Рішення

від 02.04.2020 по справі 911/163/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/163/20

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат , м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю Масдар , Київська обл., Бородянський р-н, с. Качали про стягнення 101033,24 грн. без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Масдар (далі - відповідач) про стягнення 101033,24 грн., з яких 93141,87 грн. основний борг, 459,85 грн. інфляційні витрати, 672,96 грн. 3% річних, 6758,56 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 24.07.2019 № 155 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 20.02.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 28.02.2020 та встановлено відповідачу строк до 06.03.2020 для подачі заперечень на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду до 20.02.2020 докази належного виконання зобов`язань за договором поставки від 24.07.2019 № 155 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав, про причини ненадання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 24.07.2019 № 155 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов`язався передати у встановлені договором строки м`ясо великої рогатої худоби (ВРХ), свиней, коней; м`ясні полуфабрикати, м`ясну сировину, ковбасні вироби, а також розсольні сири, сир твердий та продукт сирний (далі - товар), а покупець - відповідач зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями, згідно видаткових накладних (товарно-транспортних) накладних.

Сума договору складається з вартості товару поставленого постачальником протягом строку дії цього договору (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.8 договору відпуск товару може здійснюватись без довіреності, під підпис відповідальної особи, яка отримує товар, засвідчений печаткою (штампом) покупця. При цьому відомості, які покупець має надати постачальнику згідно до вимог п. 2.5 глави Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зі змінами), а саме: повноваження на здійснення господарських операцій особи, яка в інтересах юридичної або фізичної особи-підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом юридичної особи тощо. Сторони домовились, що зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати товарно-матеріальні цінності (товар), засвідчуватиме на супровідних документах свій підпис про одержання товару, наводиться ним у додатку № 1 до цього договору за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства-покупця. Покупець гарантує, що всі особи, які отримують від постачальника товарно-матеріальні цінності (товар), уповноважені на його отримання та знаходяться у трудових відносинах з покупцем.

За попередньою домовленістю сторін цього договору оплата за товар може здійснюватись шляхом передплати за товар або з відстрочкою платежу, але не пізніше строку зазначеного у накладній. Якщо термін оплати не вказаний в накладній, розрахунок за товар здійснюється покупцем у строк, який складає не більше, ніж сім календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту (дати) підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а по грошовим зобов`язанням - до повного їх виконання (п. 6.1 договору).

В додатку № 1 до договору наведено зразок відбитку печатки покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю Масдар , який буде використовуватися під час підписання товаросупровідних (товаророзпорядчих) документів від імені покупця у відповідності до положень договору поставки та вказано, що проставлення відбитку печатки є достатнім доказом прийняття товару з боку покупця, як належною та уповноваженою особою, що підписала відповідні товаросупровідні документи.

Як стверджує позивач, він на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 123929,30 грн. по наступним видатковим накладним: від 16.08.2019 № Ж-00287857 на суму 30787,43 грн., від 02.10.2019 № Ж-00313813 на суму 52334,05 грн., від 09.10.2019 № Ж-00318268 на суму 40807,82 грн. Завірені копії вказаних накладних залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар не виконав, в зв`язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 28.11.2019 № юр-426, в якій вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар.

Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.11.2019, фіскальним чеком Укрпошта від 29.11.2019 та накладною від 29.11.2019 № 1002503408607, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте, вимоги претензії відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Судом за допомогою штрихкодового ідентифікатора № 1002503408607, який міститься на зазначених вище фіскальному чеку та накладній встановлено, що відправлення від 29.11.219 № 1002503408607 не вручено та повернуто за зворотною адресою: інші причини. Роздруківка відстеження пересилання поштових відправлень з сайту https://www.ukrposhta.ua/ - Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта залучена до матеріалів справи.

Оскільки, відповідач своїх договірних зобов`язань в повному обсязі не виконав, в зв`язку з чим, за ним, за твердженням позивача, рахується борг в розмірі 93141,87 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Судом досліджені зазначені вище видаткові накладні, на які позивач посилається в якості доказів поставки відповідачу товару на загальну суму 123929,30 грн. та встановлено наступне.

Видаткові накладні: від 16.08.2019 № Ж-00287857 на суму 30787,43 грн., від 09.10.2019 № Ж-00318268 на суму 40807,82 грн. підписані в двосторонньому порядку представниками сторін та скріплені штампом позивача і печаткою відповідача, зразок якої наведено у додатку № 1 до договору для використання під час підписання належною та уповноваженою особою товаросупровідних (товаророзпорядчих) документів від імені покупця у відповідності до положень договору поставки.

Видаткова накладна від 02.10.2019 № Ж-00313813 на суму 52334,05 грн. мітить підписи у графах відвантажувача та отримувача, скріплена лише штампом позивача, відбиток печатки покупця, зразок якого наведений у додатку 1 до договору, відсутній.

У п. 2.8 договору сторони домовилися про те, що відпуск товару може здійснюватися без довіреності, під підпис відповідальної особи, яка отримує товар, засвідчений печаткою покупця, зразок якої наведено у додатку № 1 до договору, наявність якого є достатнім доказом прийняття товару з боку покупця, як належною та уповноваженою особою, що підписала відповідні товаросупровідні документи. При цьому покупець має надати постачальнику відомості, зокрема, щодо повноважень на здійснення господарських операцій особи, яка в інтересах юридичної особи одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом юридичної особи тощо.

З вказаної умови договору слідує, що відпуск товару може здійснюватися без довіреності лише у випадку коли відповідальна особи покупця, яка отримує товар, засвідчує свій підпис печаткою покупця, зразок якої наведено у додатку № 1 до договору, за відсутності засвідчення підпису такою печаткою, відпуск товару здійснюється уповноваженій особі покупця на отримання товару на підставі довіреності, акта тощо.

Акта чи довіреності уповноваженої особи покупця на отримання товару за видатковою накладною від 02.10.2019 № Ж-00313813 на суму 52334,05 грн. та доказів того, що відпуск товару за вказаною видатковою накладною було здійснено уповноваженій особі відповідача, позивачем до матеріалів справи не додано.

З огляду на вказане, видаткова накладна від 02.10.2019 № Ж-00313813 на суму 52334,05 грн., за відсутності на ній печатки покупця, зразок якої наведено у додатку № 1 до договору або акта чи довіреності уповноваженої особи покупця на отримання товару за вказаною видатковою накладною, не може вважатись належним та допустимим доказом у розумінні ст. 74 ГПК України, який підтверджує поставку товару відповідачу та прийняття його останнім.

Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів поставки відповідачу товару на суму 52334,05 грн., суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 52334,05 грн. заборгованості за поставлений товар по видатковій накладній від 02.10.2019 № Ж-00313813 на суму 52334,05 грн., в зв`язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

З урахування вищевикладеного, матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 71595,25 грн. по наступним видатковим накладним: від 16.08.2019 № Ж-00287857 на суму 30787,43 грн., від 09.10.2019 № Ж-00318268 на суму 40807,82 грн. Доказів протилежного суду не надано.

Поставлений позивачем товар за видатковою накладною від 16.08.2019 № Ж-00287857 на суму 30787,43 грн. відповідач оплатив 27.08.2019 в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку від 04.12.2012, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Товар позивачем поставлений за видатковою накладною від 09.10.2019 № Ж-00318268 на суму 40807,82 грн. відповідачем не оплачено, в зв`язку з чим за ним рахується борг в розмірі 40807,82 грн. - різниця між сплаченими грошовими коштами за поставлений товар та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами п. 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 40807,82 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 40807,82 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 10.10.2019 по 07.01.2020 складають 459,85 грн., з яких інфляційні втрати нараховані на прострочену суму 52334,05 грн. за видатковою накладною від 02.10.2019 № Ж-00313813 за період прострочки з 10.10.2019 по 07.01.2020 складають 419,04 грн.; нараховані на прострочену суму 40807,82 грн. за видатковою накладною від 09.10.2019 № Ж-00318268 за період прострочки з 17.10.2019 по 07.01.2019 складають 40,81 грн.

Згідно з розрахунком позивача 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 24.08.2019 по 07.01.2020 складають 672,96 грн., з яких 3% річних нараховані на прострочену суму 30787,43 грн. за видатковою накладною від 16.08.2019 № Ж-00287857 за період прострочки з 24.08.2019 по 26.08.2019 складають 7,59 грн.; нараховані на прострочену суму 52334,05 грн. за видатковою накладною від 02.10.2019 № Ж-00313813 за період прострочки з 10.10.2019 по 07.01.2020 складають 387,05 грн.; нараховані на прострочену суму 40807,82 грн. за видатковою накладною від 09.10.2019 № Ж-00318268 за період прострочки з 17.10.2019 по 07.01.2019 складають 278,32 грн.

Як встановлено судом позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 71595,25 грн. по видатковим накладним: від 16.08.2019 № Ж-00287857 на суму 30787,43 грн., від 09.10.2019 № Ж-00318268 на суму 40807,82 грн. По вказаним накладним існує прострочення виконання грошового зобов`язання.

За вказаних обставин, суд здійснює перевірку розрахунку заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних, пені, які нараховані на прострочені суми платежів по переліченим вище видатковим накладним.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком інфляційних втрат з прострочених сум, який зроблений судом за загальний період прострочення з 17.10.2019 по 07.01.2020, розмір інфляційних втрат становить - 40,89 грн. (мінус 40,89 грн - дефляція).

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки в період, за який позивачем розрахована сума інфляційних втрат, мала місце дефляція, то інфляційні втрати відсутні, а відтак суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 40,81 грн., нарахованих на прострочену суму 40807,82 грн. за видатковою накладною від 09.10.2019 № Ж-00318268 за період прострочки з 17.10.2019 по 07.01.2019, з огляду на її безпідставність.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних в загальному розмірі 285,91 грн., з яких 3% річних нараховані на прострочену суму 30787,43 грн. за видатковою накладною від 16.08.2019 № Ж-00287857 за період прострочки з 24.08.2019 по 26.08.2019 складають 7,59 грн. та нараховані на прострочену суму 40807,82 грн. за видатковою накладною від 09.10.2019 № Ж-00318268 за період прострочки з 17.10.2019 по 07.01.2019 складають 278,32 грн. є арифметично вірним, відповідає вищезазначеним вимогам законодавства, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 285,91 грн. підлягає задоволенню.

В решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в розмірі 419,04 грн. та 3% річних в розмірі 387,05 грн. нарахованих на суму 52334,05 грн. за видатковою накладною від 02.10.2019 № Ж-00313813 за період прострочки з 10.10.2019 по 07.01.2020 суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність, позаяк позивачем не доведено поставку товару відповідачу за вказаною накладною, прийняття його останнім та допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання за вказаною накладною.

Позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача за невиконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, яка за його розрахунком з прострочених сум за загальний період прострочення з 24.08.2019 по 07.01.2020 складає 6758,56 грн., з яких пеня нарахована на прострочену суму 30787,43 грн. за видатковою накладною від 16.08.2019 № Ж-00287857 за період прострочки з 24.08.2019 по 26.08.2019 складає 86,04 грн.; на прострочену суму 52334,05 грн. за видатковою накладною від 02.10.2019 № Ж-00313813 за період прострочки з 10.10.2019 по 07.01.2020 складає 3894,23 грн.; нарахована на прострочену суму 40807,82 грн. за видатковою накладною від 09.10.2019 № Ж-00318268 за період прострочки з 17.10.2019 по 07.01.2019 складає 2778,29 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору при простроченні строків виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором, покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню, нараховану за весь час прострочення виконання зобов`язань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені в загальному розмірі 2864,33 грн., з яких пеня нарахована на прострочену суму 30787,43 грн. за видатковою накладною від 16.08.2019 № Ж-00287857 за період прострочки з 24.08.2019 по 26.08.2019 складає 86,04 грн. та нарахована на прострочену суму 40807,82 грн. за видатковою накладною від 09.10.2019 № Ж-00318268 за період прострочки з 17.10.2019 по 07.01.2019 складає 2778,29 грн. є арифметично вірним, відповідає вищезазначеним вимогам законодавства, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2864,33 грн. підлягає задоволенню.

В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 3894,23 грн. нарахованої на суму 52334,05 грн. за видатковою накладною від 02.10.2019 № Ж-00313813 за період прострочки з 10.10.2019 по 07.01.2020 суд відмовляє, з огляду на її безпідставність, позаяк позивачем не доведено поставку товару відповідачу за вказаною накладною, прийняття його останнім та допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання за вказаною накладною.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача в розмірі 40807,82 грн. перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 40807,82 грн. боргу, 285,91 грн. 3% річних та 2864,33 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення 52334,05 грн. заборгованості, 459,85 грн. інфляційних втрат, 387,05 грн. 3% річних, 3894,23 грн. пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, ч. 9 ст. 165, 232, 233, ст. 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Масдар про стягнення 101033,24 грн., з яких 93141,87 грн. основний борг, 459,85 грн. інфляційні витрати, 672,96 грн. 3% річних, 6758,56 грн. пеня, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Масдар (07813, Київська обл., Бородянський р-н, с. Качали, вул. Кооперативна, 113, офіс 4, ідентифікаційний код 39825802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат (10025, м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, 127, ідентифікаційний код 32122069) 40807 (сорок тисяч вісімсот сім) грн. 82 коп. основного боргу, 285 (двісті вісімдесят п`ять) грн. 91 коп. 3% річних, 2864 (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 33 коп. пені, 914 (дев`ятсот чотирнадцять) грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирський м`ясокомбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Масдар про стягнення 52334,05 грн. заборгованості, 459,85 грн. інфляційних втрат, 387,05 грн. 3% річних, 3894,23 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 02.04.2020.

Суддя Ю.В. Подоляк