Рішення

від 02.04.2020 по справі 925/117/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року Черкаси справа № 925/117/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаський ремонтно-механічний завод

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП МАНГЕР

про стягнення 33209,07 грн,

Приватне акціонерне товариство Черкаський ремонтно-механічний завод звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП МАНГЕР про стягнення заборгованості з орендної плати згідно з договором оренди від 20.02.2019 №5 в розмірі 33209,07 грн, у тому числі: 30085,16 грн основного боргу, 2657,83 грн пені, 116,03 грн інфляційних втрат, 350,05 грн три відсотка річних та відшкодування судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно - виробниче приміщення площею 100,5 кв.м, що розташоване за адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, 10, проте у визначений договором строк відповідач прострочив внесення орендної плати, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій та інших нарахувань, обов`язок зі сплати яких передбачено договором та діючим законодавством.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.02.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала господарського суду Черкаської області від 03.02.2020, направлена судом на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві, та яка зазначена як адреса його держаної реєстрації (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернулась до суду з відміткою працівника пошти адресат відсутній .

Відповідно до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою додаткового повідомлення відповідача, судом розміщено оголошення-повідомлення про судове засідання на сайті Господарського суду Черкаської області, у якому зазначено, що судом розглядається справа за участю відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю НВП МАНГЕР у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Отже, судом виконано вимоги закону щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

02.03.2020 позивач подав до суду клопотання від 02.03.2020 про розподіл судових витрат, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 між Приватним акціонерним товариством Черкаський ремонтно-механічний завод (орендодавцем - позивач по справі), в особі генерального директора Веретільника В.С., що діє на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП МАНГЕР (орендарем - відповідач по справі), в особі директора Крамарова Р.М., що діє на підставі Статуту, було укладено договір оренди №5 (далі - договір, а.с. 8-11), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування виробниче приміщення площею 100,5 кв.м, що розташоване за адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, 10 (надалі - майно).

Згідно з пунктом 1.2 договору майно, що передається в оренду, надається орендарю для здійснення господарської діяльності відповідно до видів економічної діяльності, передбаченої статутом.

В пункті 2.1 договору закріплено, що передача майна орендодавцем в оренду орендарю та повернення майна орендарем з оренди орендодавцю проводиться з обов`язковим для сторін оформленням акта приймання-передачі майна (Додаток №1). Орендар набуває права користування майном та, відповідно, позбавляє його водночас з оформленням сторонами акта приймання-передачі майна.

Відповідно до пункту 3.1. договору орендна плата за місяць становить 4020,00 грн, в тому числі ПДВ 670,00 грн.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата в розмірі, визначеному пунктом 3.1 цього договору, вноситься орендарем щомісячно шляхом перерахування коштів на вказаний поточний рахунок орендодавця на умовах попередньої оплати, з двадцять п`ятого до тридцятого числа місяця, за який здійснюється оплата.

Відповідно до пункту 3.3 договору орендар відшкодовує витрати орендодавця за комунальні послуги на підставі рахунків, виставлених орендарем, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня одержання рахунку. Плата визначається: за електроенергію згідно з показниками лічильників, що зафіксовані в акті зняття показників лічильників та в доповненні враховується вартість обслуговування ТП та втрати; за використання води, із розрахунку 2м 3 води на одного робітника в місяць, або по лічильнику. Вивіз сміття та прибирання орендної території орендар виконує сам.

Згідно пункту 4.2 договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити орендодавцю орендну плату.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що в разі прострочення внесення платежів, за даним договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який вона нарахована, від суми недоплаченої орендної плати за кожний день прострочення внесення орендної плати.

Термін дії договору з 20.02.2019 до 20.02.2020 (пункт 8.1. договору).

Орендодавець має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір, в тому числі, у випадку порушення орендарем встановленого терміну внесення платежу, передбаченого договором протягом одного місяця (пункт 5.5 договору).

20.02.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі виробничого приміщення площею 100,5 кв.м, що розташоване за адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, 10, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в користування майно, яке є об`єктом оренди договору (а.с. 12).

На виконання умов договору між сторонами підписано Акти надання послуг з оренди виробничого приміщення за період з травня до листопада 2019 року на загальну суму 28140,00 грн:

№153 від 31.05.2019 на суму 4020,00 грн (а.с. 14);

№192 від 30.06.2019 на суму 4020,00 грн (а.с. 15);

№221 від 31.07.2019 на суму 4020,00 грн (а.с. 16);

№252 від 31.08.2019 на суму 4020,00 грн (а.с. 17);

№288 від 30.09.2019 на суму 4020,00 грн (а.с. 18);

№334 від 31.10.2019 на суму 4020,00 грн (а.с. 19);

№371 від 30.11.2019 на суму 4020,00 грн (а.с. 20).

Сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 21).

11.12.2019 позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі пункту 5.5 договору у зв`язку з порушенням терміну сплати орендної плати понад пів року. Датою розірвання є 15 грудня 2019 року. У повідомленні позивач просить відповідача сплатити 30085,16 грн вартість оренди до 15.12.2019 включно та звільнити приміщення у визначений строк (а.с. 13).

Повідомлення вручено відповідачу 11.12.2019, що підтверджується розпискою на повідомленні.

Несплата відповідачем заборгованості з орендної плати у сумі 30085,16 грн стала причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу з відповідача, а також нарахованих позивачем штрафних санкцій.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання Глави 58 статей 759-797 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 29 Господарського кодексу України.

В силу пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк (стаття 763 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем з лютого 2019 року на підставі укладеного договору оренди виникли взаємні права та обов`язки з оренди нежитлового виробничого приміщення. Об`єкт оренди був переданий орендарю у користування згідно з актом приймання-передачі. Відповідач використовував орендований об`єкт для здійснення господарської діяльності.

Сторонами у договорі погоджено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно шляхом перерахування коштів на вказаний поточний рахунок орендодавця на умовах попередньої оплати, з двадцять п`ятого до тридцятого числа місяця, за який здійснюється оплата. Водночас, судом встановлено, що за період з травня до листопада 2019 року відповідач плату за оренду приміщення не вносив, заборгувавши 28140,00 грн, вказані обставини підтверджені актами надання послуг з оренди виробничого приміщення, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками. Наявність вказаної суми заборгованості підтверджена відповідачем також у акті звіряння взаєморозрахунків. З 15.12.2019 договір розірвано позивачем в односторонньому порядку, що передбачено умовами договору та погоджено орендарем. За користування приміщенням протягом 15 днів грудня 2019 року позивач нарахував орендарю 1945,16 грн, отже, загальний розмір заборгованості відповідача становить 30085,16 грн.

Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних допустимих та належних доказів належного та повного розрахунку з орендної плати за період з 01.06.2019 по 15.12.2019, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30085,16 грн є обґрунтованою, отже підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачена договором у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який вона нарахована, від суми недоплаченої орендної плати за кожний день прострочення внесення орендної плати.

На підставі наведених положень договору та закону позивач нарахував відповідачу 2657,83 грн пені за період прострочення з 01.06.2019 до 15.12.2019.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, суд встановив, що розрахунок пені проведений позивачем без врахування позивачем дати виникнення у нього права на нарахування пені (з наступного дня після закінчення строку на оплату, тобто з 31.05.2019) та шестимісячного строку на нарахування пені. Водночас, після перерахунку судом встановлено, що розмір пені, заявлений позивачем до стягнення не перевищує належного до нарахування, отже, підлягає до стягнення з відповідача у заявленому розмірі у сумі 2657,83 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 116,03 грн інфляційних втрат, 350,05 грн три відсотка річних за період прострочення з 01.06.2019 по 29.01.2020, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Після перевірки суд вважає, що до стягнення з відповідача підлягає 25,66 грн інфляційних та 292,73 грн 3% річних. В решті вимоги належить відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського Кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Позивачем обґрунтовано та належними доказами підтверджено, наявність порушень відповідачем зобов`язань за договором, водночас відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про належне виконання оплати з орендної плати, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Черкаський ремонтно-механічний завод підлягають до часткового задоволення у розмірі 30085,16 грн основного боргу, 2657,83 грн пені, 25,66 грн інфляційних та 292,73 грн 3% річних.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і

які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

У позовній заяві позивач вказав орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, який складає 5200,00 грн.

02.03.2020 представник позивача направив до суду клопотання, у якому просить стягнути з відповідача витрати позивача на правничу (правову) допомогу у сумі 5200,00 грн. Послуги з надання правничої допомоги підтверджені договором про надання правової допомоги №68-12 від 27.12.2018, актом виконаних робіт (надання послуг) від 02.03.2020, рахунком на оплату №68-12-01 від 02.03.2020 на суму 5200,00 грн та платіжними дорученнями №75 від 02.03.2020 на суму 5200,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України , судовий збір, а також інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката подане з дотримання наведених вище вимог законодавства, витрати підтверджені належними доказами, тому у зв`язку із частковим задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 5155,92 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2092,65 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП МАНГЕР (вул.Володимира Ложешнікова, 1, корпус 1, офіс 5, м.Черкаси, 18008, ідентифікаційний код 42636103) на користь Приватного акціонерного товариства Черкаський ремонтно-механічний завод (вул.Сурікова, 10, м.Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 01267248) 30085,16 грн основного боргу, 2657,83 грн пені, 25,66 грн інфляційних та 292,73 грн 3% річних, 2092,65 грн судового збору та 5155,92 грн витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко