Рішення

від 31.03.2020 по справі 200/737/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 р. Справа№200/737/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях про визнання періодів роботи позивача в Управлінні житлового господарства Донецького обласного виконкому з 02.07.1986 року по 13.07.1991 року на посаді інженера та у Комітеті з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі з 13.07.1991 року по 06.06.1992 року на посаді провідного інженера з комунально-побутового обслуговування населення такими, що відносяться до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; визнання незаконними та протиправними дії відповідача 1 в частині відмови позивачу у переході з пенсії за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до ЗУ Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII; визнання незаконними та протиправними рішення відповідача 1 №052630000317 від 20.05.2019 року та рішення на заміну рішення №052630000317 від 04.09.2019 року про відмову у переході з пенсії за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до ЗУ Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII; визнання незаконними та протиправними дії відповідача 2 у частині наданих роз`яснень щодо неможливості включення до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців періодів роботи позивача в Управлінні житлового господарства Донецького обласного виконкому з 02.07.1986 року по 13.07.1991 року на посаді інженера та у Комітеті з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі з 13.07.1991 року по 06.06.1992 року на посаді провідного інженера з комунально-побутового обслуговування населення; зобов`язання відповідача 1 здійснити переведення позивача з пенсії за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до ЗУ Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII та призначення останньої із урахуванням періодів роботи в Управлінні житлового господарства Донецького обласного виконкому з 02.07.1986 року по 13.07.1991 року на посаді інженера та у Комітеті з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі з 13.07.1991 року по 06.06.1992 року на посаді провідного інженера з комунально-побутового обслуговування населення, як такій, що має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби - з часу звернення із цим питанням, тобто з вересня 2018 року, здійснивши у тому числі відповідні донарахування невиплаченої пенсії із вказаного періоду часу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

В установлений судом строк позивач усунула недоліки в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача. Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду - задоволено.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що перебуває на обліку відповідача як отримувач пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . У вересні 2018 року позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу разом із необхідними довідками про складові заробітної плати. Відповідачем 1 прийнято рішення №052630000317 від 20.05.2019 року про відмову в перерахунку пенсії згідно Закону України Про державну службу з підстав ненадання довідки про стаж державної служби відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229. Позивач оскаржила зазначене рішення до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області. Розглянувши зазначену скаргу відповідачем 1 прийнято рішення від 04.09.2019 року на заміну рішення №052630000317 від 20.05.2019 року про відмову в перерахунку пенсії згідно Закону України Про державну службу , яким зазначив, що періоди роботи з 02.07.1986 по 06.06.1992 року та з 15.08.2001 по 09.08.2004 року не зараховано до стажу державної служби, оскільки в наданій трудовій книжці відсутні відомості про посади, які віднесені до посад державних службовців, стаж державної служби позивача склав 15 років 3 місяці 5 днів. Відповіддю №24729/03/185 від 01.10.2019 року відповідач 1 зазначив, що ним спрямовано запит до відповідача 2 щодо підтвердження стажу роботи держслужбовця на посаді інженера управління житлового господарства Донецького облвиконкому у період 02.07.1986 по 13.07.1991 року та на посаді провідного інженера з комунального-побутового обслуговування населення комітету з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі. Листом №28281/03 від 07.11.2019 року відповідач 1 повідомив, що згідно листа відповідача 2 спірні періоди роботи включати до стажу державної служби немає підстав. Позивач вважає рішення відповідача 1 від 20.05.2019 року та рішення від 04.09.2019 року про відмову у переході з пенсії за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до ЗУ Про державну службу , та дії відповідача 2 щодо надання роз`яснень щодо неможливості включення до стажу державної служби спірних періодів роботипротиправними, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем 1 через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач 1 посилається на те, що 11.05.2019 року позивач звернулась до управління із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII. Періоди роботи з 02.07.1986 по 06.06.1992 року та з 15.08.2001 по 09.08.2004 року до стажу державної служби не зараховані, оскільки в наданій трудовій книжці відсутні відомості про посади, які віднесені до посад державних службовців, позивачем не підтверджено періоди роботи довідкою про стаж державної служби. 20.05.2019 року рішенням №052630000317 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії на підставі вищезазначеного Закону та 04.09.2019 року винесено рішення на заміну рішення №052630000317 про відмову в перерахунку пенсії. Відповідно до листа №02-35/1451 Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях повідомив про те, що посада інженера управління житлового господарства побутового обслуговування населення комітету з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі за вказаний період не можуть бути включені до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Відповідачем 2 через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на те, що на лист відповідача 1 щодо можливого зарахування окремих періодів роботи позивача до стажу державної служби управлінням було надано роз`яснення від 09.10.2019 року №03-35/1451. Зазначив, що лист управління несе лише рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер та не встановлює правових норм, оскільки не є нормативно-правовим актом. Твердження позивача про те, що саме роз`яснення стало підставою для прийняття рішення про відмову у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII вважає безпідставним. Управлінням було зазначено, що період роботи з 02.07.1986 по 31.07.1991 року може бути включено до стажу державної служби за умови, що управління житлового господарства Донецького облвиконкому входило до структури виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів чи було місцевим органом державного управління міністерства чи іншого відомства УРСР та заробітна плата ОСОБА_1 виплачувалась з державного або місцевого бюджету. Зазначене має бути підтверджено відповідними архівними документами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України у місті Донецьку23.11.1999 року), є особою, яка претендує на перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України Про державну службу .

Відповідач 1 - Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400) є суб`єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Відповідач 2 - Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях (код ЄДРПОУ 39850414) є суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України.

Судом встановлено, що 11.05.2019 року позивач звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення/перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII.До заяви додано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 07.05.2019 року М-0661-07-1.7-269, дані СПОВ від 13.05.2019 року.

Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №052630000317 від 20.05.2019 року про відмову в перерахунку пенсії згідно Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII. Рішення обґрунтоване тим, що, оскільки позивачем не надано довідку про стаж державної служби, у відповідності до Порядку обчислення стажу державної служби від 25.03.2016 року №229, в якій повинно бути зазначено, що посади, які обіймала ОСОБА_1 віднесені до посад державних службовців, управлінням прийнято рішення про відмову в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII. (а.с. 20)

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 16.07.2019 року №М-1077-07-11-1011 позивачу надано відповідь та довідку про складові заробітної плати для нарахування пенсії держслужбовця. Крім того, одночасно повідомлено, що видача довідки про підтвердження стажу державного службовця нормативними документами, а саме постановою КМУ № 622 від 14.09.2016 р. та наказом Мінсоцполітіки України № 750 не передбачена. (а.с. 22)

18.07.2019 року позивач звернулась зі скаргою до відповідача 1 про скасування рішення №052630000317 від 20.05.2019 року та здійснення переходу з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII. (а.с. 23-24)

Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області 04.09.2019 року прийнято рішення на заміну рішення №052630000317 від 20.05.2019 року про відмову в перерахунку пенсії згідно Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII. Рішення обґрунтоване тим, що періоди роботи з 02.07.1986 по 06.06.1992, з 15.08.2001 по 09.08.2004 зараховувати до стажу державної служби немає підстав, оскільки в наданій трудовій книжці відсутні відомості про посади, які віднесені до посад державних службовців. Заявником не підтверджено періоди роботи довідкою про стаж державної служби. Враховуючи зазначене, управлінням прийнято рішення відмовити позивачу в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII. (а.с. 26)

Відповідно до листа Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях від 09.10.2019 року №02-35/1451 Про надання роз`яснень , зазначено, що переліком відділів і управлінь виконавчих комітетів обласних, районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів Української РСР, встановленим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 23.09.1982 року №4073-Ч, було передбачено Управління житлово-комунального господарства. Водночас відповідно до пункту 10 Положення про управління житлового господарства виконавчого комітету обласної, міської/міста республіканського підпорядкування/Ради народних депутатів, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 02.12.1981 №590, зазначене управління перебувало на господарському обліку. Таким чином, на думку Управління, оскільки заробітна плата працівників управління житлового господарства Донецького облвиконкому виплачується за рахунок коштів, одержаних від госпрозрахункової діяльності, а комітет соціального розвитку села здійснював свою діяльність при Донецькому облвиконкомі, а отже не входив до його структури, вищезазначений період роботи на вказаних посадах не можуть бути включені до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Додатково повідомлено, що листи Управління мають лише роз`яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм. (а.с. 30)

Відповідно до листа Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях від 03.12.2019 року №02-35/1511 позивачу повідомлено, що період роботи з 02.07.1986 по 13.07.1991 року може бути включений до стажу державної служби за умови, що управління житлового господарства Донецького облвиконкому входило до структури виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів чи було місцевим органом державного управління міністерства чи іншого відомства УРСР та заробітна плата виплачувалась позивачу з державного або місцевого бюджету. Зазначене має бути підтверджено відповідними архівними документами. (а.с. 31-33)

Судом встановлено на підставі трудової книжки № НОМЕР_3 , що ОСОБА_1 працювала в Управлінні житлового господарства Донецького облвиконкому у період з 02.07.1986 по 13.07.1991 року, а саме:

-на підставі наказу №77-л від 01.07.1986 року прийнята тимчасово інженером виробничого відділу за переводом;

-на підставі наказу №50л від 06.05.1987 року переведена на посаду інженера відділу з керівництва та контролю за діяльністю ЖСК;

-на підставі наказу №210-ос від 16.11.1988 року переведена на посаду інженера відділу виробничо-технічного забезпечення;

-на підставі наказу №1к від 02.01.1991 року у зв`язку зі зміною штатного розпису переведено на посаду інженера ІІ-ї категорії виробничого-технічного відділу;

-на підставі наказу №42-л від 05.07.1991 року звільнено за переводом в комітет з соціального розвитку села облвиконкому. (а.с. 10-11)

Судом встановлено на підставі трудової книжки № НОМЕР_3 , що ОСОБА_1 працювала в Комітеті з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі у період з 13.07.1991 по 06.06.1992 року, а саме:

- на підставі наказу №3л від 13.07.1991 року прийнята на посаду провідного інженера з комунального-побутового обслуговування населення за переводом;

- на підставі рішення Донецького обласного виконкому №120-Р від 01.04.1992 року, наказу №16л від 29.05.1992 року звільнено за ст. 40 п. 1 КЗпП України у зв`язку з припиненням діяльності Комітету з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі. (а.с. 11)

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для відмови відповідачем 1 в переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII та правових підстав для врахування роз`яснень відповідачем 2 при неможливості включення спірних періодів роботи позивача до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стосовно не зарахування спірних періодів роботи позивача до стажу державної служби відповідачем 1 суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 92 Конституції України закріплено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Стаття 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до ч. 2ст. 37 Закону України "Про державну службу"(в редакції Закону України 1993 року) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першоїстатті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

До двадцятирічного стажу, який дає право на пенсію державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, зараховується тільки час роботи на посадах віднесених, до категорій посад державних службовців відповідно до ст. 25 Закону, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців.

Постановою КМУ № 229 від 25.03.2016 року затверджено Порядок обчислення стажу державної служби .

Так, відповідно до п. 4 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбаченихЗаконом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Згідно з пунктом 6 Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу"обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

У відповідності до п.12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з ст. 22 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

На виконання Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 3 травня 1994 р. N 283 Про Порядок обчислення стажу державної служби .

Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою КМУ №283 від 03.05.1994р. (що діяла до 01.05.2016 року, тобто охоплює весь спірний період щодо зарахування стажу) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР, а також колишнього СРСР.

Відповідно переліку державних органів колишніх УРСР, визначено, що період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів місцевих Рад народних депутатів, їх самостійних відділів, інших структурних підрозділів зараховуються до стажу державної служби (Додаток до Порядку обчислення стажу державної служби).

Загальносоюзним Класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим Постановою Держстандарту СРСР від 27 серпня 1986 року №016, посада інженер була віднесена до посад спеціалістів.

Відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 із змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.4 ч.2ст. 46 Закону України Про державну службу №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування".

Положеннями статті 22 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування визначено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Зокрема, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу № 3723- Х11 від 16.12.1993 р. (в редакції, що діяла на момент правовідносин) мають особи, які станом на 01.05.2016 р. мають не менш як 20 років стажу на посадах, визначених статтею 25 Закону.

Аналізуючи зазначені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 02.07.1986 по 13.07.1991 на посаді інженера в Управлінні житлового господарства Донецького обласного виконкому та з 13.07.1991 по 06.06.1992 року на посаді провідного інженера з комунально-побутового обслуговування населення відповідачем протиправно не враховано у стаж його роботи на посадах державної служби.

Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок пенсії з часу звернення, а саме з вересня 2018 року суд вважає за необхідне зазначити. Судом встановлено, що матеріали пенсійної справи не містять заяви про перерахунок пенсії датованої вереснем 2018 року. Водночас судом встановлено, що позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про перерахунок пенсії 11.05.2019 року.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про переведення з пенсії за віком відповідно до Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закон України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.05.2019 року про перерахунок пенсії за віком, із зарахуванням до стажу державної служби спірних періодів роботи.

Крім того, позивач просить визнати незаконними та протиправними дії відповідача 1 в частині відмови у переході з пенсії за віком відповідно до Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закон України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII.

Суд звертає увагу на те, що результатом протиправних дій відповідача 1 щодо незарахування до стажу державної служби позивача спірних періодів є прийняття оскаржуваних рішень. Оскільки судом визнано протиправним зазначене рішення, то позовні вимоги в частині визнання незаконними та протиправними дій відповідача 1 в частині відмови у переході з пенсії за віком відповідно до Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закон України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII, задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача визнання незаконними та протиправними дії відповідача 2 щодо наданих роз`яснень щодо неможливості включення до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців спірних періодів роботи позивача, суд зазначає.

Організація, повноваження і порядок діяльності Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях визначено Положенням, яке затверджено постановою КМУ № 500 від 01.10.2014 року Про затвердження Положення про Національне агентство України з питань державної служби

Так, п. 1 Положення визначено, що Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Мiнiстрiв України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті).

Відповідно до п. 2 Положення, НАДС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пп. 8 п. 4 Положення НАДС відповідно до покладених на нього завдань надає роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, які в разі потреби оприлюднюються на офіційному веб-сайті НАДС та у друкованих засобах масової інформації для врахування особами, на яких поширюється дія Законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» .

Відповідно до п. 8 Положення НАДС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.9 НАДС накази НАДС, які відповідно до законодавства є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» . Нормативно-правові акти НАДС підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Накази НАДС, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Як встановлено судом, позивач оскаржує дії відповідача 2 щодо наданих роз`яснень щодо неможливості включення до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців спірних періодів роботи позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади .

Згідно з п. 5 вказаного Положення на державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Так, у своїх поясненнях, відповідач 2 зазначив, що лист управління - це службова кореспонденція, який не є нормативно-правовим актом.

Крім того, у відповідному роз`ясненні від 09.10.2019 року №02-35/1451, спрямованому до відповідача 1 зазначено, що листи управління мають лише рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідь ( роз`яснення) відповідача 2 не було погоджено Державною регуляторною службою, не було включено до плану підготовки проектів регуляторних актів, крім того, не зареєстровано Міністерством юстиції України та не включено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Саме роз`яснення не оскаржені позивачем та не скасоване в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання позивача на те, що роз`яснення відповідача 2 стали підставою для не зарахування спірних періодів роботи до стажу державної служби суд вважає безпідставним в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про залишення без задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи всі зазначені обставини суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Україною Законом N8475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб і юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було і вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Chahal v. The United Kingdom, заява 22414/93, рішення від 15 листопада 1996 року Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст І зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)),

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З метою ефективного захисту прав позивача, за захисту яких він звернувся, суд на підставі частини другої ст. 9 КАС України дійшов висновку вийти за межі позовних вимог, задовольнивши позовні вимоги, шляхом визнання протиправними та скасування рішення відповідача 1 №052630000317 від 20.05.2019 року та рішення на заміну рішення №052630000317 від 04.09.2019 року про відмову позивачу у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.05.2019 року про перерахунок пенсії за віком, зарахувавши до стажу державної служби позивача періоди роботи в Управлінні житлового господарства Донецького обласного виконкому з 02.07.1986 року по 13.07.1991 року на посаді інженера та у Комітеті з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі з 13.07.1991 року по 06.06.1992 року на посаді провідного інженера з комунально-побутового обслуговування населення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Нормами частини третьої статті 139 КАС встановлено,що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 280,26 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №052630000317 від 20.05.2019 року та рішення на заміну рішення №052630000317 від 04.09.2019 року про відмову у переході з пенсії за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до ЗУ Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII ОСОБА_1 .

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2019 року про перерахунок пенсії за віком, зарахувавши до стажу державної служби позивача періоди роботи в Управлінні житлового господарства Донецького обласного виконкому з 02.07.1986 року по 13.07.1991 року на посаді інженера та у Комітеті з соціального розвитку села при Донецькому облвиконкомі з 13.07.1991 року по 06.06.1992 року на посаді провідного інженера з комунально-побутового обслуговування населення.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400)на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 280,26 (двісті вісімдесят) гривень 26 коп.

Рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 31 березня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова