Ухвала

від 30.03.2020 по справі 640/19651/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 березня 2020 року м. Київ № 640/19651/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якій просить: встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві строк 10 днів з дня отримання копії ухвали суду у даній справі для подання звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року та додати до цього звіту складений боржником та завірений відповідним чином щомісячний та загальний розрахунки заборгованості Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві перед ОСОБА_1 та написати, як ця заборгованість складалась з 01 січня 2016 року по даний час внаслідок набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у справі №640/19651/18 та додати до звіту перелік усіх виплат пенсії позивачу за період з 01 січня 2016 року по даний час із зазначенням дати, суми кожної виплати та письмовими поясненнями підстав виплати пенсії та кожної зміни розміру пенсії; попередити Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява обґрунтована тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві умисно тривало не виконується зазначене вище судове рішення та листом повідомлено про проведення перерахунку його, позивача, пенсії, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року, що не відповідає дійсності.

Оскільки справу №640/19651/18 відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12, частини 1 статті 257, пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, отже й заява про встановлення судового контролю у названій справі підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1 та 2статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Шаренок проти України" від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Проте, судовий контроль при ухваленні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року судом не встановлювався.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 12 листопада 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/19651/18 виданий виконавчий лист, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження №60696441, в якому вчиняються виконавчі дії щодо примусового виконання зазначеного судового рішення.

При цьому суд наголошує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у даній справі, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення.

В матеріалах справи наявний лист Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, зі змісту якого вбачається, що останнім здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у даній справі, виплату різниці буде проведено через вкладний рахунок позивача в березні поточного року, доплату різниці пенсії з 01 січня 2018 року по 05 березня 2019 року буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року. З 01 березня 2020 року позивачу встановлено для щомісячної виплати визначений судом розмір пенсії в сумі 16380,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві вчиняються дії щодо виконання згадуваного судового рішення.

А відтак, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

Крім того, ОСОБА_1 , окрім зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати звіт про виконання судового рішення, просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати складений боржником та завірений відповідним чином щомісячний та загальний розрахунки заборгованості Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві перед ОСОБА_1 та написати, як ця заборгованість складалась з 01 січня 2016 року по даний час внаслідок набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у справі №640/19651/18 та додати до звіту перелік усіх виплат пенсії позивачу за період з 01 січня 2016 року по даний час із зазначенням дати, суми кожної виплати та письмовими поясненнями підстав виплати пенсії та кожної зміни розміру пенсії, що виходить за межі розгляду даної заяви.

З урахуванням наведеного вище, оскільки станом на час розгляду даної заяви не вичерпано (триває) загальний порядок виконання судового рішення, та матеріалами справи підтверджено вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві дій щодо виконання такого судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Суд зауважує, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що фактично останній не згоден з діями (рішеннями) Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахунку його пенсії на виконання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у даній справі, що виходить за межі розгляду заяви в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтею 382, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко