Рішення

від 02.04.2020 по справі 910/163/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2020Справа № 910/163/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Метал" простягнення 91 861 грн 71 коп. Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Метал" про стягнення 91 861 грн 71 коп. заборгованості за договорами поставки, в тому числі: 65 526 грн 74 коп. основної заборгованості, 22 097 грн 16 коп. пені та 4 237 грн 81 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених між сторонами договорами належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки оплаченого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 65 526 грн 74 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 22 097 грн 16 коп. пені та 4 237 грн 81 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/163/20, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

31.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

24.02.2020 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0103053392222, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Набережно-Лугова, 12, офіс 2017, м. Київ, 04071), було направлено ухвалу від 14.01.2020, із зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання, дата довідки ф. 20: 21.02.2020.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 вручена відповідачу 21.02.2020.

Станом на 02.04.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 14.01.2020, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон-Метал" (постачальник за договором) укладено договір поставки № 06/06-1 (далі - договір), відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених у даному договорі та специфікаціях (додатках).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3. договору загальна вартість продукції вказана в специфікаціях (додатках) до даного договору. Зазначені ціни є базовими після підписання специфікацій (додатків) до даного договору. Загальна сума даного договору обчислюється в національній валюті України та складається із загальної вартості продукції, вказаної у специфікаціях (додатках) до даного договору.

Згідно з пунктом 5.1. договору продукція відвантажується покупцеві протягом 30 (тридцяти) календарних днів за умовою виконання п. 6.2. цього договору. Умови поставки: продукція буде відправлена транспортною компанією Нова Пошта на адресу: м. Дніпро, відділення № 58, якщо інше не вказано у відповідній специфікації (додатку) до даного договору.

Пунктом 5.4. договору визначено, що датою поставки продукції вважається дата фактичного отримання продукції покупцем, яка зазначається покупцем у супровідній документації, видатковій накладній при прийманні.

За умовами пунктів 6.1., 6.2., 6.3. договору оплата проводиться банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у даному договорі.

Умови оплати: 100 % - попередня оплата вартості продукції протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку від постачальника, якщо інше не вказано у відповідній специфікації (додатку) до даного договору.

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Договір набирає чинності з дати його укладання (підписання) сторонами та діє до 31.12.2018 або до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за даним договором (пункт 9.1. договору).

01.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" (покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон-Метал" (постачальник за договором) укладено договір поставки № 01/11-3 в межах довгострокових зв`язків (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність/повне господарське володіння) запасні частини та витратні матеріали (далі - товар), а покупець зобов`язується на умовах та в порядку визначених цим договором приймати та оплачувати товар.

Відповідно до пункту 1.2. договору строки та умови поставки товару вказуються у відповідній специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору загальна сума цього договору визначається (дорівнює) виходячи з цін на товари, які постачаються у відповідності до умов цього договору, та вказуються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.2. договору визначено, що покупець зобов`язується здійснювати оплату за товар по цінах постачальника, які діють на момент (дату) вказану у специфікаціях та в термін, як це передбачено п. 2.2. даного договору.

Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що передача-приймання товару проходить в місці здійснення поставки кожної окремої партії товару, з обов`язковим оформленням видатково-прибуткової накладної та/або акту приймання-передачі, та інших документів передбачених чинним законодавством, в залежності від виду та умов поставки товару.

Датою поставки товару вважається дата, яка вказана у видатково-прибутковій накладній постачальника та яка підписується уповноваженим представником покупця. Перехід права власності на товар (ризик випадкового знищення або пошкодження/псування товару) від постачальника до покупця відбувається в момент приймання-передачі товару.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018, а в частині взятих на себе обов`язків, до їх повного виконання. Якщо сторони за один календарний місяць до терміну закінчення дії цього договору у тому числі з урахуванням кожного наступного пролонгування його дії не виявить намірів про припинення дії договору, договір вважається автоматично пролонгованим до 31 грудня кожного наступного календарного року включно, без підписання додаткових угод до даного договору (пункт 9.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Специфікацією від 31.07.2017 № 2, яка є додатком № 2 до договору поставки від 06.06.2017 № 06/06-1, сторонами погоджено умови поставки продукції на суму 15 357 грн 40 коп., строк поставки - 30 (тридцять) календарних днів з моменту передплати.

Відповідач виставив позивачу рахунки-фактури від 18.08.2017 № 873 на суму 15 357 грн 40 коп. та від 16.08.2017 № 866 на суму 22 411 грн 50 коп.

Позивач оплатив виставлені рахунки-фактури, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.08.2017 № 1358512684 на суму 15 357 грн 40 коп. та від 01.09.2017 № 1358512720 на суму 22 231 грн 50 коп.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки від 06.06.2017 № 06/06-1 відповідач поставив, а позивач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних: від 30.08.2017 № 394 на суму 11 221 грн 02 коп., від 13.09.2017 № 399 на суму 17 007 грн 30 коп. та від 21.09.2017 № 402 на суму 4 554 грн 00 коп.

Отже, відповідачем недопоставлено товару на суму 4 806 грн 58 коп.

Специфікацією від 01.11.2017 № 1 до договору поставки від 01.11.2017 № 01/11-3 сторонами погоджено умови поставки продукції на суму 173 026 грн 87 коп., строк поставки - протягом 10 днів з моменту 100 % передоплати.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру від 01.11.2017 № 903 на суму 173 026 грн 87 коп., який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 06.11.2017 № 1358513172 на суму 173 026 грн 87 коп.

На виконання умов укладеного договору поставки від 01.11.2017 № 01/11-3 відповідач поставив, а позивач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних: від 30.11.2017 № 414 на суму 88 996 грн 46 коп., від 06.12.2017 № 420 на суму 21 853 грн 80 коп. та від 28.02.2018 № 425 на суму 1 636 грн 45 коп.

Отже, відповідачем недопоставлено товару на суму 60 540 грн 16 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договорів та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної поставки, оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником у розмірі 65 346 грн 74 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки оплаченого товару на суму 65 346 грн 74 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з поставки оплаченого товару за договорами від 06.06.2017 № 06/06-1 та від 01.11.2017 № 01/11-3, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 65 526 грн 74 коп. підлягають задоволенню частково на суму 65 346 грн 74 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 22 097 грн 16 коп. пені та 4 237 грн 81 коп. штрафу.

Судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь, крім основної заборгованості, 22 097 грн 16 коп. пені та 4 237 грн 81 коп. штрафу за недопоставку товару за договором поставки від 01.11.2017 № 01/11-3.

Разом з тим, в тексті позовної заяви позивачем здійснено розрахунок пені згідно пункту 7.1. договору поставки від 06.06.2017 № 06/06-1 за несвоєчасне виконання зобов`язання з поставки товару в сумі 4 986 грн 58 коп. за період прострочення з 28.10.2018 по 28.10.2019, відповідно до якого сума пені становить 18 201 грн 01 коп.

Суд зазначає, що оскільки позивачем в прохальній частині не зазначено про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 18 201 грн 01 коп. за за несвоєчасне виконання зобов`язання з поставки товару в сумі 4 986 грн 58 коп. за договором поставки від 06.06.2017 № 06/06-1, а також не включено вказану суму в ціну позову, суд не бере до уваги наведений розрахунок та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 097 грн 16 коп. пені та 4 237 грн 81 коп. штрафу.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до пункту 6.7. договору поставки від 01.11.2017 № 01/11-3 за порушення строків поставки товару по договору постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки). Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. У разі порушення постачальником виконання зобов`язань з поставки продукції на строк понад 30 (тридцять) календарних днів, постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцю на його вимогу штраф, розмір якого визначається покупцем та постачальником у твердій сумі та складає 7 % від загальної вартості продукції.

Дії відповідача є порушенням умов договору поставки від 01.11.2017 № 01/11-3, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 6.7. договору поставки від 01.11.2017 № 01/11-3.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунок штрафу за порушення постачальником виконання зобов`язань з поставки продукції на строк понад 30 (тридцять) календарних днів та рохрахунок пені за договором поставки від 01.11.2017 № 01/11-3 та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та норм чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання зобов`язання за договором поставки від 01.11.2017 № 01/11-3, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі4 237 грн 81 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 22 097 грн 16 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Метал" (вул. Набережно-Лугова, 12, офіс 207, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 37143319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Сістемз Інжинірінг Україна" (вул. Шевченка, 37, офіс 617, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 40175487) заборгованість у розмірі 65 346 (шістдесят п`ять тисяч триста сорок шість) грн 74 коп., пеню у розмірі 22 097 (двадцять дві тисячі дев`яносто сім) грн 16 коп., штраф у розмірі 4 237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) грн 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) грн 23 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька