ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2020м. ДніпроСправа № 904/6338/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.
за позовом Державного підприємства "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.П.Петроліум", м. Дніпро
про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 5 533,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 27/08/2015/1 від 27.08.2015 року.
Представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився.
ПРОЦЕДУРА:
Державне підприємство "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.П.Петроліум" надмірно сплачені кошти у розмірі 5 533,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 27/08/2015/1 від 27.08.2015 року.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (5 533,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
22.01.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про зменшення розмірі позовних вимог вих. № 64/11-11 від 17.01.2020 року та клопотання про повернення сплаченого судового збору вих. № 65/11-11 від 17.01.2020 року.
23.01.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 15.01.2020 року.
Приймаючи до уваги необхідність витребувати додаткові докази до матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо проведення судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 27.02.2020 року о 10:00 год.
11.02.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № 125/11-11 від 04.02.2020 року.
27.02.2020 року через електронну пошту від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 221/11-11 від 26.02.2020 року про проведення судового засідання без участі його представника.
У призначене судове засідання позивач та відповідач не з`явилися, про тату час та місце повідомленні належним чином.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6338/19 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2020 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6338/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.03.2020 року о 10:00 год.
02.03.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 222/11-11 від 26.02.2020 року та клопотання вих. № 221/11-11 від 26.02.2020 року про розгляд справи без участі його представника.
18.03.2020 року електронною поштою від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 319/11-11 від 17.03.2020 року розгляд справи без участі його представника та задоволення позовних вимог.
23.03.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 23.03.2020 року розгляд справи без участі його представника.
24.03.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 319/11-11 від 17.03.2020 року розгляд справи без участі його представника та задоволення позовних вимог.
У підготовче судове засідання 24.03.2020 року представники сторін не з`явились.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 24.03.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 24.03.2020 року о 10:00 год.
18.03.2020 представник позивача подав до суду клопотання, яким підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
23.03.2020 представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення помилково перерахованих коштів, а саме надмірно сплачені кошти у розмірі 5 533,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 27/08/2015/1 від 27.08.2015 року.
Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах статей 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України.
На підтвердження своїх вимог надає такі докази:
- копія договору оренди нежитлового приміщення № 27/08/2015/1 від 27.08.2015 року.
- копія додаткової угоди № 1 від 07.12.2015 до договору;
- копія акту приймання-передачі (повернення) від 03.01.2017;
- копія рахунку-фактури № СФ - 00000471 від 01.09.2015;
- копія платіжного доручення № 1007 від 23.09.2015;
- копія платіжного доручення № 1006 від 23.09.2015;
- копія платіжного доручення № 4837 від 09.12.2016;
- копія вимоги № 1204/8-11 від 08.11.2019.
Позиція відповідача
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що останнім сплачено надмірно перераховані кошти у розмірі 5 030,00 грн., а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підтвердження своїх заперечень надав:
- акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами станом на 31.03.2019;
- платіжне доручення про сплату 5 030,00 грн. на рахунок позивача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.П.Петроліум" (далі - позивач, орендодавець) та Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" (далі - відповідач, орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення № 27/08/2015/1 від 27.08.2015 року.
Згідно п. 1.1. договору орендодавець надає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4 та складається з 4 (чотирьох) кімнат, загальною площею 50,3 (п`ятдесят цілих три десятих) к м., в подальшому "Нежитлове приміщення", і належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності, реєстраційний номер 1824-158 від 02.08.1999 року.
Нежитлове приміщення надається в оренду для розміщення офісу Дніпропетровськ філії державного підприємства Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору приймання та передача Нежитлового приміщення в оренду оформлюється Актом приймання - передачі, що підписується уповноваженими представниками Сторін.
У відповідності до п.п. 3.2., 3.2.1. договору орендар не пізніше 15-го числа поточного місяця сплачує орендну плату на підставі отриманого від Орендодавця рахунку на оплату орендної плати. Рахунок на сплату оренда плати повинен бути наданим не менше, ніж за п`ять банківських днів до кінцевого терміну йо оплати. Орендодавець не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним направляє Орендарю підписаний акт виконаних робіт-наданих послуг (в 2-х примірниках).
Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за останній місяць оренди не пізніше (десяти) банківських днів з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі на підсті отриманого від Орендодавця рахунку на оплату орендної плати (п. 3.3. договору).
Строк оренди починається з 1 вересня 2015 року та діє до 31 грудня 2015 року включно (п. 2.1. договору).
В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 07.12.2015 до договору оренди нежитлового приміщення № 27/08/2015/1 від 27.08.2015 року, якою було змінено строк дії Договору оренди № 27/08/2015/1 до 31.12.2016 року включно.
На виконання умов договору 01.09.2015 року за Актом приймання - передачі нежитлове приміщення було передане у користування позивачу.
Пунктами 4.2., 4.2.2. договору встановлено, що Орендодавець за цим Договором зобов`язаний надавати Орендарю рахунки на сплату орендної плати не пізніше 5 числа поточного місяця, але не пізніше, ніж за п`ять банківських днів до кінцевого термін оплати.
На виконання умов Договору відповідач надавав рахунки на сплату орендної плати у виді авансових платежів.
Так, 01.09.2015 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ - 0000471 в якості авансу за оренду приміщення на суму 5 533,00 грн. та рахунок-фактуру № СФ - 0000440 на таку ж суму за поточний місяць оренди.
Позивач оплатив вказані рахунки, що підтверджується платіжним дорученнями № 1006 та № 1007 від 23.09.2015 та випискою з банківського рахунку по оплаті з ТОВ Т.П. Петроліум .
У призначенні платежу на оплату рахунку-фактури № СФ - 0000471 від 01.09.2015 Підприємство вказало, що авансовий платіж проведений за останній місяць оренди .
Жодних заперечень, зауважень або претензій до оплати рахунків позивач не отримував.
В останній місяць оренди відповідач разом з комунальними платежами виставив позивачу рахунок № СФ - 0000576 на оплату послуг оренди на суму 5 533,00 грн., який позивач помилково оплатив, тобто відбулася подвійна оплата зі сторони останнього.
03.01.2017 позивач у відповідності до п. 4.1.6. Договору повернув відповідачу нежитлове приміщення з тимчасового платного користування, однак останній не перерахував суму переплати позивачу у добровільному порядку.
Так, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 1204/8-11 від 08.11.2019 щодо перерахування коштів.
Проте, відповідач вимоги з повернення коштів не виконав, відповіді не надав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2019 до відкриття провадження у справі відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 5 030,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 503.
Однак, як стверджує позивач, відповідач не в повному обсязі перерахував грошові кошти, залишок складає у розмірі 503,00 грн.
Наявні обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором оренди.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Спір у даній справі виник внаслідок наявності у період з вересня 2015 надмірно сплачених коштів за договором оренди нежитлового приміщення № 27/08/2015/1 від 27.08.2015 року у розмірі 503,00 грн.
Щодо суми надмірно сплачених коштів
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно позивач перерахував на рахунок відповідача на оплату послуг оренди суму у розмірі 5 533,00 грн., а в подальшому відповідач повернув 5 030,00 грн.
Як встановлено судом, на підтвердження заявлених вимог позивач подав акт звірки взаєморозрахунків станом за період з вересня 2015 по січень 2017.
Як зазначено в ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Акт звірки - це документ, що підтверджує наявність або відсутність у суб`єкта підприємництва якої-небудь заборгованості. Залежно від сальдо розрахунків з контрагентом заборгованість, відображена в акті, може бути як дебіторською, так і кредиторською. Нульове сальдо розрахунків свідчить про відсутність заборгованості.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до первинних дoкументів відносяться документи, які містять вiдомості про господарські операції та пiдтверджують їх здійснення. Кожен первинний дoкумент повинен містити обов`язкoві реквізити, а саме: назва документа (форми); дату cкладання; назва підприємства, від імені якoго складений документ; зміст і oбсяг господарської операції; одиницю виміру гoсподарської операції; посади осіб, відповідальних зa здійснення операції та пpавильність її оформлення; особистий підпис oсоби, яка брала участь у здiйсненні господарської операції. Aналогічні вимоги містить в собі й основний підзаконний акт даної області - Положення № 88.
До первинних документів, зокрема, вiдносяться: видаткові накладні; прибуткові тa видаткові касові ордери; акти приймання-передачі і тому подібне Bсі вони підтверджують факт здійснення підприємством тiєї або іншої операції.
Акти звірки, слід відносити до певних облікових (звідних) регістрів, підтверджуючих правильність розрахунків між підприємствами.Відомості, що вносяться в акт звірки, вносяться саме на підставі первинних бухгалтерських документів.
При цьому, акт звірки станом за період з вересня 2015 по березень 2019 (а.с. 73-74) підтверджує, що сальдо кінцеве складає 5 030,00 грн., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.
Отже, акт звірки взаєморозрахунків станом за період з вересня 2015 по січень 2017 не підтверджує заборгованості боржника перед Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин", у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для визнання вимог у вказаному розмірі на підставі такого доказу. Разом з тим, судом встановлено, що інших доказів для підтвердження заборгованості у розмірі 503,00 грн. не додано.
З врахуванням наведеного, ТОВ "Т.П.Петроліум" повернуло надмірно сплачені кошти ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин".
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не доведено, наявності надмірно сплачених коштів за оренду, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, тому в позові про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у сумі 503,00 грн. необхідно відмовити.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 15, офіс 406, код ЄДРПОУ 32114325) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.П.Петроліум" (49000, м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, 4, код ЄДРПОУ 30165949) про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 5 533,00 грн. - відмовити .
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2020 року.
Суддя В.Г. Бєлік
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2020 |
Оприлюднено | 03.04.2020 |
Номер документу | 88551091 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні