Рішення

від 02.04.2020 по справі 160/5348/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року Справа № 160/5348/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №34 Золота Рибка Жовтоводської міської ради (ЗДО №34)

треті особи Відділ освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, Жовтоводська міська рада

про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

10.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №34 Золота Рибка Жовтоводської міської ради (ЗДО №34), в якому позивач просить: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі дитячого садочку, будівлі сараю за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Кропоткіна, 38 КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) КОМБІНОВАНОГО ТИПУ №34 ЗОЛОТА РИБКА ЖОВТОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ - 34398600), до повного усунення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем під час проведення планової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки позивача, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Кропоткіна, 38 були виявлені порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. Позивач вважає, що подальша експлуатація приміщень за вказаною адресою із порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров`ю людей, а відтак, до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування відповідно до заявленої позовної заяви, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

14.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 14.06.2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

27.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

01.08.2019 року у судовому засіданні було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Відділ освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, Жовтоводську міську раду та відкладено розгляд справи.

01.08.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та продовжено строк для проведення підготовчого провадження на тридцять днів.

01.08.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що його перевірка не була передбачена річним планом заходів здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2019 рік та виявлені під час перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

06.08.2019 року від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких вказано, що обставини, які стали підставою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунені.

09.09.2019 року від Жовтоводської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

10.09.2019 року від Жовтоводської міської ради надійшли пояснення щодо позовної заяви, відповідно до яких вказано, що вона заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки виявленні порушення під час перевірки відповідача є незначними та не здійснюють загрозу для життя та здоров`я людей.

11.09.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представників сторін про надання їм часу необхідного для примирення та зупинено провадження у справі.

30.09.2019 року від Жовтоводської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

28.01.2020 року від позивача надійшли пояснення відповідно до яких вказано, що обставини, які стали підставою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунені.

13.02.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

27.02.2020 року у підготовчому судовому засіданні було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

24.03.2020 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, від третіх осіб клопотання про відкладення розгляду справи.

25.03.2020 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.03.2020 року учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду не з`явились, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, судом було відмовлено у задоволенні клопотань відповідача та третіх осіб про відкладення розгляду справи та вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 14.05.2019 року по 24.05.2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено планову перевірку КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) КОМБІНОВАНОГО ТИПУ №34 ЗОЛОТА РИБКА ЖОВТОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - ЗДО № 34) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Кропоткіна, 38.

За результатами перевірки складено акт перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту №34 від 24.05.2019 року (далі - Акт).

Згідно висновків акту перевіркою було встановлено порушення

- Розділ V, п. 1.2 ППБУ 1.2 Не виведено сигнал про спрацювання системи пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостереження (п. 5.8 ДБН В.2.5-56-2014);

- Розділ V, п. 1.2 ППБУ 1.2 Не прийнято заходи щодо заміни не сертифікованої апаратури і обладнання системи пожежної сигналізації, в зв`язку з закінченням терміну її служби відповідно до нормативно-технічної документації в приміщеннях будівлі дитячого садка(п. 5.2 ДБН В.2.5-56-2014);

- Розділ V, п. 1.4 ППБУ 1.4 Не укладено угоду на технічне обслуговування системи пожежної сигналізації з організацією яка має ліцензію на проведення даних робіт(Додаток Ж. п. Ж.11.1., п. Ж.11.3 ДБН В.2.5-56-2014);

- Розділ V, п. 1.1 ППБУ 1.1 Не приведено в технічно-справний стан систему пожежної сигналізації (п. Ж.6.3 Додаток Ж ДБН В.2.5-56-2014);

- Розділ V, п. 1.2 ППБУ 1.2 Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: всі приміщення будівлі дитячого садка не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 3-го типу(п. 4. Таблиця Б.1, Додаток Б ДБН В.2.5-56-2014);

- Розділ IV, п. 1.24 ППБУ 1.24 Приміщення електрощитової яке знаходиться на 1-му поверсі будівлі дитячого садка не відокремлено від сусідніх приміщень протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги , а саме: не обладнано протипожежними дверима 2-го типу з мінімальною межею вогнестійкості - ЕІ ЗО (п. 6.17 Таблиця 3 ДБН В. 1.1-7-2016);

- Розділ II, п. 5 ППБУ 5 На об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а саме: з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення •освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення .-терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінесцентні не розроблені для будівлі дитячого садка відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінесцентних матеріалів (додаток А, Розділ А2, д , п.10.7 ДСТУ 7313:2013);

- Будівля сараю за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Кропоткіна, 38 Розділ III п. 2.5 ППБУ 2.5 Дерев`яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів, а саме: дерев`яні конструкції покрівлі будівлі сараю, що розташований на території закладу не оброблені вогнезахисним покриттям із складання відповідного акту;

- пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ Не забезпечено працівників закладу, відповідно до законодавства, засобами колективного та індивідуального захисту;

- Розділ II п. 16 ППБУ 16 Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , а саме: відповідальна особа за пожежну безпеку не пройшла перевірку знань з питань пожежної безпеки із складанням заліку та отриманням відповідного посвідчення.

Позивач вважає, що подальша експлуатація будівлі відповідача із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про пожежну безпеку забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, який створює загрозу життю та здоров`ю людей, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Щодо виявлених під час перевірки порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд зазначає наступне.

Щодо не виведення сигналу про оповіщення системи пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостереження; у п. 2 - стосовно сертифікації апаратури, у п. З - щодо укладення угоди на технічне обслуговування системи пожежної сигналізації.

Відповідачем зазначено, що рік будівлі даного закладу та вводу в експлуатацію є 1986 рік. За час існування закладу з моменту будівництва у приміщенні закладу було встановлено дві протипожежні системи. Останньою встановленою системою є система протипожежного захисту Тірас-ІбП , заводський номер 778, яка використовується і на даний час.

Вказана система за своїми технічними властивостями забезпечує передачу сигналів на пульт централізованого пожарного спостереження (ПЦПС), що підтверджується доданими до відзиву фото встановленої у закладі системи Тірас-ІбП та копією руководства по експлуатації із зазначенням технічних характеристик. За версією паспорту на програмне забезпечення прилад приймально-контрольний пожежний Тірас-ІбП на час його встановлення відповідає вимогам ДСТУ EN54-2003, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: паспорту приладу, акту та кошторису на виконання робіт з монтажу та наладки, картки пожежогасіння з планом на 1 та 2 поверхи, яка затверджена начальником караулу підрозділу ДСНС (к-н вн. служби О.М. Кащенко).

Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 зазначених Державних будівельних норм України ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту зазначені у цих нормах системи протипожежного захисту призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення відповідно до додатків А та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об`єктів.

Вказані будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об`єктів систем протипожежного захисту під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.

Будівля та приміщення комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №34 Золота рибка Жовтоводської міської ради на момент складення акту перевірки №48 у травні 2019 року не перебували та не перебувають у процесі будівництва або нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків цих об`єктів.

Таким чином, вищезазначені Державні будівельні норми України ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту , позначені в акті перевірки №48 як нормативно- правовий акт вимоги якого порушено, не можуть застосовуватися до збудованих та введених у експлуатацію до 2019 року будівель та приміщень комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №34 Золота рибка Жовтоводської міської ради, які побудовано та введено в експлуатацію у 1986 році.

Вищевказані прилади приймально-контрольні пожежні протипожежної системи Тірас- 16П мають відповідний сертифікат відповідності, копія якого наявна в матеріалах справи.

Також, до 01.01.2019 року заклад перебував у структурі та підпорядкованості відділу освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, як органу управління закладу, не маючи повноважень на укладання будь-яких договорів. Угода на технічне обслуговування системи пожежної сигналізації укладалася із зазначеним відділом, що підтверджується витягом з журналу №13 обліку техобслуговування і ремонту установки пожежної автоматики.

Щодо не приведення в технічно-справний стан системи пожежної сигналізації.

Відповідачем вказано, що система пожежної сигналізації перебуває у робочому стані, вона вмикається та працює, горить світова індикація і т.д., при цьому, позивачем не вказано, на підставі чого ним зроблено висновок про непрацездатність пожежної сигналізації, що також не підтверджено жодним наданим доказом зі сторони позивача, крім письмового припущення про її непрацездатність та зазначення про це в акті представником позивача.

Щодо не обладнання приміщення будівлі дитячого садка системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.

Як було вище зазначено у будівлі закладу встановлено систему протипожежного захисту Тірас-ІбП , яка за своїми технічними властивостями має пристрій, який забезпечує звукове або світло-звукове оповіщення людей про необхідність евакуації із зон, де може виникнути пожежа. Даний факт підтверджується доданою до відзиву копією інструкції з експлуатації пристрою.

Щодо відокремлення приміщення електрощитової від сусідніх приміщень.

Вказані вимоги передбачені у ДБН В. 1.1-7- 2016 та мають назву Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги . Дані вимоги не можуть застосовуватися до будівлі закладу відповідача через те, що дана будівля не перебуває у процесі будівництва, а є вже збудованою та введеною а експлуатацію у 1986 році.

Підпунктом 1.2 пункту 1 ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва визначено, що ці норми застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації.

Таким чином, вищезазначені Державні будівельні норми України ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту , ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , позначені в акті перевірки як нормативно-правові акти, вимоги яких порушено, не можуть застосовуватися до вже збудованих та введених у експлуатацію раніше до 2019 року об`єктів будівлі відповідача при проведенні заходів перевірок.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем зроблено заявку на виготовлення та монтаж дверних металевих блоків з вогнетривалістю ЕІ 30 (0,5 год.), копія якої наявна в матеріалах справи, відсутність таких дверей на час проведення заходу не є абсолютною підставою для прийняття рішення про зупинення роботи закладу.

