Рішення

від 01.04.2020 по справі 640/2345/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року м. Київ № 640/2345/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблов Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доНаціонального еколого - натуралістичного центру учнівської молоді прозастосування заходів реагування ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСУНС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного еколого - натуралістичного центру учнівської молоді (далі по тексту - відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень адміністративного, спального корпусів та будівлі їдальні Національного еколого - натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, яке розташоване за адресою: вул. Вишгородська, 19 у Подільському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на електрощити.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки відповідача встановлено експлуатація останнім приміщень з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Відповідач 25 лютого 2020 року подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що порушення, які викладені в приписі від 27 грудня 2019 року №566, відповідачем в повній мірі виконані, відтак відсутні підстави для застосування заходів реагування у спосіб, визначений у позові. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ:

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 17 січня 2019 року №22, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 21 січня 2019 року № 73/33044, доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року (витяг з протоколу №23) та доручення ДСНС України від 11 грудня 2019 року № 02- 17767/261 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 13 грудня 2019 року № 1073 "Про проведення позапланових перевірок" (далі по тексту - Наказ № 1073).

Згідно Наказу № 1073 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести позапланову перевірку Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України (далі по тексту - НЕН Центр учнівської молоді МОН України) (код ЄДРПОУ 02139848), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 19 у Подільському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 1073, видано посвідчення від 13 грудня 2019 року № 7688 на проведення перевірки НЕН Центр учнівської молоді МОП України, розташованого за адресою: вул. Вишгородська. 19 у Подільському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 13 грудня 2019 року №7688 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого, копію якого отримав директор НЕН Центр учнівської молоді МОН України, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 7688.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення НЕН Центр учнівської молоді МОН України експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

у порушення вимог пункту 1.6 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі по тексту - Правила) - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях адміністративного, спального корпусів, а також будівель їдальні і ферм не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

у порушення вимог пункту 1.8 розділу ІV Правил - у приміщеннях адміністративного, спального корпусів, а також будівель їдальні і ферм допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

у порушення вимог пункту 1.18 розділу ІV Правил - у приміщеннях адміністративного та спального корпусів допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

у порушення вимог пункту 1.18 розділу ІV Правил - у підсобних приміщеннях адміністративного корпусу допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

у порушення вимог пункту 1.12 розділу ІV Правил - проводи, які прокладені приховано під підвісною стелею (горючим оздобленням) адміністративного, спального корпусів, а також будівель їдальні та школи народних ремесел, не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт;

у порушення вимог пункту 1.18 розділу ІV Правил - у підсобних приміщеннях адміністративного корпусу допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

у порушення вимог пункту 1.16 розділу ІV Правил - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;

у порушення вимог пунктів 1.1, 1.12 розділу ІV Правил - у місці перетинання огороджувальних конструкцій (ввід у будівлю школи народних ремесел) електричними комунікаціями, не передбачені металеві гільзи з ущільненням з негорючими матеріалами;

у порушення вимог пункту 1.17 розділу ІV Правил - у приміщеннях адміністративного та спального корпусів допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра;

у порушення вимог пункту 2.8 розділу ІІІ Правил - Комісією господарчого органу не здійснена перевірка стану існуючого вогнезахисного покриву (просочення) дерев`яних конструкцій адміністративного корпусу та школи народних ремесел, за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення);

у порушення вимог пункту 2.16 розділу ІІІ Правил - під час перебування людей в приміщеннях адміністративного, спального корпусів, а також школи народних ремесел в яких допускається встановлення ґрат на вікнах, останні не перебувають у відчиненому положенні або зняті;

у порушення вимог пункту 2.23 розділу ІІІ Правил - стіни на шляхах евакуації загальних коридорів та сходових клітин адміністративного та спального корпусів оздоблені горючими матеріалами, в порушення пункту 7.3.3 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

у порушення вимог пунктів 2.23, 2.28 розділу ІІІ Правил - не надані результати іспитів зразків килимового покриття (ковроліну), прокладеного на шляхах евакуації на поверхах адміністративного та спального корпусів, щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності, токсичності продуктів горіння та відповідності групам поширення полум`я;

у порушення вимог пункту 2.17 розділу ІІІ Правил - опорядження (облицювання) стін в соціально-побутовому корпусі (фойє актової зали, актова зала) виконано з матеріалів з невизначеною пожежною небезпекою;

у порушення вимог пункту 2.23 розділу ІІІ Правил - допускається блокування другого евакуаційного виходу з приміщень 3-го поверху спального корпусу, в порушення пунктів 7.2.4. 7.2.5. 7.2.6 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

у порушення вимог пунктів 2.23, 2.37 розділу ІІІ Правил - на шляхах евакуації з приміщень мансардного поверху школи народних ремесел, допускається влаштування гвинтових сходів, в порушення пункту 7.3.9 ДБН В. 1.1-7- 2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

у порушення вимог пункту 2.23 розділу ІІІ Правил - висота у просвіті евакуаційного виходу (дверей) з приміщень 1-го поверху будівлі їдальні, менше 2 метра, в порушення п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

у порушення вимог пункту 2.23 розділу ІІІ Правил - висота на шляхах евакуації в приміщеннях розташування акваріумів для тварин, адміністративного корпусу менше ніж 2 м, в порушення пункту 7.3.6 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

у порушення вимог пункту 2.23 розділу ІІІ Правил - ширина шляхів евакуації в приміщеннях розташування акваріумів для тварин, адміністративного корпусу менше ніж 1 м. в порушення пункту 7.3.6 ДБН В. 1.1 -7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - другий евакуаційний вихід з приміщень розташування акваріумів для тварин, адміністративного корпусу захаращений матеріальними цінностями, меблями, різним обладнанням;

у порушення вимог пункту 2.31 розділу ІІІ Правил - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації адміністративного та спального корпусів не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - частина евакуаційних виходів з приміщень адміністративного та спального корпусів не забезпечені замками, що легко відчиняються з середини;

у порушення вимог пункту 2.37 розділу ІІІ Правил - під сходовими клітинами адміністративного корпусу допускається влаштування приміщення;

у порушення вимог пункту 2.23 розділу ІІІ Правил - світловий карман який влаштований на шляхах евакуації 2-го поверху адміністративного корпусу, загороджений перегородками та переоснащений під офісні приміщення;

у порушення вимог пункту 1.2 розділу V Правил - приміщення адміністративного, спального корпусів, а також будівлі їдальні не обладнані системою пожежної сигналізації з передаванням тривожних сповіщень від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту будівлі (приміщення), на пульт пожежного спостерігання, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

у порушення вимог пункту 1.2 розділу V Правил - приміщення адміністративного, спального корпусів, а також будівлі їдатьні не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, в порушення додатку Б. таблиця Б.1 ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту ;

у порушення вимог пунктів 1.1, 1.4 розділу V Правил - не заключений договір на технічне обслуговування існуючої системи пожежної сигналізації влаштованої в приміщеннях школи народних ремесел 3 спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт;

у порушення вимог пунктів 1.1, 1.4 розділу ІІІ Правил - між спальним корпусом на території центру та зовнішньою установкою (котельнею) не забезпечено протипожежний розрив згідно вимог будівельних норм;

у порушення вимог пунктів 1.1, 1.3, 1.4 розділу ІІІ Правил - з території центру не передбачено другого розосередженого в`їзду (виїзду), в порушення п. 15.3.5. ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій ;

у порушення вимог пунктів 21, 22 розділу ІІ Правил - у спальному корпусі проводяться будівельно-монтажні роботи (капітальний ремонт) підрядною організацією, без розробки на це проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку;;

у порушення вимог пунктів 21, 22 розділу ІІ Правил - на території центру, впритул до будівлі їдальні допускається влаштування звалища будівельного сміття;

у порушення вимог пункту 2.2 розділу V Правил - не надані підтверджуючі документи, щодо технічного обслуговування існуючих пожежних кран-комплектів, та перевірки їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

у порушення вимог пункту 2.2 розділу V Правил - пожежні кран-комплект не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

у порушення вимог пункту 2.2 розділу V Правил - пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання і не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;

у порушення вимог пункту 2.1 розділу V Правил - на території центру не проведене випробування зовнішнього протипожежного водопостачання (пожежних гідрантів) на тиск та витрату води;

у порушення вимог пункту 2.1 розділу V Правил - біля місць розташування пожежних гідрантів на території центру не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловидбивних покриттів) з нанесеними на них - для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

у порушення вимог пункту 3.6 розділу V Правил - територія та приміщення центру не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів 11 пожежогасіння (вогнегасниками);

у порушення вимог пункту 3.11 розділу V Правил - пожежний щит на території центру не забезпечений комплектом засобів пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

у порушення вимог пункту 2.9 розділу ІІІ Правил - для зовнішніх установок (котелень) розміщених на території центру, не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ;

у порушення вимог пунктів 15, 16 розділу ІІ Правил - працівники, які зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою (топлення котелень), один раз на рік не проходять перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з пожежної безпеки;

у порушення вимог пункту 2.5 розділу ІV Правил - не надані результати очищення димоходів котелень, які повинні фіксуватися у відповідному журналі;

у порушення вимог пункту 8 розділу ІІ Правил - приміщення адміністративного та спального корпусів не забезпечені знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76 та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір";

у порушення вимог пункту розділу ІІІ Правил - на підприємстві відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; порядок відключення від мережі електроживлення; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; послідовність евакуації людей (тварин) та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.

За результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки позивачем складено акт від 26 грудня 2019 року № 881 (далі по тексту - Акт).

Примірник Акту отримано директором НЕН Центр учнівської молоді МОН України, про що зроблено відповідну відмітку в Акті.

Вважаючи, що виявлені під час перевірки відповідача порушення правил техногенної і пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Натомість, наведені положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд приймає до уваги те, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Відповідач стосовно порушень зазначених в акті перевірки зазначив, що ним негайно було складено план заходів по усуненню недоліків та зауважень виявлених при перевірці відповідача, які протягом місяця були виконані майже всі.

Так, відповідач вказав, що ним надісланий лист на МОН України щодо виділення коштів на обладнання центру для пожежної сигналізації, за яким Кабінет Міністрів України готує розпорядження про надання субвенції на необхідні роботи на кінець 2020 року - початок 2021 року в сумі 1,5 млн гривень.

Зауваження щодо стану входів, виходів, вогнегасників, щитів, гідрантової системи гасіння приведені в порядок згідно з вимогами, закуплені матеріали і обладнання. Встановлені сигнальні показники ВХІД-ВИХІД, оновлена інформація на гідрантових щитах.

На зауваження (вимогу) демонтажу дерев`яних панелей на стінах коридору в адміністративному корпусі, що змонтований в 70-х роках минулого століття, прийнято по плану заходів демонтаж на літо 2020 року.

Світловий карман, який знаходиться перед зимовим садом (в якому більше 3 тисяч рослин), демонтувати при настанні теплої погоди.

Проведені збори трудового колективу. Заслухано відповідальних за протипожежну безпеку та охорону праці, обговорено проведені заходи, наголошено про важливість усунення зауважень під контролем відповідального, який пройшов відповідне навчання.

10 лютого 2020 року направлено листа з проханням повторного огляду центру на Подільське районне управління ГУ ДСНС України і Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.

Вищевикладене свідчить про виконання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та приписів контролюючого органу, у зв`язку із чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Національного еколого - натуралістичного центру учнівської молоді про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (код ЄДРПОУ 38620155, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13).

Відповідач: Національний еколого - натуралістичний центр учнівської молоді (код ЄДРПОУ 02139848, адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 19)