Ухвала

від 02.04.2020 по справі 620/1177/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/1177/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 35-ї сесії сьомого скликання відповідача від 10.10.2019 про надання згоди на добровільне приєднання Рубанської територіальної громади до Парафіївської об`єднаної територіальної громади.

Одночасно з позовною заявою, позивач подав заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення до ухвалення рішення в адміністративній справі, обґрунтовуючи тим, що спірне рішення має очевидні ознаки протиправності.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України забезпечення позову має стосуватися предмету позову. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня, 30 вересня 2019 року та 22 листопада 2019 у справах № 826/10936/18, № 420/5553/18, № 640/18007/18 відповідно.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

В ході розгляду матеріалів справи судом установлено, що в рамках проведення реформи щодо децентралізації в Україні у 2015 році прийнято Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", який регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад.

У процесі реалізації зазначених законодавчих положень в Україні почали утворюватися об`єднання територіальних громад на території майже всіх областей України.

Утворення об`єднання територіальних громад здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", яким, серед іншого, передбачено залучення громад шляхом проведення громадського обговорення рішень відповідної місцевої громади щодо такого об`єднання.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішення сільської ради про добровільне об`єднання територіальної громади.

Суд вважає, що заходи забезпечення такого позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Водночас, конкретних фактів порушення прав та інтересів фізичних осіб, очевидність заподіяння шкоди таким інтересам прийняттям оскаржуваного рішення відповідача у заяві про забезпечення позову не наведено, оскільки йдеться лише про ймовірність та припущення можливості настання таких порушень без посилання на конкретні факти.

Крім того, в заяві про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав фізичних осіб із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, а також посилання на явну протиправність оскаржуваного рішення, яка може бути встановлена лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Суд вважає, що, безумовно, у разі виявлення порушень у процедурі прийняття рішення про утворення територіальної громади, рішення останнього може бути скасоване, в тому числі, і в судовому порядку, що може мати наслідком ризик певних фінансових втрат, проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в заяві про забезпечення позову відсутня хоча б одна з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Частинами п`ятою та восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись ст. 150-154, п. 9 ч. 5 ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Дата виготовлення повного тексту ухвали 02.04.2020.

Суддя І.І. Соломко

< Дата >