Рішення

від 01.04.2020 по справі 553/1975/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1975/19

Провадження № 2/553/133/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.04.2020м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Новака Ю.Д.,

при секретарі - Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому вказує, що з 09 вересня 2011 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки. Вважає, що подальше життя та продовження шлюбу не можливе. Просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 вересня 2011 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області.

А також, зазначає, що від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тому просить стягнути аліменти з відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. на кожну дитину.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, але до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог та про розгляд справи без їх участі, в якій вони зазначили, що підтримують позовні вимоги про розірвання шлюбу, та в частині позовних вимог про стягнення аліментів позивач просить стягувати з відповідача аліменти на обох дітей у твердій грошовій сумі у загальному розмірі 3500 грн.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з`явилися, але до суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи без їх участі, в якій зазначив, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, а також щодо стягнення аліментів з нього на обох дітей у твердій грошовій сумі в загальному розмірі 3500 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 вересня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, про що відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 09.09.2011 року, зроблений актовий запис № 1156.

Від вказаного шлюбу сторони мають дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження (а.с.17,18).

Останнім часом сторони проживають окремо, подружні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, оскільки почуття любові та поваги один до одного втрачено, примирення між ними та відновлення сім`ї неможливе.

Спору про поділ спільного майна між сторонами немає.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № II Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" зазначено, що відповідно до ст. 104 СК ( 2947-14 ) шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя чи оголошення його померлим, а також шляхом його розірвання за заявою подружжя або одного з них судом чи органом реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС). У п. 10 вищезазначеної Постанови зазначено, що проголошена Конституцією України ( 254к/96-ВР ) охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін.

Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до чт. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, шо мають істотне значення.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3 -1 ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3 -2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

З врахуванням вищевикладеного, оскільки позивач має право на стягнення аліментів на утримання дітей, а відповідач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання обох дітей у твердій грошовій сумі у загальному розмірі 3500 грн., то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем був сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №21034 (а.с.1).

А тому, суд приходить до висновку, що вказаний судовий збір підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 768,40 грн.

Крім цього, згідно п.3 ч.1ст. 5 ЗУ Про судовий збір позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, тому його сплату в розмірі 768,40 грн. на користь держави, суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.180, 182, 184 СК України, ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 09 вересня 2011 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, про що відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 виданого 09.09.2011 року, зроблений актовий запис № 1156 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 - залишити без змін ОСОБА_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: . АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 гривень починаючи з 15.08.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 гривень починаючи з 15.08.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак