ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/882/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Головея В.М.,
Разюк Г.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України»
на рішення Господарського суду Херсонської області
від 16 січня 2020 року (повний текст складено 31.01.2020р.)
по справі № 923/882/09
до відповідача: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України»
про стягнення 20 239,41 грн.,-
суддя суду першої інстанції: Ярошенко В.П.,
дата і місце прийняття рішення: 16.01.2020р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2019 року Державне підприємство "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом" (далі - позивач, Інститут, ДП "УКРНДІМФ") звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (далі - відповідач, ХФ ДП АМПУ ) про стягнення 20 239,41 грн., з яких: основна заборгованість за договором про надання послуг від 13.11.2018р. - 13 685,76 грн., 3% річних - 431,00 грн., інфляційні втрати - 1 135,63 грн. та 4 987,02 грн. - пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Інститут посилається на неналежне виконання ХФ ДП АМПУ зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг за договором про надання послуг від 13.11.2018р.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020р. по справі №923/882/19 (суддя Ярошенко В.П.) частково задоволено позовні вимоги, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг від 13.11.2018р. в розмірі 13 685,76 грн., 3% річних в розмірі 431,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 130,73 грн., пені в розмірі 4 987,02 грн. та 1908,60 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт неповного виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті з надання послуг відповідно до умов договору, тому суд дійшов висновку, що позивачем було правильно нараховане відповідачу пеню та 3% річних.
Водночас, місцевий господарський суд вказав про те, що розрахунок позивача інфляційних втрат має помилки. Здійснивши самостійний перерахунок інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив, що стягненню підлягає не 1 135,63 грн., що було заявлене позивачем, а сума в розмірі 130,73 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Херсонська філія ДП «Адміністрація морських портів України» звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить суд скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020р. по справі №923/882/19 в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ХФ ДП АМПУ зазначає, що рішення Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020р. у справі №923/882/19 є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права в зв`язку з неповним дослідженням всіх обставин по справі.
Так, апелянт вказує, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що через несвоєчасні дії саме позивача та неналежне виконання своїх обов`язків під час розробки проекту плану відбулося прострочення виконання зобов`язання за договором.
Відповідач звертає увагу, що при прийнятті наданих послуг та їх оплати сторони мали керуватися погодженими обома сторонами умовами договору, в тому числі і п. 7.5, яким передбачено можливість зменшення суми оплати за надані послуги без судової процедури, а підставою для застосування цього пункту є саме порушення строку надання послуг.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не досліджено якість наданого позивачем першого проекту Плану.
ХФ ДП АМПУ також зауважує, що умовами Договору не встановлено строк надання документації та не зазначено перелік необхідної документації, яка має бути надана Виконавцю Договору.
Також, апелянт наполягає на тому, що позивачем не надано жодних доказів направлення відповідачу Плану локалізації та ліквідації аварійних розливів забруднюючих речовин 22.02.2019р. та доказів підтвердження отримання Плану апелянтом саме 22.02.2019р. Відповідна копія експрес-накладної, на думку Херсонської філії ДП АМПУ , не може слугувати доказами направлення Плану на адресу відповідача.
Більш детально доводи Державного підприємства «Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії ДП «АМПУ» на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020р. по справі №923/882/19, вирішено розглянути справу №923/882/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами
17.03.2020р. від Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.11.2018р. між Херсонською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Замовник) та Державним підприємством "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом" (Виконавець) був укладений договір про надання послуг (далі-Договір), відповідно до умов якого Виконавець прийняв на себе зобов`язання протягом строку дії Договору надавати Замовнику послуги з розробки та узгодження Плану локалізації аварійних розливів забруднюючих речовин (далі - послуги) за кодом ДК 021:2015: 90710000-7: "Екологічний менеджмент", а Замовник зобов`язався прийняти надані Виконавцем послуги та оплатити їх на умовах даного Договору (п.1.1. Договору).
Згідно п. 1.4. Договору, під послугами слід розуміти: розробку та погодження Виконавцем проекту Плану локалізації аварійних розливів забруднюючих речовин Херсонської міської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту) (надалі - План) з відповідальними особами Замовника та супровід проекту розробленого Плану в процесі узгодження з територіальними органами Державної екологічної інспекції України.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що його ціна становить 95 040,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 3.1. Договору, до початку надання послуг по даному Договору Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30% вартості заявлених в письмових заявках послуг на підставі виставленого Виконавцем рахунку (рахунку-фактури), але не раніше дати підписання даного Договору.
Пунктом 3.2. Договору, сторони визначили, що остаточний розрахунок за надані послуги по даному Договору Замовник здійснює протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами Акту наданих послуг (Актів виконаних робіт) на підставі рахунку (рахунку - фактури) Виконавця.
Згідно п. 3.4. Замовник здійснює оплату послуг в національній валюті шляхом перерахування в безготівковій формі грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.
Розділом 4 Договору визначено термін, місце та порядок надання послуг.
Термін надання послуг по даному Договору складає не більше ніж 80 (вісімдесят) календарних днів з дати, наступної за днем укладання договору, включаючи термін проходження узгодження плану з контролюючими органами (п. 4.1. Договору).
За результатами наданих послуг Виконавець складає, підписує та передає Замовнику Акт наданих послуг (Акт виконаних робіт) в 2-х примірниках з зазначенням обсягу фактично наданих послуг. Належним підтвердженням відправлення Виконавцем Замовнику Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) є відмітка (штамп) на супровідному листі або поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (п.4.3. Договору).
Відповідно п.4.4. Договору Замовник протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) приймає надані послуги шляхом підписання цього Акту.
Пунктом 4.5. Договору встановлено, що у випадку надання послуг неналежної якості Замовник надає письмову мотивовану відмову від підписання Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт), Сторонами складається Акт із переліком необхідних доопрацювань та терміни їх усунення, які Виконавець зобов`язується виконати за власний рахунок (у межах обсягів, передбачених Договором). Актом Сторони погоджують термін здійснення Виконавцем необхідних доробок.
За пунктом 4.9. Договору послуги вважаються наданими після підписання Сторонами Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) без зауважень та заперечень.
Відповідно до умов Договору Замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в обсягах, передбачених даним Договором, здійснювати оплату за надані послуги (пп. 5.1.1.); якщо послуги відповідають умовам Договору, приймати їх згідно з Актом виконаних робіт (пп.5.1.2.); надати технічну та іншу документацію, необхідну для надання послуг (пп. 5.1.3.).
При цьому, підпунктами 5.2.3. та 5.2.5. Договору визначено право Замовника відмовитись від прийняття результатів наданих послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам Договору та достроково розірвати даний Договір у разі невиконання зобов`язань Виконавцем.
Разом з тим, Виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити надання послуг у строки, встановлені даним Договором (пп. 5.3.3.); забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим даним Договором (пп.5.3.4.); усунути недоліки (зауваження) в терміни і порядку, що визначені в п. 4.5. та п. 4.7. цього Договору (пп. 5.3.9.).
Згідно з пп. 5.4.1. Виконавець має право на своєчасне та у повному обсязі отримання плати за надані послуги.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року (п. 6.1. Договору).
У разів порушення строків надання послуг із вини Виконавця, Замовник має право стягнути з Виконавця пеню у розмірі 0,1% від вартості ненаданих послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості ненаданих послуг (п. 7.2. Договору).
У випадку порушення строків розрахунку, Виконавець має право стягнути з Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення (п.7.4. Договору).
Відповідно до п.7.5. Договору, при порушенні Виконавцем обов`язку щодо належної якості наданих послуг чи порушення терміну надання послуг Замовник має право відповідно зменшити суму остаточного розрахунку на суму пені та штрафу, передбачених даним Договором.
Також, Сторони передбачили, що сплата штрафних санкції не звільняє їх від виконання умов за даним Договором; Сторона, яка порушила умови даного Договору, зобов`язана відшкодувати нанесені нею збитки іншій Стороні (п.п. 7.6, 7.7. Договору).
Вказаний Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.11.2019р. позивач направив на електрону адресу відповідача рахунок №1050 на здійснення 30% попередньої оплати, однак вищевказаний рахунок був повернутий без виконання, у зв`язку з його неналежним оформленням.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, на підставі належним чином оформленого рахунку позивача від 28.11.2018р. №1050, Херсонська Філія ДП АМПУ перерахувала Державному підприємству «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом» суму (30% попередньої оплати) у розмірі 28 512,00 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням №949 від 05.12.2018р. (т.1 а.с.23-24).
Також, з матеріалів справи вбачається та не оспорюється обома сторонами, що документація, необхідна для надання послуг, направлялась Замовником Виконавцем частками: 07.12.2018р., 11.12.2018р., 12.12.2018р., 17.12.2018р., 26.12.2018р. та 25.01.2019р. (а.с. 50-61-а).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідна документація була направлена Замовником Виконавцю лише після її витребування останнім, що також не заперечується Херсонською Філією ДП АМПУ (т.1 а.с. 48-49).
У матеріалах справи наявний лист ДП НДПКІМФУ від 29.01.2019р. №8/7-36, який свідчить про направлення позивачем на адресу відповідача розроблений План локалізації та ліквідації аварійних розливів забруднюючих речовин (далі - План), який є, в свою чергу, предметом Договору від 13.11.2018р.
Крім того, у матеріалах справи наявне численне листування між сторонами, з якого вбачається, що відповідач не ставить під сумнів таке направлення документів саме у визначену дату (т.1 а.с. 26, 37-38, 41-42).
Разом з тим, листом від 18.02.2019р №338/26-04-03/вих./26 Замовник повернув примірник Плану із запропонованими змінами для розгляду та відповідного виправлення тексту проекту (т.1 а.с. 26).
Матеріали справи свідчать, що вказаний лист Виконавець отримав 22.02.2019р. та у цей же день листом №8/7-63 направив виправлений План для затвердження відповідачу (т.1 а.с. 27).
Після розгляду виправленого Плану, 26.03.2019р. Замовник направив позивачу затверджений Херсонською філією ДП АМПУ План, який був отриманий Інститутом 02.04.2019р., що вбачається з відповідного листа відповідача (т.1 а.с.28).
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов 1.4. Договору, здійснював супровід узгодження з Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, зазначеної науково-технічної роботи, наслідком чого Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу зазначений План інспекцією погоджено, відповідно до листа останньої від 10.04.2019р. № 1442/04 (т.1 а.с. 29).
11.04.2019р. листом №8/7-142 Виконавець направив на адресу Замовника узгоджений з Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу План локалізації та ліквідації аварійних розливів забруднюючих речовин на акваторії та території Херсонської філії ДП Адміністрація морських портів України . Разом з Планом відповідачу було направлено Акт здачі-приймання виконаних робіт від 11.04.2019р. №3442 та рахунок від 11.04.2019 №13 на оплату виконаних робіт у сумі 66 528,00 грн. (т.1 а.с. 30-31).
З вищевказаного Акту вбачається, що відповідач підписав Акт із зауваженням, які виклав у листі № 923/26-04-03/Вих./26 (т.1 а.с. 40).
У даному листі, що міститься у матеріалах справи, Замовник нарахував Виконавцю штрафні санкції, у зв`язку з виконанням умов договору після закінчення строку надання послуг, а саме: 7 032,96 грн. пені та 6 652,80 грн. штрафу. Крім того, відповідач зазначив, що погоджується сплатити за виконані роботи суму 52 842,24 грн., з урахуванням зменшення остаточної суми оплати на розмір нарахованих штрафних санкцій у сумі 13 685,76 грн. (т.1 а.с. 41-42).
Не погоджуючись з зауваженнями до Акту, 20.05.2019р. позивач направив на адресу відповідача відповідь на зауваження до Акту - претензію стосовно невиконання умов Договору №6/3-184, з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 66 528,00 грн. та сплати штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок за умовами Договору в розмірі 1 658,80 грн. (т.1 а.с. 32-34).
Проте, матеріали справи свідчать, що Замовник сплатив суму боргу в розмірі лише 52 842,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.06.2019р. №2678.
Зазначені обставини й стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З огляду на п.п. 1.1., 1.4. Договору, за своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг. Відтак, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі таких договорів слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг.
Згідно із ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України).
При цьому, колегія суддів зазначає, що послугою є діяльність, результати якої, як правило, не мають матеріального виразу, вони реалізуються та споживаються в процесі здійснення цієї діяльності, тому в зобов`язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення фактичних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 вказаного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, Замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, зі змісту наведених положень Цивільного кодексу України вбачається, що договір надання послуг є двостороннім правочином, оскільки Виконавець і Замовник наділені як правами, так і обов`язками. На Виконавця покладено обов`язок надавати послугу і надано право одержувати відповідну плату. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку Виконавця. Тобто, Замовник здійснює оплату фактично наданих послуг, якщо сторони не домовилися про інше.
Відповідно до п. 4.9. Договору послуги вважаються наданими після підписання Сторонами Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) без зауважень та заперечень.
Як вже було зазначено вище, відповідач підписав Акт здачі-приймання виконаних робіт від 11.04.2019р. №3442 із зауваженням, які виклав у листі № 923/26-04-03/Вих./26.
Дослідивши вказані зауваження, колегія суддів зазначає, що останні жодним чином не стосуються фактично виконаної роботи, що підтверджується листом Херсонської філії ДП АМПУ від 24.05.2019р. №1161/26-04-03/Вих/26, яким відповідач зазначив, що не має жодних претензій до змісту та якості розробленого та погодженого Плану (т.1 а.с. 35, т.2 а.с. 92). Усі зауваження є лише стилістичними виправленнями тексту у декількох місцях наданого Плану.
Враховуючи зазначене та узгодження позивачем Плану з Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу, апеляційна колегія зазначає, що позивачем, з урахуванням вимог Договору надання послуг від 13.11.2018р., були виконані відповідні роботи у повному обсязі та з відсутністю будь-яких зауважень з боку відповідача до їх змісту та якості.
Щодо зауваження апелянта про прострочення виконання зобов`язання за договором з боку позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони умовами договору погодили обов`язок Замовника надати технічну та іншу документацію, необхідну для надання послуг (пп. 5.1.3. Договору). При цьому, Договором не встановлені умови такого надання за запитом Виконавця. Таким чином, надавати необхідну документацію для виконання Замовником робіт, встановлених Договором, є особистий обов`язок останнього.
Однак, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, а саме: з листування сторін щодо отримання позивачем вказаної документації та, відповідно, надання останньої Замовником, Херсонська філія ДП АМПУ , в порушення п. 5.1.3. Договору, протягом майже півтора місяця, надсилало Інституту відповідну документацію лише після запиту Виконавця щодо отримання відповідної документації.
Належних доказів щодо підтвердження зворотного у матеріалах справи не міститься. Твердження відповідача, що надіслані 25.01.2019р. документі не відносяться до запитуваних позивачем документів, також не підтверджені належними доказами у розумінні ст.ст. 76-79 господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, на відмову від узгоджених умов Договору від 13.11.2018р., підписаного обома сторонами без зауважень, документація, необхідна для здійснення робіт за вказаним Договором, була надана Замовником лише після витребування останньої Інститутом. При цьому, така документація надавалася Замовником не в повному обсязі, а частками протягом півтора місяця, що фактично позбавило Виконавця можливості розробити та узгодити документацію у строки, передбачені умовами Договору.
Апеляційна колегія критично відноситься до зауваження ХФ ДП АМПУ , що умовами Договору не встановлено строк надання документації та не зазначено перелік необхідної документації, яка має бути надана Виконавцю Договору з огляду на те, що саме Замовник повинен бути зацікавлений в якомога швидшому виконанні поставленого ним завдання, а отже, докласти усіх зусиль щодо сприяння Виконавцю для цього. Однак, матеріали справи свідчать, що саме Замовник зволікав з наданням необхідних позивачу документів, що в подальшому і спричинило порушення строку для виконання робіт, передбаченого Договором.
Окремо, колегія суддів вказує, матеріали справи свідчать проте, що позивач, в свою чергу, доклав усіх зусиль, щоб максимально дотриматись строку виконання встановлених Договором робіт.
Так, остання документація, необхідна для виконання робіт була надана Замовником 25.01.2019р., а вже 29.01.2019р. останньому був відправлений План локалізації та ліквідації аварійних розливів забруднюючих речовин на акваторії та території Херсонської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України ; 22.02.2019р. План із запропонованими змінами був отриманий Виконавцем для виправлення тексту проекту і в цей же день вже виправлений нормативний документ був повернутий Інститутом Замовнику; 02.04.2019р. затверджений Замовником План надійшов позивачу, а 10.04.2019р. Інститутом був узгоджений розроблений ним документ з Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу.
Щодо твердження апелянта, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу Плану та доказів підтвердження отримання цього Плану апелянтом саме 22.02.2019р.
У матеріалах справи наявний лист позивача №8/7-63 від 22.02.2019р. щодо направлення виправленого Плану для затвердження Замовнику (т.1 а.с. 27). Також, у матеріалах справи міститься лист Херсонської філії ДП АМПУ від 26.06.2019р., зі змісту якого вбачається, що відповідач не заперечує про те, що відповідна документація знаходилась на розгляді Замовника, зокрема, з 22.02.2019р. по 02.04.2019р. (т.1. а.с. 37 зв.с.).
Щодо застосування п. 7.5. Договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України,)
Частинами 1 та 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Пунктом 7.2. Договору сторони встановили, що у разів порушення строків надання послуг із вини Виконавця, Замовник має право стягнути з Виконавця пеню у розмірі 0,1% від вартості ненаданих послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості ненаданих послуг.
Відповідно до п.7.5. Договору, при порушенні Виконавцем обов`язку щодо належної якості наданих послуг чи порушення терміну надання послуг Замовник має право відповідно зменшити суму остаточного розрахунку на суму пені та штрафу, передбачених даним Договором.
Як вже встановлено судами першої та апеляційної інстанції, а також не спростовується відповідачем, Виконавцем були надані послуги належної якості.
Разом з тим, відповідач вказує, що термін надання таких послуг був порушений, у зв`язку з чим Херсонською філією ДП АМПУ Виконавцю було нараховані штрафні санкції, на суму яких, а саме: 13 685,76 грн., відповідач не розрахувався за отримані відповідні послуги.
Однак, судова колегія зазначає, що враховуючи, що встановлені Договором роботи вимагали аналізу відповідних документів, які саме Замовник надав із значною затримкою у часі, не можна стверджувати, що Виконавець порушив термін надання послуг через неналежне ставлення до своїх обов`язків.
Крім того, відповідно п.4.4. Договору Замовник протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) приймає надані послуги шляхом підписання цього Акту.
Але, матеріали справи свідчать, що науково-технічна робота, що є предметом Договору, знаходилась на розгляді та затверджені Замовника в періоди з 29.01.2019р. по 18.02.2019р. та з 22.02.2019р. по 02.04.2019р., тобто - 60 днів, що не заперечується відповідачем.
При цьому колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта, що п`ятиденний строк, встановлений Договором на прийняття послуг, не поширюється на перевірку документації, у зв`язку з тим, що саме така документація і є предметом Договору.
Окремо, апеляційна колегія звертає увагу на те, що шляхом арифметичних підрахунків можна побачити, що загальна кількість днів, коли Виконавець знаходився в режимі очікування через дії Замовника складає більш 100 днів (надання документації, необхідної Виконавцю та розгляд і вивчення виконаних послуг), що перевищує загальний термін, відведений Виконавцю для здійснення відповідних робіт.
Відтак, ураховуючи усе вищенаведене, апеляційний суд зазначає, що позивач вчиняв необхідні дії для виконання обумовлених Договором робіт в строк, надіславши Замовнику всю необхідну проектну документацію, однак зволікання Замовника уповільнювало виконання зазначених робіт в повному обсязі (узгодження Плану з Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу), що в свою чергу свідчить про відсутність вини Виконавця щодо порушення строків виконання робіт.
За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку про відсутність вини Виконавця у порушенні строків виконання обумовлених Договором робіт та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення з Інституту штрафних санкцій за несвоєчасно виконані роботи.
Разом з тим, керуючись частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України та умовами Договору, відповідач повинен був оплатити отримані послуги.
Як вже було зазначено вище, ціна Договору становить 95 040,00 грн. Але Замовником оплачено 28 512,00 грн., відповідно платіжному дорученню від 05.12.2018р. №949 та 52 842,24 грн., відповідно платіжному дорученню від 20.06.2019р. №2678.
Таким чином, залишок боргу у сумі 13 685,76 грн. Замовником не сплачено.
Згідно з пп. 5.4.1. Виконавець має право на своєчасне та у повному обсязі отримання плати за надані послуги.
Пунктом 3.2. Договору визначено обов`язки Замовника щодо здійснення остаточного розрахунку за надані послуги протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами Акту наданих послуг (Актів виконаних робіт) на підставі рахунку (рахунку - фактури) Виконавця.
Частиною другою ст. 217 Господарського кодексу України передбачено застосування таких видів господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.4. Договору встановлено, що у випадку порушення строків розрахунку, Виконавець має право стягнути з Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Крім того, відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв`язку з чим, враховуючи порушення умов Договору Херсонською філією ДП «АМПУ» щодо строків оплати наданих послуг, позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасну оплату вартості наданих послуг, 3% річних та інфляційні втрати.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Тому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (див. рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 п.58).
Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом з тим, відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020 року по справі №923/882/19 винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 16.01.2020р. у справі №923/882/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Головея В.М.
Суддя Разюк Г.П.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2020 |
Оприлюднено | 03.04.2020 |
Номер документу | 88550882 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Савицький Я.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні