Рішення

від 02.04.2020 по справі 705/651/18

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/651/18

2/705/387/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Годік Л.С.,

при секретарі судового засідання - Мельник І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Умань Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Автолізинг про захист прав споживача, визнання недійсним правочину, стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Сігма Автолізинг про захист прав споживача, визнання недійсним правочину, стягнення грошових коштів, укладеного між нею та відповідачем та просила визнати договір фінансового лізингу № 02572 від 30.01.2018 р., укладений між ТОВ Сігма Автолізинг та нею недійсним; стягнути з ТОВ Сігма Автолізинг на її користь кошти в розмірі 39990,00 грн; стягнути з ТОВ Сігма Автолізинг на її користь витрати на правову допомогу; стягнути з ТОВ Сігма Автолізинг на користь держави судовий збір. Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.01.2018 р. між сторонами укладений договір № 02572 фінансового лізингу. Відповідно до п. 3.1.1 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання придбати предмет лізингу автомобіль марки LADA Largus Cross, вартістю 399900,00 грн. у власність та передати позивачу предмет лізингу у користування, на строк та на умовах передбачених Договором. Представник ТОВ Сігма Автолізинг повідомила, що у разі якщо позивач сплатить авансовий платіж у розмірі 39990 грн., то предмет лізингу - автомобіль, отримаю того ж дня.

30.01.2018 р. позивачем на рахунок відповідача було сплачено 39990 грн., однак після оплати вказаних коштів жодних дій щодо виконання умов Договору відповідачем не вчинялося.

На думку позивача вказаний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки існує істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, договір містить несправедливі умови, що є порушенням ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів . Також, позивач зазначає, що укладений між сторонами договір фінансового лізингу вважається недійсним/нікчемним, оскільки його нотаріально не посвідчено, тобто вказаний правочин не вчинено у формі, встановленій законом, що суперечить ст. 203 ЦК України.

В судове засідання позивач не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України). Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 30 січня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Сігма Автолізинг було укладено договір фінансового лізингу № 02572. За умовами вказаного договору відповідач зобов`язався придбати та передати позивачу на умовах фінансового лізингу у користування майно - автомобіль LADA Largus Cross, а позивач зобов`язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно з умовами вказаного договору (а.с.7-21).

Предмет лізингу (згідно п. 4.1 Договору) передається в користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 90 календарних днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця адміністративного платежу, авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу.

Того ж дня, 30 січня 2018 р. позивач оплатив авансовий платіж на рахунок ТОВ Сігма Автолізинг в розмірі 39990 грн.,що підтверджується квитанцією № 14 від 30.01.2018 р. (а.с. 23).

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України Про фінансовий лізинг .

Положеннями статті 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

За статтею 2 Закону України Про фінансовий лізинг відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно частини 2 статті 1 Закону України Про фінансовий лізинг за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частин першої, другої ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частини 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України та аналізу норм законодавства, вказаний договір за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Згідно ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Проте, договір фінансового лізингу від 30.01.2018 року нотаріально посвідчено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що згідно ч. 4 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 220 ЦК України договір є недійсним, оскільки він укладений з недотриманням форми укладення правочину.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року у справі за № 6-2766цс15, яка також стосується подібних правовідносин із ТОВ ЛК Автофінанс , та яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України, які мають привести свою практику у відповідність із такими рішеннями Верховного Суду України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. Згідно ч. 5 цієї статті, у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливими може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Отже, для кваліфікації умов договору як несправедливих, необхідна наявність одночасно таких ознак: 1) умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 с. 509 ЦК України); 2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; 3) умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємооблік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пп. 2, 3 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів ); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів ).

Так, в оспорюваному договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов`язків, передбачених договором та законом, звужені обов`язки лізингодавця, які передбачені в Законі України Про фінансовий лізинг , положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов`язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов`язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов`язаннями відповідає продавець.

Отже, такі норми прямо суперечать ч.1 ст. 808 ЦК України, враховуючи те, що в зазначеному договорі фінансового лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару.

Таким чином, з аналізу змісту договору лізингу, укладеного між сторонами, вбачається виключення та обмеження прав лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання останнім своїх обов`язків, звужені обов`язки лізингодавця, встановлені в Законі України Про фінансовий лізинг , ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання та неналежне виконання обов`язків щодо передачі предмета лізингу, одночасно значно розширені права лізингодавця, що суперечать вимогам цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 11.05.2016 р. у справах №6-65цс15 та №6-3020цс15.

В укладеному договорі не конкретизований предмет лізингу (рік випуску, колір, індивідуальні технічні характеристики, тощо), що є порушенням ч. 2 ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг , ст. 807 ЦК України.

Тобто укладений договір не був спрямований на настання реальних наслідків.

Підсумовуючи викладене, враховуючи недотримання встановленої законом нотаріальної форми для його укладення та порушення нормами договору фінансового лізингу вимог ЦК України, Закону України Про фінансовий лізинг , Закону України Про захист прав споживачів , суд приходить до висновку, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Сігма Автолізинг договір фінансового лізингу є недійсним.

Статтею 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Оскільки позивачем на виконання договору фінансового лізингу було сплачено на рахунок ТОВ Сігма Автолізинг кошти в розмірі 39990 грн., то суд приходить до висновку, що передані відповідачу кошти повинні бути повернуті позивачу.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких заперечень та відзиву на позов відповідачем до суду не надано.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву в частині визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 39990 грн. необхідно задовольнити.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу на загальну суму 4500 грн., то в цій частині позов слід задоволити частково, а саме на суму 2000 грн. за оплату послуг адвоката за підготовку тексту позовної заяви, оскільки позивачем документально не обґрунтовано вказані витрати, крім того до витрат віднесено участь адвоката у судових засіданнях на суму 1500 грн., однак в жодному судовому засіданні адвокат участі не приймав.

Відповідно до ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів , споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача судовий збір відповідно до вимог ст.141 ЦПК України,

Керуючись ст.ст. 203, 215-216, 220, 509, 628, 806-808 ЦК України, Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про фінансовий лізинг , ст.ст. 3,4,5,13,15, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Автолізинг про захист прав споживача, визнання недійсним правочину, стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір фінансового лізингу № 02572 від 30.01.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Сігма Автолізинг .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Автолізинг , (код ЄДРПОУ - 41298109, Харківське шосе,182 м. Київ,02121) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 39 990 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Автолізинг , (код ЄДРПОУ - 41298109, Харківське шосе,182 м. Київ,02121) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати, на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Автолізинг , (код ЄДРПОУ - 41298109, Харківське шосе,182 м. Київ,02121) на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн..

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Уманським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік