент його придбання ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ», був розміщений на земельній ділянці з обліковим кодом 69:051:0018.

Пояснено, що беручи до уваги той факт, що земельна ділянка з обліковим кодом 69:051:0018 не передана нікому у власність чи користування, але зважаючи на факт набуття ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» права власності на об`єкт, ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» стало фактичним володільцем земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт, та застосовуючи аналогію права, ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» має право оформити право власності чи користування на таку земельну ділянку. У зв`язку з цим, ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» розпочало процедуру оформлення права оренди на земельну ділянку, на якій розмішений об`єкт. Відведення земельної ділянки ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» під об`єкт погоджено з:

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві - за результатами такого погодження в межах земельної ділянки з обліковим кодом 69:051:0018 було сформовано (виділено) окрему земельну ділянку під об`єкт з кадастровим номером 8000000000:69:051:0060;

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист від 18.12.2018 №ВСН-0865) - за результатами такого погодження земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт, з кадастровим номером 8000000000:69:051:0060, було внесено до бази даних міського земельного кадастру.

Заявник посилавсяна те,що такимчином,на поточнийчас ТОВ«ЛЮКС СІСТЕМ»в межахземельної ділянкиз обліковимкодом 69:051:0018сформувало (виділило)окрему земельнуділянку зкадастровим номером8000000000:69:051:0060.Так,станом на28.02.2018в базіданих міськогоземельного кадаструобліковувалася лишеземельна ділянказ обліковимкодом 69:051:0018.А станомна 23.01.2019в межахземельної ділянкиз обліковимкодом 69:051:0018було сформовано(виділено)окрему земельнуділянку зкадастровим номером8000000000:69:051:0060,щодо якоїв реєстріземельних ділянокв колонці«Землекористувачі» передбачено«Товариство зобмеженою відповідальністю «ЛЮКС СІСТЕМ», а в колонці «Вид права» - «Право в процесі оформлення (оренда на 10 років).»

Крім того, заявник звернув увагу на те, що ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ», не зважаючи на тимчасову відсутність документального оформлення права власності чи користування земельною ділянкою (поки вирішуються процедурні питання такого оформлення), сумлінно своєчасно та в повному обсязі сплачує земельний податок за земельну ділянку, що, на його переконання, підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік та 2020 рік та відповідними платіжними дорученнями.

Заявник вважає, що арешт земельної ділянки необґрунтовано з огляду на наступне.

Зазначено, що ухвалою слідчого судді було накладено арешт на земельну ділянку як на речовий доказ в порядку, передбаченому ст.ст. 170 - 173 КПК України в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019100090000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Згідно з твердженнями слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , викладеними в клопотанні про накладення арешту, на земельній ділянці проводяться незаконні будівельні роботи. В описовій частині ухвали слідчого судді від 21.10.2019 зазначено, що на земельній ділянці проводиться реконструкція будівлі корпусу № 12, цеху №17 (літ. Б) під будівлю адміністративно-побутового призначення по вул. Гарматній, 4 у Солом`янському районі м. Києва.

Заявник стверджує, що реконструкція проводиться на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 23.04.2019 №ІУ 113191130978 та відповідно до проектної документації, яка пройшла необхідну державну експертизу, що підтверджується Експертним звітом щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція будівлі корпусу № 12, цеху № 17 (літ. Б) під будівлю адміністративно-побутового призначення по вул. Гарматній, 4 у Солом`янському районі м. Києва».

Вказує на те, що ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» проводить реконструкцію об`єкту без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, тому наявність права власності на земельну ділянку чи права користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт реконструюється, не вимагається чинним законодавством України. Єдиний дозвільний документ, який вимагається для виконання будівельних робіт такого виду (реконструкції) - це дозвіл на виконання будівельних робіт, який у ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» оформлений.

Заявник зазначає, що даною інформацією та документацією слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 (який подавав клопотання про накладення арешту) володів. Зокрема, на виконання вимог ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 25.03.2019 у справі №760/7428/19 (провадження: 1-кс/760/4327/19), ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» надало особисто ОСОБА_4 всю дозвільну, проектну, технічну та іншу документацію, яка вимагалася згаданою ухвалою, та яка підтверджувала правомірність реконструкції. Крім того, на додатковий запит слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 06.05.2019 № 207кп/125/55/03-19 ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» надало додаткові документи та пояснення, в яких окремо звертало увагу на питання правомірності проведення реконструкції без права власності на земельну ділянку чи права користування земельною ділянкою. Більше того, на безпідставність та необгрунтованість вимог слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 (щодо арешту об`єкту та земельної ділянки) уже вказував слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 в ухвалі від 03.07.2019 у справі № 760/18489/19.

Заявник посилається на відсутність подальшої потреби у застосуванні заходу у вигляді арешту земельної ділянки, в обгрунтування чого зазначає, що 14 січня 2020 року слідчий Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 закрив кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019100090000207 від 09.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 ККУ, в рамках якого було накладено зазначений арешт на земельну ділянку. Вказане кримінальне провадження було закрите на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПКУ - у зв`язку із тим, що строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження, визначений ст. 219 КПКУ, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Вказує, що оскільки кримінальне провадження, в рамках якого земельна ділянка була визнана речовим доказом, закрите, отже земельна ділянка втратила статут речового доказу в рамках відповідного кримінального провадження, на підстав чого відпала подальша потреба у застосуванні відносно земельної ділянки заходу забезпечення у вигляді арешту.

Також заявником зазначено, що ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» є власником будівлі корпусу №12, цеху 17, загальною площею 2 630,40 кв. м (Об`єкт), що знаходиться на земельній ділянці, і відповідно фактичним володільцем земельної ділянки, про що було зазначено вище. У зв`язку з тим, що на земельну ділянку накладено арешт із забороною її відчуження, ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» позбавлене можливості реалізувати всі свої права, як власника об`єкта, якими він наділений згідно з чинним законодавством України. Зокрема, у зв`язку із забороною відчуження земельної ділянки товариство не має змоги реалізувати своє законне право на укладення договору оренди щодо відповідної земельної ділянки або придбання земельної ділянки. Без належного оформлення права оренди або права власності на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт, ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» не має змоги повноцінно та безперешкодно реалізовувати свої права, що випливають з права власності на об`єкт.

З огляду на наведене, просить скасувати арешт, накладений 21.10.2019 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/28650/19 ( провадження 1-кс/760/14483/19 ), в частині заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:051:0060, власником якої є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради ( код ЄДРПОУ 22883141 ).

У судове засідання представник заявника не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, а клопотання задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи, на адресу суду надійшла копія постанови слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 14.01.2020, з якої вбачається, що кримінальне провадження №12019100090000207 від 09.01.2019 закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла до наступного висновку.

Відповідно дост. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно доч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно дост.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У ході судового розгляду клопотання встановлено, що СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12019100090000207 від 09.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України.

Так, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21.10.2019 у справі №760/28650/19 (провадження 1-кс/760/14483/19) було частково задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у вказаному кримінальному провадженні. Накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:69:051:0060, власником якої є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141), із забороною її використання та відчуження. В решті відмовлено.

З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчої судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року було частково задоволено клопотання директора ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» ОСОБА_3 , поданого в інтересах ТОВ «ЛЮКС СІСТЕМ» про скасування арешту майна. Скасовано арешт, накладений 21.10.2019 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, провадження №1-кс/760/15138/19, справа № 760/30423/19, в частині заборони використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:051:0060. В решті клопотання відмовлено.

Слідчою суддею встановлено, що вказана вище ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.10.2019 у справі №760/28650/19 ( провадження №1-кс/760/14483/19 ), якою було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:051:0060 із забороною її використання та відчуження, постановлена в кримінальному провадженні №12019100090000207 від 09.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Разом з тим, виходячи з ч. 1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація не може застосовуватися за умови вчинення злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Слідчий суддя також зобов`язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги.ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя доходить висновку, що арешт на земельну ділянку з підстав збереження речових доказів та спеціальної конфіскації із забороною відчуження було накладено необґрунтовано, що становить нерозумне та неспіврозмірне обмеження права власності в даному кримінальному провадженні, непропорційне переслідуваному суспільному інтересу та таке, що порушує принцип справедливої рівноваги. Крім того, слідчою суддею встановлено та не заперечувалося учасниками кримінального провадження, що на підставі постанови слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 14.01.2020, з якої вбачається, що кримінальне провадження №12019100090000207 від 09.01.2019 закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Так, заявник у своєму клопотанні просить скасувати арешт, накладений 21.10.2019 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/28650/19 ( провадження 1-кс/760/14483/19 ), в частині заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:051:0060, власником якої є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради ( код ЄДРПОУ 22883141 ).

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.

Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.

Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу № 1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

За таких обставин, враховуючи, що кримінальне провадження №12019100090000207 від 09.01.2019 закрито постановою слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 14.01.2020, слідча суддявважає,щоклопотання директора Товариства з обережною відповідальністю «ЛЮКС СІСТЕМ» - ОСОБА_3 про скасування арешту є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.131-132,170,171,173,174,309,369,371-372,395 КПК України, слідча суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.10.2019 у справі №760/28650/19 (1-кс/760/14483/19) в рамках кримінального провадження №12019100090000207 від 09.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, в частині заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:051:0060, власником якої є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя: ОСОБА_1