Щодо розроблення та вивішення на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Відповідно до п.5 Розділу ІІ ППБУ на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а саме: з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення .-терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінесцентні не розроблені для будівлі дитячого садка відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінесцентних матеріалів (додаток А, Розділ А2, д , п.10.7 ДСТУ 7313:2013)

Відповідачем зазначено, що будівля закладу відповідача має два поверхи, що підтверджується доданою схемою приміщень, відповідно до журналу відвідування заклад має 32 працівника, які працюють і виконують свої функціональні обов`язки у визначений графіком час, 24 години на добу, тобто, всі вони одночасно не можуть перебувати та не перебувають на своїх робочих місцях на одному поверсі, при цьому, позивачем при проведенні заходу не встановлювалася кількість людей, які одночасно можуть перебувати у будівлі закладу.

Таким чином, позивачем не підтверджується факт вчинення порушення, зазначеного у п.7 акту проведеного заходу.

Щодо не піддавання обробленню дерев`яні конструкції покрівлі будівлі сараю відповідачем зазначено, що будівля сараю перебуває на території закладу відповідача, але є відокремленою, окремою розташованою будівлею від будівлі самого закладу та перебуває на значній відстані.

Також, відповідач вказав, що на даний час закладом вживаються всі заходи для здійснення такого оброблення, що буде зроблено найближчий час, у зв`язку з чим її відсутність не є підставою для припинення функціонування будівлі самого закладу.

Щодо забезпечення працівників закладу засобами захисту.

Заклад є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів та в межах прийнятого кошторису, до 01.01.2019 року заклад перебував у підпорядкованості та структурі відділу освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, як органу управління закладу.

Відповідно до укладеного 21.11.2018 року договору відділом освіти для закладів міста здійснювалася закупівля протигазів ГП-5, які є у наявності у закладі відповідача, що підтверджується копіями сертифікату перевірки, паспорту якості, специфікації №1, договору № 281.

Щодо проходження навчання та перевірки знань, судом встановлено, що 23 травня 2019 року посадова особа закладу відповідача пройшла навчання з питань пожежної безпеки у встановленому порядку, про що отримала відповідне посвідчення, реєстраційний номер 28, копія якого наявна в матеріалах справи, що свідчить про відсутність такого порушення.

Суд зазначає, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 року у справі № 826/14758/17.

При цьому, суд повинен встановити обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті відповідачем на час прийняття судом рішення та чи не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2018 року у справі № 820/5143/17.

Суд зазначає, що правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за № 252/26697 (далі - Правила).

Згідно п. п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу V Правил, усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до п. 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Суд зазначає, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення підприємством позивача виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Аналогічний висновок зроблений Верховим судом у постанові від 28.02.2019 року по справі 810/2400/18 (провадження № К/9901/67046/18).

При цьому, суд повинен встановити обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті на час прийняття судом рішення та чи не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі будівель, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2018 року у справі № 820/5143/17.

Суд не заперечує і усвідомлює важливість діяльності органів державного нагляду і необхідність дотримання всіма суб`єктами господарської діяльності норм законодавства в галузі протипожежної безпеки. Проте, на думку суду, органи державного нагляду у своїй діяльності не звільняються від необхідності діяти з точки зору розумної доцільності, міри (пропорційності) і здорового глузду в прийнятті мір.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі дитячого садочку.

Позовні вимоги органу ДСНС про вжиття заходів реагування ґрунтуються виключно на підставі висновків акту перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки. В той же час, вказаний акт перевірки містить тільки перелік встановлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки без вказання родових ознак таких порушень і прив`язки їх до певного об`єкту.

Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на справедливу рівновагу (баланс) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції ).

Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. Справедливого балансу не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення в справі Трегубенко проти України ).

Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі East/West Alliance Limited проти України ).

У пошуках справедливої рівноваги Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності суспільного інтересу ) також визнає за державою достатньо широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції , рішення від 22 січня 2009 року в справі Булвес проти Болгарії ).

Звертаючись до суду з позовом про застосування заходів реагування орган державного нагляду повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки, тому необхідно з`ясувати чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Чинним законодавством з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки будівель та споруд встановлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Враховуючи те, що позивачем в акті перевірки не конкретизовано порушення та шляхи їх усунення, суд зазначає, що в цьому випадку зупинення експлуатації будівлі підприємства відповідача не є пропорційною мірою реагування, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, зупинення експлуатації будівель підприємства відповідача не є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, вул.Короленка, 4, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 38598371) до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №34 Золота Рибка Жовтоводської міської ради (ЗДО №34) (52201, Дніпрпетровська обл., м.Жовті Води, вул.Кропоткіна, 38, код ЄДРПОУ 34398600), треті особи - Відділ освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради (52200, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок 36, код ЄДРПОУ - 02142371) та Жовтоводська міська рада (52200, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, БУЛЬВАР СВОБОДИ, будинок 33, код ЄДРПОУ - 26368938) про застосування заходів реагування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв