Рішення

від 20.03.2020 по справі 280/4643/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року 16 год. 10 хв.Справа № 280/4643/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, Код ЄДРПОУ 39820689), Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Центральна, буд. 13 код ЄДРПОУ 26182168) про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі -відповідач 1), Новоданилівського сільської ради Якимівського району Запорізької області (далі - відповідач 2), в якому позивач з урахуванням заяви від 06.11.2019 вх. № 46194 просить суд:

визнати протиправною бездіяльність (лист від 16.08.2019 року № М-385-414/6-19) Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39820689). котре розташоване за адресою: 69095. місто Запоріжжя, вулиця Українська, 50, про відмову в задоволенні заяви від 08.08.2019 року, щодо виділення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки (паю) із резервного фонду земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 212263, виданого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 28 травня 2008 року розміром 9.32 в умовних кадастрових гектарах.

визнати протиправним рішення Новоданилівської сільської ради Якимівською району Запорізькій області (код СДРГІОУ 26182168), що розташована за адресою: 72520. Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка. вул. Центральна, буд. 13 від 13.08.2019 року № 12-45/2019 про відмову в задоволенні заяви від 15.07.2019 року щодо виділення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 212263, виданого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 28 травня 2008 року розміром 9.32 в умовних кадастрових гектарах.

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код СДРПОУ 39820689), котре розташоване за адресою: 69095. місто Запоріжжя, вулиця Українська. 50 та Новоданилівську сільську раду Якимівського району Запорізькій області (код ЄДРПОУ 26182168), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 с. Новоданилівка. вул. Центральна, буд. 13 виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), котрий зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) із резервного фонду земель сільськогосподарського призначення державної власності або із земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади на території Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 212263, виданого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 26 травня 2008 року розміром 9.32 в умовних кадастрових гектарах та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого на підставі рішення Якимівської районної державної адміністрації № 697 від 25.12.1996 року матері позивача ОСОБА_2 належало право на земельний пай розміром 9,32 в умовних кадастрових гектарах. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.09.2000 року № 1207, позивач успадкував право на вищезазначений земельний пай. Зазначає, що з метою реалізації належного йому права на земельний пай звертався із відповідними заявами до Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області та до Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області. Однак, рішенням відповідача 2 відмовлено в задоволенні його заяви про виділення земельної ділянки та рекомендовано звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області з відповідним клопотанням у зв`язку із відсутністю вільних земель відповідної категорії (рілля) по колишньому КСП ім. Чапаева . Відповідач 1 листом від 16.08.2019 року № М-385-414/6-19 також відмовив у задоволенні клопотання позивача та виділенні земельної ділянки в натурі. Стверджує, що оскільки усі землі КСП ім. Чапаева на час звернення позивача до відповідачів вже розпайовані та виділені громадянам в натурі (на місцевості), позивач має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу). З посиланням на положення ст. 122 ЗК України вважає, що кожна особа має гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості) і у разі відсутності такої землі - із резервного фонду земель державної або комунальної власності. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області позов не визнало. У відзиві від 06.11.2019 (вх. №46222), посилається на те, що ОСОБА_3 звернувся до Головного управління із заявою від 08.08.2019 про виділення із резервного фонду земель сільськогосподарського призначення державної власності в натурі на місцевості земельну ділянку відповідно до сертифіката РН № 212263. Поряд з цим, вказана заява не відповідає вимогам частини шостої статті 118 ЗК України. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою в інший спосіб не передбачена жодними іншими нормами законодавства України. Зазначає, що саме Новоданилівська сільська рада, а не Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, повинна прийняти рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки позивачу, як власнику земельної частки (паю), проте не із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам. На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Новоданилівська сільська рада Якимівського району Запорізької області позовну заяву також не визнало. У письмовому відзиві від 05.11.2019 вх. №46110 посилається на те, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, передано землі державної власності до комунальної власності об`єднаної територіальної громади Якимівської селищної ради, але Новоданилівська сільська рада залишилася самостійною юридичною особою, яка не увійшла в склад громади та землі резерву та запасу, якої так і залишились у державній власності. Також зазначає, що оскільки на території сільської ради відсутні вільні землі в частини ріллі колишнього КСП ім. Чапаєва виділення земельної частки (паю) ОСОБА_1 стає неможливим. На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог щодо Новоданилівської сільської ради просить відмовити, стосовно інших позовних вимог прийняти рішення згідно закону.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/4643/19, підготовче судове засідання призначено на 06 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 06.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Держгекадастру у Запорізькій області про закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 06.11.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.11.2019.

Ухвалою суду від 25.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.12.2019.

Ухвалою суду від 18.12.2019 витребувано від Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області та Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області інформацію.

Також, згідно ухвали суду від 18.12.2019 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу необхідного для примирення до 20.01.2020.

Ухвалою суду від 20.01.2020 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.02.2020.

Представник позивача клопотанням від 17.02.2020 (вх. № 7254) просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Представник відповідача 2 проти заявленого клопотання не заперечив, про що свідчить його відмітка на заяві.

Новоданилівська сільська рада заявою від 13.12.2019 вх. № 52690 просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

15.07.2019 року позивач звернувся до Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області із заявою про виділення йому земельної ділянки (паю) в натурі ( на місцевості) відповідно до сертифіката РН № 212263, виданого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 28 травня 2008 року, на право на земельну частку (пай) розміром 9,32 в умовних кадастрових гектарах та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області № 12-45/2019 від 13.08.2019 року позивачу відмовлено в задоволенні його заяви про виділення земельної ділянки та рекомендовано звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області з відповідним клопотанням у зв`язку із відсутністю вільних земель відповідної категорії (рілля) по колишньому КСП ім. Чапаева .

Також, 08.08.2019 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області із заявою про виділення йому із резервного фонду земель сільськогосподарського призначення державної власності в натурі (на місцевості) земельну ділянку відповідно до сертифіката РН № 212263, виданого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 28 травня 2008 року, на право на земельну частку ( пай) розміром 9,32 в умовних кадастрових гектарах.

Листом від 16.08.2019 року № М-385-414/6-19 Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області повідомило позивача про те, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва. В той час, як Головне управління є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області (за межами населеного пункту).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1, протиправним рішення відповідача 2 та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні дійшов наступних висновків.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

За приписами статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з частинами першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. № 720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектар сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Таким чином, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 р. № 899-IV (далі - Закон № 899-IV).

Відповідно до положень ст. 2 вказаного закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

свідоцтво про право на спадщину;

посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже, зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земель за сертифікатами на землю.

Пунктом 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X Перехідні положення ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, - таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом (Постанова ВС № 323/323/17 від 20.06.2018 провадження № 61-9871св18).

Статтею 5 Закону № 899-IV передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Отже, оскільки позивач має правовстановлюючий документ- сертифікат на право на земельну частку (пай), який посвідчує наявність у нього права на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), то саме Новоданилівська сільська рада Якимівського району Запорізької області є тим органом, який має реалізувати наявне у позивача право на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст.13 Закону № 899-IV нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Згідно пункту 21 розділу Х Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (набрав чинності з 01.01.2019 р.) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

З аналізу даних правових норм слідує, що до повноважень сільської ради входить розпорядження землями територіальної громади, у власності якої знаходяться землі колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі невитребувані частки (паї). Передача таких паїв сільською радою в оренду можлива після формування їх у земельні ділянки для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Законодавцем встановлено строк (до 1 січня 2025 року), після спливу якого невитребувана частка (пай) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

На виконання ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 Новоданилівською сільською радою 17.01.2020 вх. № 2768 надана наступна інформація: на території Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області згідно технічної документації по складанню Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чапаєва № 9/147-750 від 02.10.2000 на загальних зборах (зборах уповноважених) працівників КСП було вирішено, що поділу земель на земельні частки (паї) підлягає тільки рілля. Багаторічні насадження, пасовища та сіножаті (визначені як деградовані та малородючі землі з метою їх консервації і використанням під сіножаті) залишились нерозподіленими земельними ділянками колишнього КСП ім. Чапаєва . Нерозподілені земельні ділянки на підставі розпорядження голови Якимівської райдержадміністрації перебувають у користуванні фізичних осіб згідно договорів оренди, з них згідно облікових даних із вільних нерозподілених земель колишнього КСП ім. Чапаєва залишились: пасовища - 12 ділянок, використовуються громадянами територіальної громади для випасання худоби; сіножаті - 4 ділянки, багаторічні насадження - 1 ділянка. .

Тобто, наразі із вільних нерозподілених земель колишнього КСП ім. Чапаєва є сільськогосподарські угіддя таких категорій: пасовища, сіножаті, багаторічні насадження, за рахунок яких і можлива реалізація права позивача на земельну частку (пай).

Визначаючись щодо позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача виділити в натурі земельну частку (пай) та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то суд враховував таке.

Частиною 4 статі 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В даному випадку, положення Закону № 899-IV не передбачають наявність у сільської ради вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, бо за результатами звернення особи із сертифікатом, що посвідчує його право на отримання земельної частки (паю) сільська рада має реалізувати таке право особи, шляхом прийняття рішення про виділення земельної ділянки в натурі. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

При вирішенні вказаного спору, суд не перебирає на себе властиві суб`єкту владних повноважень функції, а лише надає правову оцінку спірним правовідносинам і визначає належний спосіб захисту з урахуванням вимог ст.245 КАС України, який сприятиме повному захисту порушеного права та інтересу позивача.

Відповідач протиправно відмовив у виділенні земельної ділянки в натурі. Визнання такого рішення протиправним, як і зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача повторно, не захистить порушені права ефективно.

Натомість належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання саме Новоданилівську сільську раду прийняти рішення про виділення земельної частки (паю) в натурі.

У задоволенні позовної заяви до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області суд відмовляє повністю, виходячи з того, що за позовними вимогами належним відповідачем є саме Новоданилівська сільська рада.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, накладаючи на позивача штрафні санкції, діяв межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні ( 90 ).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок асигнувань Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, Код ЄДРПОУ 39820689), Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Центральна, буд. 13 код ЄДРПОУ 26182168) про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Новоданилівської сільської ради Якимівською району Запорізькій області від 13.08.2019 року № 12-45/2019 про відмову в задоволенні заяви від 15.07.2019 року щодо виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 212263, виданого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 28 травня 2008 року розміром 9.32 в умовних кадастрових гектарах.

Зобов`язати Новоданилівську сільську раду Якимівського району Запорізькій області прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 , котрий зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) із нерозподілених земель колишнього КСП ім. Чапаєва сільськогосподарських угідь (пасовища), відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 212263, виданого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 26 травня 2008 року розміром 9.32 в умовних кадастрових гектарах та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 грн. за рахунок асигнувань Новоданилівської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 20.03.2020.

Суддя Л.Я. Максименко