Рішення

від 10.03.2020 по справі 911/22/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/22/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз»

до Малого підприємства «АВІ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 82 668,11 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» до Малого підприємства «АВІ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 82 668,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що справа є незначної складності, ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, а відтак суд вважає, що дана справа є малозначною, у зв`язку з чим справа № 911/22/20 підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2020 року відкрито провадження у справі № 911/22/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 06.11.2018 року між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» (далі - позивач, Покупець) та Малим підприємством «АВІ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки № УБГ784/015-18 (далі - Договір).

Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві електромагніти в асортименті (далі - Товар), зазначений в Специфікації, що додається до Договору і є його невідємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар (п. 1.1 Договору).

Найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору та її невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Ціна Договору вказується у Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо Постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом) (п. 3.1 Договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред`явлення Постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної шляхом перерахування на рахунок Постачальника, на умовах зазначених у Специфікації або з урахуванням умов, передбачених п. 3.4 Договору (п. 4.1 Договору).

До рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками Сторін акт приймання-передачі Товару або видаткова накладна (п. 4.2 Договору).

Строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару. Відвантаження Товару проводиться тільки після отримання Постачальником рознарядки. Відвантаження Товару без рознарядки забороняється (п. 5.2 Договору).

Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 3 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної (п. 5.3 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до повного виконання Сторонами зобов`язань (п. 10.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору - Специфікацією № 1 від 06.11.2018 року передбачено, що загальна вартість Товару по Специфікації складає до 329 355,00 грн. (п. 1).

Товар, що має поставлятись:

1) Електромагніт МИС 3100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 30 шт. загальною вартістю з ПДВ 20 880,00 грн.

2) Електромагніт МИС 4100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 65 шт. загальною вартістю з ПДВ 64 584,00 грн.

3) Електромагніт МИС 5100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 70 шт. загальною вартістю з ПДВ 148 302,00 грн.

4) Електромагніт МИС 6100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 39 шт. загальною вартістю з ПДВ 95 589,00 грн.

Строк поставки Товару: Згідно рознарядки Покупця. Граничний термін поставки 90 календарних днів з дати підписання Договору (п. 3), тобто до 05.02.2019 року.

У разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені в даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого чи несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару (п. 7.10 Договору).

12.11.2018 року позивачем було направлено відповідачу рознарядку на поставку електромагнітів в асортименті в повному обсязі на підставі спірного Договору на загальну суму 329 355,00 грн. з ПДВ згідно Специфікації № 1 із зазначенням місця призначення, яка отримана відповідачем 21.11.2018 року (докази наявні в матеріалах справи).

Як зазнає позивач, з прострочення погоджених строків відповідачем 18.09.2019 року було поставлено позивачу частину Товару, а саме: Електромагніт МИС 3100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 30 шт. та Електромагніт МИС 4100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 57 шт. загальною вартістю з ПДВ 77 515,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 96 від 18.09.2019 року на суму 77 515,20 грн., яка підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена їх печатками (копія наявні в матеріалах справи), решта погодженого Товару на суму 251 839,80 грн. в кількості 117 шт., зокрема Електромагніт МИС 4100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 8 шт., Електромагніт МИС 5100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 70 шт., Електромагніт МИС 6100МУЗ, 380В, 50Гц в кількості 39 шт., відповідачем станом на даний момент не поставлено.

Відтак, відповідач, в порушення умов п. п. 1-3 Специфікації, своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з поставки Товару не виконав, поставивши Товар частково на загальну суму 77 515,20 грн. в кількості 87 шт, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, недопоставленим залишився Товар на суму 251 839,80 грн. в кількості 117 шт.

Також позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору, у зв`язку з несвоєчасною поставкою Товару, позивач звертався до відповідача з прензією № 032-03-9397-1 від 18.09.2019 року з вимогою сплатити нараховані штрафні санкції у відповідності до умов Договору, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Як наслідок, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача на підставі п. 7.10 Договору 59 613,26 грн. 0,1% пені нарахованої за 181 день прострочення постаки Товару на суму 77 515,20 грн. починаючи з 06.02.2019 року та за 181 день прострочення поставки Товару на суму 251 839,80 грн., який є непоставленим станом на момент прийняття рішення, починаючи з 06.02.2019 року, і 23 054,85 грн. штрафу за несвоєчасну поставку Товару на всю погоджену сторонами суму поставки 329 355,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено факт прострочення відповідачем поставки обумовленого сторонами Товару на суму 77 515,20 грн. на 225 календарних днів та факт непоставки обумовленого сторонами Товару на суму 251 839,80 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України ).

Видами забезпечення виконання зобовязання, за змістом положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а ч. 2 цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Верховний суд України у постанові від 03.12.2013 року № 3-35гс13 зазначає, що до відповідальності відповідача за поставку товарів з простроченням строків передбачених у Договорі не застосовуються норми ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , які передбачають застосування відповідальності за невиконання грошових зобов`язань. Та обставина, що за порушення передбаченого строку поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені у розмірі 2 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення товару, не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов`язання, так само, як і обов`язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов`язанням .

Враховуючи, що пунктом 7.10 Договору сторони погодили розмір пені за порушення негрошового зобов`язання - термінів поставки товару, що відповідає нормам чинного законодавства, та те, що позивачем нарахована пеня по кожному періоду на суму несвоєчасно поставленого Товару та непоставленого Товару, що відповідачем не заперечено та не спростовано, за 181 день прострочення починаючи з 06.02.2019 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені згідно з наданим розрахунком позивача, який є арифметично вірним.

Суд перевіривши розрахунок штрафу дійшов висновку, що штраф правомірно нарахований в розмірі 7 % від вартості непоставленого та несвоєчасно поставленого Товару, прострочення по яких тривало понад тридцять днів, що відповідає п. 7.10 Договору.

Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» до Малого підприємства «АВІ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 82 668,11 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Малого підприємства «АВІ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 45, кв. 126, ідентифікаційний код 19415270) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 59 613 (п`ятдесят девять тисяч шістсот тринадцять) грн. 26 коп. пені, 23 054 (двадцять три тисячі п`ятдесят чотири) грн. 85 коп. штрафу та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.03.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін