Рішення

від 23.03.2020 по справі 908/3600/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/209/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2020 Справа № 908/3600/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МАНЕ-ЛОГІСТІК , (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 75, кв. 41)

про стягнення 627221,92 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача - Шульга Ю.О., довіреність № 20 від 01.01.2020, наказ про переведення на іншу роботу № 2159-к від 21.05.2018;

від відповідача - не з`явився;

27.12.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю МАНЕ-ЛОГІСТІК , м. Дніпро про стягнення 500000,00 грн. попередньої оплати за договором № 2 від 03.07.2019, 25000,00 грн. штрафу за порушення зобов`язань за договором № 2 від 03.07.2019, 6582,19 грн. відсотків за користування сумою попередньої оплати згідно п. 5.13 договору № 2 від 03.07.2019 в редакції додаткової угоди № 2 від 28.10.2019, 94900,00 грн. пені і 739,73 грн. 3 % річних, а всього 627221,92 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 справу № 908/3600/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3600/19, справі присвоєно номер провадження справи 4/209/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/3600/19 до 27.03.2020, підготовче засідання відкладалося до 24.02.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/3600/19, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.03.2020.

В судовому засіданні 23.03.2020 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки уповноваженого представника суд жодного разу завчасно не повідомляв, про дату, час та місце розгляду справи № 908/3600/19 відповідач повідомлявся відповідними ухвалами суду по справі, які направлялися на адресу ТОВ МАНЕ-ЛОГІСТІК , вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду по справі № 908/3600/19 від 28.12.2019, від 20.01.2020 і від 24.02.2020, які направлялися відповідачу юридичну адресу, повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою підприємства поштового зв`язку За закінченням встановленого строку зберігання .

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. (ч. 3 ст. 120 ГПК України). Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3600/19 та про дату, час і місце розгляду судом цієї справи.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Крім того відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судових засідань у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач суду не надав.

Суд заслухав думку представника позивача щодо можливості розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Представник позивача вважає за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе вирішити справу по суті за відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 509, 526, 530, 610, 612, 625, 901, 902 ЦК України, ст., ст. 175, 193, 230-232 ГК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 2 від 03.07.2019, за умовами якого відповідач зобов`язався надати позивачу послуги з переміщення силових трансформаторів типу ТДТН-63000/150/35/10 з ПС ЗАІ-150 на ПС Ф-1 в комірку Т-6, та типу ТРДН-63000/150/10 з ПС Алюмінієва на ПС ЗАІ-150 в комірку Т-4. Так, за умовами п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 сторони узгодили, що загальна вартість договору становить 730000,00 грн. з ПДВ. На виконання умов п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № 3 від 28.10.2019 на суму 500000,00 грн. позивачем платіжним дорученням № 33633 від 29.10.2019 здійснено попередню оплату за договором на суму 500000,00 грн. Згідно п. 4.1 договору 14.11.2019 позивачем на електронну адресу відповідача направлена заявка № 002-15/18924 від 13.11.2019 із зазначенням дати та місця завантаження трансформаторів (14.11.2019, адреса: вул. Діагональна, 17, м. Запоріжжя) для подальшого здійснення перевезення згідно технічного завдання. Таким чином, виходячи з умов п. 4.1 договору, послуги відповідачем повинні були бути виконані у строк до 24.11.2019. Позивач, очікуючи надання послуг за договором, здійснив підготовчі дії для проведення заміни трансформатору на ПС ЗАІ-150 , а саме згідно п. 2.6.1 договору підготував трансформатор(и) до перевезення (привів в транспортний стан), а також 28.10.2019 та 15.11.2019 направляв телефонограми на адресу ПрАТ Запорізький абразивний комбінат . Отже, позивач виконав всі умови договору для проведення відповідачем переміщення силових трансформаторів. Враховуючи невиконання відповідачем договірних відносин щодо завантаження та переміщення трансформаторів 28.11.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 001-32/19820 від 28.11.2019 щодо повернення до 02.12.2019 грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., які сплачені в якості попередньої оплати за договором № 2 від 03.07.2019. Від відповідача 02.12.2019 на електронну адресу позивача надійшло письмове звернення щодо потреби додаткового часу для повернення коштів внесеної попередньої оплати, оскільки ним були здійснені передоплати перевізнику та іншим учасникам. У відповідь на вказане звернення позивач повідомив відповідача, що умовами договору не передбачена можливість відстрочення терміну повернення попередньої оплати, а також повторно зазначив про повернення коштів до 02.12.2019 (відповідь від 02.12.2019 № 001-32/19960). Отже, в силу приписів чинного законодавства та умов п. 5.13 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 позивач має право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати в розмірі 500000,00 грн. Крім того, згідно п. 5.13 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 у позивача виникло право нарахування відповідачу відсотків за користування сумою попередньої оплати в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період з дати передоплати до моменту направлення вимоги про її повернення, в розмірі 6582,19 грн. (з 29.10.2019 по 28.11.2019), а також з 03.12.2019 право нарахування штрафу в розмірі 5 % від суми (з урахуванням ПДВ) неповернутої передоплати в сумі 25000,00 грн. Також у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на підставі п. 5.14 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 та відповідно до вимог чинного законодавства позивачем відповідачу нарахована пеня в розмірі 94900,00 грн. та 3 % річних в розмірі 739,73 грн. Враховуючи все вище викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судовий збір в розмірі 9408,33 грн.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ

03.07.2019 Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго , (Замовник, позивач у справі, далі за текстом скорочено - ПАТ ЗОЕ ) та Товариством з обмеженою відповідальністю МАНЕ-ЛОГІСТІК , (Виконавець, відповідач у справі, далі за текстом скорочено - ТОВ МАНЕ-ЛОГІСТІК ) укладено Договір № 2 з відповідними додатками до нього та змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами (надалі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався надати Замовнику послуги з переміщення силових трансформаторів типу ТДТН-63000/150/35/10 з ПС ЗАІ-150 на ПС Ф-1 в комірку Т-6, та типу ТРДН-63000/150/10 з ПС Алюмінієва на ПС ЗАІ-150 в комірку Т-4, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином надані послуги. (п. 1.1)

За умовами п. 1.2 Договору найменування послуг за ДК 021:2015:63520000-0 Послуги транспортних агентств (послуги з переміщення силових трансформаторів типу ТДТН-63000/150/35/10 з ПС ЗАІ-150 на ПС Ф-1 в комірку Т-6 та типу ТРДН-63000/150/10 з ПС Алюмінієва на ПС ЗАІ-150 в комірку Т-4). Послуги за найменуванням, кількістю та якістю надаються відповідно до Технічного завдання на надання послуг (Додаток № 1 до Договору), яке є невід`ємною частиною цього Договору.

Місце надання послуг: в межах м. Запоріжжя. Об`єкти надання послуг: трансформатори типу ТДТН-63000/150/35/10 та ТРДН-63000/150/10.

Згідно п. 8.1 Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2019 року у випадку виконання сторонами своїх зобов`язань до цієї дати, у іншому випадку, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, проте не більше трьох років з моменту (дати) його укладання.

Відповідно до п. 2.1 Договору на надання послуг Замовником оформлюється Заявка, що містить опис умов і особливості конкретного перевезення, дату та місце завантаження трансформатору(ів) відповідно до умов Договору.

За змістом п. 2.5.1 Договору відповідач зобов`язався надавати Замовникові згідно наданої Заявки під завантаження автоплатформу, що відповідає умовам цього Договору, в строки, передбачені цим Договором.

В свою чергу позивач за умовами Договору прийняв на себе зобов`язання до прибуття автоплатформи та автокрану підготувати трансформатор(и) до перевезення (привести в транспортний стан). Своєчасно оплатити послуги Виконавця відповідно до умов Договору та заявок. (п., п. 2.6.1, 2.6.3)

Пунктом 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 сторони узгодили, що загальна вартість Договору з урахуванням ПДВ становить 730000,00 грн., яка визначається в Додатку № 2 Протокол погодження договірної ціни до Договору і є його невід`ємною частиною. Також Додатковою угодою № 2 від 28.10.2019 сторони виклали у відповідній редакції Додаток № 2 до Договору Протокол погодження договірної ціни .

Умовами пункту 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 сторони визначили, що після укладення Договору, за письмовим зверненням Виконавця, здійснюється попередня оплата у розмірі 100 % від загальної вартості Договору на підставі виставленого рахунку Виконавця протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунка Замовником.

Термін надання послуг - 7 календарних днів з дати початку надання послуг. Початок надання послуг на протязі 3 календарних днів з моменту отримання Виконавцем письмової заявки Замовника, з обов`язковим зазначенням у заявці дати та місця завантаження трансформатору(ів). Заявка направляється Замовником Виконавцю на електронну адресу logisticmane@gmail.com або нарочно відповідальній особі Виконавця, вказаній у списку, який надається Виконавцем Замовнику одночасно з укладенням Договору. (п. 4.1)

Згідно з п. 4.4 Договору надані Виконавцем послуги згідно з цим Договором оформлюються актом наданих послуг та передаються Замовнику.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем позивачу на здійснення попередньої оплати виставлявся рахунок на оплату № 3 від 28.10.2019 на суму 500000,00 грн.

На виконання умов п. 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 та на підставі отриманого від відповідача рахунку на оплату № 3 від 28.10.2019 позивачем 29.10.2019 здійснена попередня оплата шляхом перерахуванням коштів згідно платіжного доручення № 33633 від 29.10.2019 в сумі 500000,00 грн.

Також відповідно до п. 4.1 Договору 14.11.2019 позивач направив на електронну адресу logisticmane@gmail.com письмову заявку від 13.11.2019 № 002-15/18924, в якій зазначив дату та місце завантаження трансформаторів, а саме: 14.11.2019 адреса: вул. Діагональна 17, м. Запоріжжя), для подальшого здійснення перевезення згідно технічного завдання (Додаток № 1 до Договору), а саме: переміщення трансформатору з ПС Ф-1 . переміщення трансформатору з ПС ЗАІ-150 на ПС Ф-1 , переміщення трансформатору з ПС Алюмінієва на ПС ЗАІ-150 . (Копія заявки від 13.11.2019 № 002-15/18924 та копії документів, що підтверджують направлення заявки на зазначену електронну адресу, наявні в матеріалах справи).

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог п. 2.6.1 Договору позивач здійснив підготовчі дії для проведення заміни трансформатору на ПС ЗАІ-150 , а саме підготував трансформатор(и) до перевезення (привів в транспортний стан), а також 28.10.2019 та 15.11.2019 направляв телефонограми на адресу ПрАТ Запорізький абразивний комбінат .

Отже, фактичні обставини справи свідчать, що позивач виконав всі умови Договору для проведення відповідачем переміщення силових трансформаторів.

Пунктами 1.5, 4.2, 4.3 Договору встановлено, що до предмету Договору входять також допоміжні послуги (отримання необхідних дозволів на перевезення негабаритного вантажу), ненадання яких унеможливлює наданн6я послуг, встановлених цим Договором, або обов`язковість яких встановлюється законодавством або прямо випливає з нього для забезпечення виконання цього Договору. Виконавець самостійно за свій рахунок оформляє дозволи і допуски, необхідні для надання послуг, передбачені чинним законодавством України. Виконавець стверджує, що до початку надання послуг за цим Договором ним будуть належним чином отримані/оформлені в компетентних державних органах, усі необхідні узгодження, дозвільні документи на послуги, що підлягають виконанню за цим Договором.

Після отримання 14.11.2019 заявки ПАТ ЗОЕ від 13.11.2019 № 002-15/18924 відповідач листом від 14.11.2019 повідомив Замовника про те, що для надання послуг йому потрібно отримати відповідні дозволи та експертизи. У зв`язку із чим зазначив про необхідність надання йому додаткового часу для початку здійснення перевезення орієнтовно до 14 робочих днів.

Проте, виходячи з умов п., п. 4.2, 4.3 Договору Виконавець взяв на себе зобов`язання за свій рахунок оформити до початку надання послуг усі дозволи і допуски, які передбачені чинним законодавством та необхідні для надання послуг за Договором.

Таким чином, зазначення відповідачем в листі від 14.11.2019 додаткових вимог щодо перевезення вантажу є безпідставним і свідчить про недотримання ним взятих на себе згідно п., п. 4.2, 4.3 Договору зобов`язань, оскільки отримати всі необхідні узгодження, дозвільні документи на послуги Виконавець повинен був до початку строку надання послуг за Договором.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що в даному випадку відповідач необґрунтовано не приступив до перевезення в строки, які передбачені Договором.

Виходячи з умов п. 4.1 Договору послуги Виконавець повинен був надати до 24.11.2019 (останній день 7-денного терміну для надання послуг з переміщення силових трансформаторів).

Як встановлене судом з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо надання позивачу послуг з переміщення силових трансформаторів типу ТДТН-63000/150/35/10 з ПС ЗАІ-150 на ПС Ф-1 в комірку Т-6 та типу ТРДН-63000/150/10 з ПС Алюмінієва на ПС ЗАІ-150 в комірку Т-4 належним чином та у встановлені в Договорі № 2 від 03.07.2019 строки (до 24.11.2019) не виконав. Отже, починаючи з 25.11.2019 відповідач (Виконавець послуг) є таким, що прострочив виконання зобов`язань за Договором.

Відповідачем зазначені факти належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростовані.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення з ТОВ МАНЕ-ЛОГІСТІК 500000,00 грн. попередньої оплати за Договором № 2 від 03.07.2019, 25000,00 грн. штрафу за порушення зобов`язань за Договором № 2 від 03.07.2019, 6582,19 грн. відсотків за користування сумою попередньої оплати згідно п. 5.13 Договору № 2 від 03.07.2019 в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019, 94900,00 грн. пені і 739,73 грн. 3 % річних.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін врегульовані Договором № 2 від 03.07.2019, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п.1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як передбачено ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Якщо строк (період) виконання боржником зобов`язання не встановлений або зазначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен оплатити такий борг в семиденний строк з дня пред`явлення вимоги, якщо зобов`язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.13 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 сторонами узгоджено, що у випадку одержання Виконавцем передоплати і невиконання своїх зобов`язань з надання послуг або у разі відмови Замовника від цих послуг з вини Виконавця, останній зобов`язується повернути грошові кошти Замовнику за його першою вимогою в термін, визначений у вимозі. Сума, що підлягає поверненню, складається із суми основного боргу, отриманого як передоплата, і відсотків за користування сумою передоплати у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період з дати передоплати до моменту направлення вимоги про її повернення. За прострочення повернення передоплати Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 5 % від суми (з урахуванням ПДВ) неповернутої передоплати.

Враховуючи невиконання відповідачем договірних відносин щодо завантаження та переміщення трансформаторів 28.11.2019 позивачем на електронну адресу та на юридичну адресу відповідача направлено Вимогу № 001-32/19820 від 28.11.2019 щодо повернення до 02.12.2019 на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., які були сплачені в якості попередньої оплати за Договором № 2 від 03.07.2019. (Копія вимоги № 001-32/19820 від 28.11.2019 та копії документів, що підтверджують направлення вимоги на електронну та юридичну адреси відповідача, наявні в матеріалах справи).

02.12.2019 на електронну адресу позивача від відповідача надійшло письмове звернення щодо потреби додаткового часу для повернення коштів внесеної попередньої оплати, оскільки відповідачем були здійснені передоплати перевізнику та іншим учасникам.

Пунктом 2.5.10 Договору зазначено, що Виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб. У разі залучення третіх осіб для виконання своїх зобов`язань за цим договором, Виконавець несе відповідальність перед Замовником за дії таких осіб як за свої власні.

Приписами ч. 2 ст. 902 ЦК України унормовано, що у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У зв`язку із зазначеним, позивач направив відповідачу відповідь від 02.12.2019 № 001-32/19960 на його звернення від 02.12.2019, зазначивши в ній, що умовами Договору не передбачена можливість відстрочення терміну повернення попередньої оплати та з повторною вимогою про повернення коштів до 02.12.2019.

Матеріали справи свідчать, що станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі відповідач не повернув позивачу суму попередньої оплати, а також інші нарахування, передбачені п. 5.13 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час розгляду справи доказів повернення відповідачем грошових коштів сплачених позивачем в якості попередньої оплати в сумі 500000,00 грн. суду не надано, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 500000,00 грн. попередньої оплати за Договором № 2 від 03.07.2019.

Враховуючи доведений матеріалами справи факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, у позивача виникло право нарахування на суму попередньої оплати, яка підлягає поверненню на його користь, відсотків за користування сумою попередньої оплати у розмірі у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період з дати передоплати до моменту направлення вимоги про її повернення (згідно п. 5.13 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019).

Відповідачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 6582,19 грн. відсотків за користування сумою попередньої оплати, які розраховані за період з 29.10.2019 (з дати внесення грошових коштів в сумі 500000,00 грн.) по 28.11.2019 (до моменту направлення вимоги про повернення суми попередньої оплати).

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство наданий позивачем розрахунок відсотків за користування сумою передоплати, суд дійшов висновку, що даний розрахунок виконаний правильно.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 6582,19 грн. відсотків за користування сумою передоплати заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

В силу приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч. 2 ст. 549 ЦК України) Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, наведеною нормою закону встановлені альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій і передбачена можливість обрання їх розміру сторонами договору.

Як вже зазначалося раніше, умовами п. 5.13 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 сторони передбачили, що за прострочення повернення передоплати Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 5 % від суми (з урахуванням ПДВ) неповернутої передоплати.

Враховуючи прострочення відповідачем повернення позивачу на його вимогу суми отриманої попередньої оплати позивачем заявлена вимога про стягнення з ТОВ МАНЕ-ЛОГІСТІК 25000,00 грн. штрафу, який розрахований наступним чином: 500000,00 грн. х 5 % = 25000,00 грн., де 500000,00 грн. - сума сплаченої позивачем попередньої оплати за Договором.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, суд вважає, що розрахунок виконаний правильно.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 25000,00 грн. заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п. 5.14 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.10.2019 у разі порушення строку надання послуг, надання послуг не в повному обсязі, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 відсотка від ціни Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від ціни Договору.

Як вже зазначалося раніше, приймаючи до уваги умови Договору № 2 від 03.07.2019, строк виконання відповідачем зобов`язань за цим Договором - до 24.11.2019 включно.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе за умовами Договору зобов`язань щодо надання позивачу послуг з переміщення силових трансформаторів матеріалами справи доведений.

У зв`язку із цим позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 94900,00 грн. пені, яка розрахована за період з 25.11.2019 по 20.12.2019, наступним чином: 730000,00 грн. х 0,5 х 26 : 100 = 94900,00 грн. (де 730000,00 грн. - загальна сума Договору з урахуванням ПДВ, 26 кількість днів у періоді).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та здійснений з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 94900,00 грн.

Позивачем також на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 739,73 грн. за період з 03.12.2019 (наступний день після дати повернення коштів, зазначеної у вимозі про повернення суми попередньої оплати) по 20.12.2019, стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частиною 2 статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Також слід врахувати, що згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

З урахуванням зазначеного, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги вище наведені висновки суду, вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних заявлено позивачем обґрунтовано.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, та встановлено, що цей розрахунок позивачем виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 739,73 грн. 3 % річних заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення 500000,00 грн. попередньої оплати, 25000,00 грн. штрафу за порушення зобов`язань за Договором № 2 від 03.07.2019, 6582,19 грн. відсотків за користування сумою попередньої оплати, 94900,00 грн. пені і 739,73 грн. 3 % річних обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю МАНЕ-ЛОГІСТІК , м. Дніпро про стягнення 627221,92 грн. заборгованості за договором № 2 від 03.07.2019 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАНЕ-ЛОГІСТІК , (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 75, кв. 41, ідентифікаційний код юридичної особи 42855512) на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ Метабанк м. Запоріжжя, МФО 313582) 500000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. суми попередньої оплати, 6582 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн. 19 коп. відсотків за користування сумою передоплати, 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 94900 (дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот) грн. 00 коп. пені, 739 (сімсот тридцять дев`ять) грн. 73 коп. 3 % річних та 9408 (дев`ять тисяч чотириста вісім) грн. 33 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 02 квітня 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.