Ухвала

від 02.04.2020 по справі 904/1138/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

02.04.2020 м. ДніпроСправа № 904/1138/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН", Дніпропетровська область, смт. Новопокровка

до Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія", м. Дніпро

про стягнення вартості виконаних робіт, вирощеного насіння та неустойки за договором підряду з вирощування насіння соняшника на умовах давальницької сировини № 1704/18 від 17.04.2018 року у загальному розмірі 3 354 590,00 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" звернулось з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області до Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія" про стягнення вартості виконаних робіт, вирощеного насіння та неустойки за договором підряду з вирощування насіння соняшника на умовах давальницької сировини № 1704/18 від 17.04.2018 року у загальному розмірі 3 354 590,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду від 02.03.2020 року про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази, що підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача та докази сплати судового збору у розмірі 5 001,00 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем також заявлено заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія", у тому числі - в установах банків - в межах суми позовних вимог 3 354 590,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2020 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" про забезпечення позову відмовлено.

06.03.2020 року від позивача до Канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія", у тому числі - в установах банків - в межах суми позовних вимог 3 354 590,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 02.04.2020 року о 10:40 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" про забезпечення позову задоволено частково, а саме вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням у справі законної сили щляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія" (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, офіс 605, код ЄДРПОУ 32781696), у тому числі - в установах банків - в межах суми позовних вимог 3 354 590,00 грн. В решті заяви про забезпечення позову судом відмовлено.

При виготовлені тексту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року про забезпечення позову у справі № 904/1138/20 помилково зазначено перший абзац мотивувальної частини, а саме: "На підтвердження своїх".

Також, в п. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року про забезпечення позову у справі № 904/1138/20 не зазначено код ЄДРПОУ позивача.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року про забезпечення позову є виконавчим документом, тому не зазначення коду ЄДРПОУ стягувача та повної адреси із зазначенням району знаходження стягувача може ускладнити її виконання державним або приватним виконавцем.

Згідно ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Виправлення описок, не змінює суті винесеної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року про забезпечення позову у справі № 904/1138/20.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 року виправлено допущену описку в мотивувальній частині ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року у справі № 904/1138/20 та виключено з тексту фразу: "На підтвердження своїх" та доповнено п. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року у наступній редакції:

"6. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 у справі № 904/1138/20 є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" (52441, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Новопокровка, вул. Дружби, 4, ІПН 350274520284, код ЄДРПОУ 35027450)".

16.03.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 1 від 16.03.2020 року, в якому просить суд скасувати арешт з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2020 року клопотання Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія" про скасування заходів забезпечення позову прийнято до розгляду та призначено його розгляд у судовому засіданні на 23.03.2020 року о 12:00год.

23.03.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № б/н від 23.03.2020 року на клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

У судове засідання 23.03.2020 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2020 року в задоволенні клопотання Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія" про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

27.03.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 27.03.2020 року, в якому просить суд скасувати арешт на майно та грошові кошти Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія", у тому числі в установах банків в межах суми позовних вимог 3 354 590,00 грн., який було накладено відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 року клопотання Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія" про скасування заходів забезпечення позову прийнято до розгляду та призначено його розгляд у судовому засіданні на 30.03.2020 року о 12:00 год.

30.03.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № б/н від 30.03.2020 року на клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

У судове засідання 30.03.2020 року представники сторін не з`явились.

Дослідивши матеріали заяви, суд не вбачає підстави для задоволення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову виходячи з наступного..

Відповідно до частин 1, 2 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Відтак, вмотивованим є таке клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке буде свідчити про реальність виконання судового рішення.

Водночас, суд зазначає, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Згідно з пунктом 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2019 по справі № 916/73/19, від 10.10.2019 по справі № 916/1572/19.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи рішення про забезпечення позову господарський суд взяв до уваги, що предметом позовних вимог є стягнення 3 354 590,00 грн., яка є значною, і у разі задоволення позовних вимог рішення суду повинно бути виконаним з огляду на положення пункту 1 статті 6 §1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, якою гарантується кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Суд зазначає, що заходи вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 року щодо забезпечення позову - вжиті лише в межах позовних вимог, та є гарантією в майбутньому для виконання примусового рішення суду, в разі його винесення на користь позивача.

Господарський суд вважає, що у разі добропорядності відповідача, обраний господарським судом захід не створить незручностей для власника нерухомого майна та грошових коштів в межах заявлених позовних вимог, а лише забезпечить фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі №5023/5386/12.

Розглянувши клопотання, суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів, які в свою чергу підтверджували гарантоване виконання судового рішення в майбутньому, не надано доказів суттєвого перешкоджання діяльності підприємства заходами забезпечення позову.

Виходячи з викладеного підстави для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову відсутні.

При цьому, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Відповідач не позбавлений права запропонувати альтернативний спосіб забезпечення позову або звернутись із заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 року в задоволенні клопотання Приватного науково-виробничого підприємства "Агронадія" про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

02.04.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 01.04.2020 року про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 02.04.2020 року представники сторін не з`явилися.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендую, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановила особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін в судовому засіданні, та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи і те, що подано клопотання про відкладення розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне розглянути позовну заяву у розумний строк.

Враховуючи викладене, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 182, 183, 185, 202, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Підготовче судове засідання відкласти на 28.04.2020 року о 12:20 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 3-401 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

позивачу:

- у строк до 18.04.2020 року : відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду);

відповідачу:

- у строк до 28.04.2020 року: заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду);

сторонам:

- оригінали документів, що додані до позовної заяви та відзиву надати для огляду в судове засідання;

- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

3. Повідомити сторін про час та місце розгляду справи у встановлений законом спосіб.

4. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.

5. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Суддя В.Г. Бєлік