Рішення

від 02.04.2020 по справі 910/90/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2020Справа № 910/90/20

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівське" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Апекс Інвест Україна" простягнення 364 000 грн 00 коп. Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівське" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс Інвест Україна" про стягнення 364 000 грн 00 коп. заборгованості за договором про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом від 23.10.2019 № 231019/2, в тому числі: 130 000 грн 00 коп. попередньої оплати, 195 000 грн 00 коп. штрафу згідно додатку № 1 та 39 000 грн 00 коп. штрафу згідно додатку № 2.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом від 23.10.2019 № 231019/2 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з надання оплачених послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення попередньої оплати у розмірі 130 000 грн 00 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 195 000 грн 00 коп. штрафу згідно додатку № 1 та 39 000 грн 00 коп. штрафу згідно додатку № 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/90/20, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи.

22.01.2020 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 01030 53364229, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Академіка Туполєва, 18-В, офіс 14, м. Київ, 04128) було направлено ухвалу від 14.01.2020, із зазначенням причини повернення: неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача, дата довідки ф.20: 21.01.2020.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 вручена відповідачу 21.01.2020.

Станом на 30.03.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 14.01.2020, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Апекс Інвест Україна" (експедитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орлівське" (замовник за договором) укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом № 231019/2, відповідно до умов якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання від імені замовника та за його рахунок організувати та надати комплекс послуг з транспортно-експедиторського обслуговування при перевезенні залізничним транспортом вантажів замовника по території України, країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав, що є сторонами "Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении" (надалі - СМГС) та "третіх країн".

Відповідно до пункту 3.1. договору сторони узгоджують умови надання послуг, ставки за організацію транспортно-експедиторського обслуговування при перевезенні кожного конкретного вантажу по відповідному маршруту шляхом підписання додатків до цього договору.

Згідно з пунктом 3.4. договору замовник здійснює 100 % попередню оплату експедитору вартості послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування за ставками, що узгоджені сторонами у відповідних додатках до даного договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом не більше 3-х банківських днів з дати отримання від експедитора рахунку. За згодою сторін можливий інший порядок розрахунків, який додатково погоджується у додатках до договору.

Пунктом 3.7. договору визначено, що у разі відмови замовника від перевезення, або перевезення вантажу у обсягах менших ніж було узгоджено (заплановано), авансові платежі перераховані замовником, за вирахуванням фактично наданих послуг та витрат понесених експедитором за виконані роботи та надані послуги, підтверджені документально, експедитор зараховує їх як попередню оплату за наступні перевезення або на підставі письмового звернення замовника, повертає авансові платежі на поточний рахунок замовника протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами акту звірки.

Термін дії цього договору встановлюється з дня підписання і діє до 31.12.2019 року. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії не повідомить іншу сторону у письмовій формі про його розірвання. У частині виконання обов`язків за договором і проведення взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 7.1. договору).

Відповідно до додатку від 23.10.2019 № 1 до договору замовник доручає, а експедитор приймає на себе повноваження за рахунок замовника організувати транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні по маршруту 326906 ст. Сновськ Півд.-Зах. - 403002 Чорноморська (експ. для ТІС) Од. у вагонах-зерновозах зерна кукурудзи (код ЕТСНГ 015006, код ГНГ 10051015).

Ставки за надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування перевезення вантажу залізничним транспортом становитимуть з урахуванням ПДВ: 65 000 грн 00 коп./вагон при розрахунковій вазі до 70 тон.

Замовник сплачує 50 % вартості перевезення до моменту заадресації 10 вагонів-зерновозів під навантаження до ст. Сновськ Півд.-Зах. - 403002 згідно рахунку експедитора до 29.10.2019 включно та після моменту заадресації вагонів на станцію навантаження 50 % вартості перевезення.

Експедитор зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 30 % від загальної вартості перевезення замовнику згідно заявки від 23.10.2019 № 1 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівське" та договору від 23.10.2019 № 231019/2.

Відповідно до додатку від 30.10.2019 № 2 до договору замовник доручає, а експедитор приймає на себе повноваження за рахунок замовника організувати транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні по маршруту 326906 ст. Сновськ Півд.-Зах. - 403002 Чорноморська (експ. для ТІС) Од. у вагонах-зерновозах зерна кукурудзи (код ЕТСНГ 015006, код ГНГ 10051015) у кількості 2 вагони-зерновози.

Ставки за надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування перевезення вантажу залізничним транспортом становитимуть з урахуванням ПДВ: 65 000 грн 00 коп./вагон при розрахунковій вазі до 70 тон.

Замовник сплачує 50 % вартості перевезення до моменту заадресації 10 вагонів-зерновозів під навантаження до ст. Сновськ Півд.-Зах. - 403002 згідно рахунку експедитора до 29.10.2019 включно та після моменту заадресації вагонів на станцію навантаження 50 % вартості перевезення.

Експедитор зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 30 % від загальної вартості перевезення замовнику згідно заявки від 30.10.2019 № 2 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівське" та договору від 23.10.2019 № 231019/2.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Статтею 931 Цивільного кодексу України визначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору від 23.10.2019 № 231019/2, між сторонами погоджено заявки від 23.10.2019 № 1 та від 30.10.2019 № 2. Період відвантаження до 07.11.2019.

Відповідачем виставлено позивачу рахунки на оплату від 25.10.2019 № 77 на суму 650 000 грн 00 коп. та від 30.10.2019 № 89 на суму 130 000 грн 00 коп., які були оплачені останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнми від 29.10.2019 № 11249 на суму 325 000 грн 00 коп. та від 31.10.2019 № 11304 на суму 130 000 грн 00 коп.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за укладеним між сторонами договором від 23.10.2019 № 231019/2, зокрема, відповідач не надав вагони-зерновози під навантаження, не подав їх, у зв`язку з чим останнім було повернуто частину попередньої оплати, проведеної позивачем, в сумі 325 000 грн 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Нормами статті 935 Цивільного кодексу України визначено, що клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв`язку із розірванням договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.12.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою-претензією № 10/12-2019/1 по договору від 23.10.2019 № 231019/2, в якій вимагав протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної вимоги-претензії повернути суму попередьної оплати у розмірі 130 000 грн 00 коп. та сплатити штрафні санкції у розмірі 195 000 грн 00 коп. та 39 000 грн 00 коп., однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами статей 13, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає в обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати за договором від 23.10.2019 № 231019/2, враховуючи невиконання відповідачем умов договору в частині перевезення вантажу на вказану суму, у зв`язку із відмовою позивача від договору, вимоги позивача про стягнення 130 000 грн 00 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 195 000 грн 00 коп. штрафу згідно додатку № 1 та 39 000 грн 00 коп. штрафу згідно додатку № 2.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

В додатку № 1 до договору визначено, що експедитор зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 30 % від загальної вартості перевезення замовнику згідно заявки від 23.10.2019 № 1 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівське" та договору від 23.10.2019 № 231019/2.

В додатку № 2 до договору визначено, що експедитор зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 30 % від загальної вартості перевезення замовнику згідно заявки від 30.10.2019 № 2 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівське" та договору від 23.10.2019 № 231019/2.

Суд зазначає, що оскільки штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, сторони при погодженні в договорі розміру штрафу повинні були зазначити за порушення якого зобов`язання експедитор зобов`язаний сплатити такий штраф. Разом з тим, ні умовами укладеного між сторонами договору від 23.10.2019 № 231019/2, ні додатками до нього, сторони не визначили зобов`язання, за порушення якого експедитор має сплатити штраф.

За таких обставин, оскільки умовами договору від 23.10.2019 № 231019/2 та додатками до нього не передбачено стягнення з експедитора штрафу за відсутність вагонів-зерновозів під навантаження, їх неподання, а також не виконання зобов`язання щодо перевезення пшениці фуражної, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 195 000 грн 00 коп. згідно додатку № 1 та штрафу у розмірі 39 000 грн 00 коп. згідно додатку № 2, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс Інвест Україна" (вул. Академіка Туполєва, 18-В, офіс 14, м. Київ, 04128, ідентифікаційний код 42299386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівське" (с. Орлівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська обл., 16070, ідентифікаційний код 30924760) заборгованість у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 950 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову щодо заявлених вимог в частині стягнення 195 000 грн 00 коп. штрафу згідно додатку № 1 та 39 000 грн 00 коп. штрафу згідно додатку № 2 відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька