Рішення

від 03.02.2020 по справі 280/5347/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 лютого 2020 року Справа № 280/5347/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Шкабуро О.В.

представника відповідача: Драч Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Відокремленого структурного підрозділу Ногайський коледж Таврійського державного університету імені Дмитра Моторного

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відокремлений структурний підрозділ "Ногайський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного" (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.08.2019 №0060765107, яке складено ГУ ДФС у Запорізькій області (Приморський р-н) на суму 1050402, 25 грн. не базується на нормах чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 06.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2019.

05.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.01.2020.

16.01.2020 підготовче засідання відкладено на 30.01.2020.

30.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи на 03.02.2020.

У судовому засіданні 03.02.2020, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі з підстав викладених у позові.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.03.2019 позивачем було подано до ГУ ДФС у Запорізькій області в електронній формі Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2019 року. При цьому під час складання Звіту було допущено механічну помилку, а саме не вірно вказано суму ЄСВ по працівнику ОСОБА_1 замість суми 2086,50 грн. помилково вказано 20 862 086,55 грн. В подальшому позивачем самостійно виправлено помилку в Звіті та відповідно зменшено нараховану суму єдиного внеску. Крім того було повідомлено і податкові органи про допущену механічну помилку. Однак контролюючим органом було відмовлено у проведенні перевірки з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету єдиного соціального внеску за лютий 2019 року. Більш того, відповідачем було протиправно винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.08.2019 №0060765107 на суму 1 050 402,25 грн.

Відповідач позов не визнає з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №51687 від 09.12.2019). Серед іншого посилається на автоматичне нарахування штрафних санкцій позивачу за наслідками надання Звітів за лютий-березень 2019 року. Так вказує, що 19.03.2019 позивачем було надано Звіт за лютий 2019 року із визначеною загальною сумою єдиного внеску, що підлягає сплаті всього (ряд. 6 т.1) у розмірі 4 709 925,17 гривень у зв`язку з чим у ІКП платника податків автоматично проведена операція-нарахування єдиного внеску та виникла недоїмка у розмірі 4 516 303,48 грн. В подальшому 17.04.2019 позивачем було подано Звіт за березень 2019 року на зменшення, із визначеною загальною сумою єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього (ряд.6 т.1) у розмірі -4 459 341,79 грн. За даними ІКП 22.04.2019 автоматично проведена операція - погашено недоїмки та переплата склала 71 261,88 грн. Враховуючи вказані Звіти та поточні сплати за період з 21.03.2019 по 22.04.2019 на суму недоїмки платнику податків в автоматичному режимі нарахована пеня та штрафні санкції у розмірі 1 050 402,25 грн. у зв`язку з чим відповідачем на законних підставах прийнято оскаржуване рішення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд зазначає наступне.

12 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області складено Рішення на підставі ч.10 та п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про застосування до Відокремленого структурного підрозділу Ногайський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету штрафу у розмірі 903260,68 грн. (20%) та нараховано пеню за період з 21.03.2019 до 22.04.2019 у розмірі 147141,57 грн. (0,1 % суми недоїмки). Загальна сума штрафних санкцій та пені за цим рішенням складає 1 050 402,25 грн. (а.с. 11).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VI) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженою постановою Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців базовим звітним періодом є рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ базою для нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 1 розділу 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 р. за №460/26905 (далі - №435), звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.03.2019 позивачем до відповідача подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2019 року. Під час складання Звіту позивачем було допущено механічну помилку, а саме не вірно вказано суму ЄСВ по працівнику ОСОБА_1 замість суми 2086,50 грн. помилково вказано 20 862 086,55 грн. Так в таблиці 6 рядок 62 стовпець 19 Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу/грошового забезпечення) доплата до мінімального страхового внеску помилково вказано суму 20 862 086,55 грн., яка в подальшому помилково була відображена в Таблиці 1 рядок 2 Сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та додаткової бази нарахування, на яку нараховується єдиний внесок , що в подальшому призвело до штучного збільшення загально нарахованої суми єдиного внеску.

Дослідженням бухгалтерських відомостей Заробітна плата за лютий місяць 2019року працівнику ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в розмірі 2086,50 грн., а згідно зведеної розрахункової відомості з заробітної плати, загальна сума нарахованої заробітної плати в цілому по Підрозділу, яка є базою для нарахування єдиного внеску склала 572 975,49 грн.

Відповідно, до сплати єдиного внеску за лютий 2019 року позивачем нараховано суму у розмірі 120725,17 грн. Ця ж сума була сплачена позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями №16 від 12.02.2019 на суму 6429,19 грн., №24 від 26.02.2019 на суму 7258,86 грн., №29 від 12.02.2019 на суму 60956,40 грн., №36 від 26.02.2019 на суму 3101,55 грн., №37 від 26.02.2019 на суму 43194,03 грн. на загальну суму 120940,03 грн. (а.с. 59-61).

Вказана обставина не заперечувалася сторонами в судовому засіданні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Відокремлений структурний підрозділ "Ногайський коледж Таврійського державного університету імені Дмитра Моторного" звернувся 16.04.2019 до відповідача з листом №89 про проведення звірки щодо нарахованого та сплаченого єдиного внеску за лютий 2019 року у зв`язку із помилкою в Звіті (а.с.64).

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 31.07.2019 повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення перевірки.

Разом із тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було проведено позапланову перевірку Підрозділу щодо додержання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, за результатом якої складено Акт №460/4 від 08.05.2019. В ході перевірки було перевірено Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2019 року, порушень не встановлено (а.с. 68-77).

Таким чином, позивачем у Звіті за лютий 2019 року допущено механічну помилку, а саме помилково завищено єдиний внесок, який підлягає сплаті.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що відомості зазначені позивачем у Звіті за лютий 2019 року є достовірними, а тому сплаті підлягає сума єдиного внеску, яка в ньому зазначена у встановлені законом строки.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення від 12.08.2019 №0060765107 підлягає скасуванню з огляду на наступне.

В період, з якого у суб`єкта господарювання виникає обов`язок нарахувати єдиний внесок є не факт складання (подання) звіту, а факт нарахування заробітної плати (грошового забезпечення), і базою нарахування є нарахована заробітна плата, яка обчислюється на підставі бухгалтерських документів, а не даних Звіту по єдиному внеску.

Таким чином, позивач належним чином виконав вимоги Закону № 2464-VІ щодо своєчасного нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а допущена ним помилка при формуванні Звіту вчинена вже після нарахування та сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 11 статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум; 6) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Відповідно до пункту 15 статті 25 вказаного вище закону, рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було повідомлено відповідача про допущену помилку у Звіті за лютий 2019 року ще 22 березня 2019 (а.с. 62), а також позивачем вживалися заходи щодо виправлення вказаної помилки. Також позивачем сплачено зазначену у Звіті за лютий 2019 суму єдиного внеску, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні платіжними дорученнями.

Однак, вказані обставини відповідачем при формуванні та надсиланні позивачу оскаржуваного рішення не були враховані.

Обов`язок нарахувати єдиний внесок є не факт складання (подання) звіту, а факт нарахування заробітної плати (грошового забезпечення), і базою нарахування є нарахована заробітна плата, яка обчислюється на підставі бухгалтерських документів, а не даних Звіту по єдиному внеску, позивач належним чином виконав вимоги Закону № 2464-VІ щодо своєчасного нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а допущена ним помилка при формуванні Звіту вчинена вже після нарахування та сплати єдиного внеску.

Суд визнає, що підставами застосування штрафу та нарахування пені, є невиконання платником єдиного внеску обов`язку щодо несплати (несвоєчасної) сплати єдиного внеску. Об`єктом застосування фінансових санкцій є сума несплаченого або несвоєчасно сплаченого єдиного внеску, відсутність у межах спірних відносин обов`язку сплати виключає застосування санкцій. Зменшення абсолютного до сплати значення за звітом внаслідок допущеної помилки не посвідчує сплату (несплату), перерахування (неперерахування) єдиного внеску, виключає склад правопорушення та як наслідок цього застосування штрафу та нарахування пені.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року по справі №806/230/17.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.08.2019 №0060765107, яке складено ГУ ДФС у Запорізькій області (Приморський р-н) на суму 1050402, 25 грн. прийнято відповідачем без врахуванням всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 12 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0060765107.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43143945) на користь Відокремленого структурного підрозділу Ногайський коледж Таврійського державного університету імені Дмитра Моторного (місцезнаходження: 72102, Запоріька область, м. Приморськ, вул. Морська, буд 84, код ЄДРПОУ 35238560) судові витрати у розмірі 15756 грн. 05 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 20 березня 2020 року.

Суддя Н.В. Стрельнікова