Рішення

від 01.04.2020 по справі 917/2248/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2020 Справа № 917/2248/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Інвент Груп , 87514, Донецька обл., м. Маріуполь, Запорізьке шосе, 1; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 88а,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграл-4 , 36020, м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 22Б,

про стягнення 27 614,62 грн.

Суддя Мацко Оксана Сергіївна

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інвент Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграл-4 про стягнення 27 614,62 грн., з яких 22 081,80 грн. - заборгованість за договором поставки № 04/17Д від 04.09.2017 р., 3 926,31 грн. - пеня за невиконання умов вказаного договору, 949,51 грн. - інфляційні втрати та 657,00 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за товар у строк, визначений договором поставки № 04/17Д від 04.09.2017 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував. Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграл-4 , була повернута до суду з відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .

З огляду на те, що повернення ухвали суду з вказівкою причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання не передбачено положеннями Господарського процесуального кодексу України та Правил надання послуг поштового зв`язку, судом було надіслано Полтавській дирекції АТ Укрпошта окрему ухвалу від 06.03.2020 р., якою зобов`язано останню вжити заходи, спрямовані на вдосконалення роботи щодо недопущення в майбутньому вказаних в ухвалі порушень та недоліків, а саме: належним чином у відповідності до норм чинного законодавства України здійснювати доставку поштових відправлень, зокрема, з відміткою Судова повістка із заповненням повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали від 03.02.2020 р., повторно надіслану на адресу відповідача, було повернуто до суду 13.03.2020 року з відміткою поштового відділення вибули . За номерами телефонів, вказаними у позові, зв"язатися з відповідачем не вдалося (номери не обслуговуються). Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що процесуальні документи у справі направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграл-4 , вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, воно вважається таким, що повідомлене належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду від 03.02.2020 р. про відкриття провадження у даній справі була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

04.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвент Груп та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтеграл-4 укладено договір поставки товару № 04/17Д (а.с. 8-12).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ТОВ Інвент Груп ) зобов`язувався передавати товар у власність Покупцеві (ТОВ Інтеграл-4 ), а Покупець - приймати та оплачувати товар на умовах і у порядку, визначених цим договором.

Пунктом 2.3 договору визначено, що датою поставки в залежності від умов поставки товару є або дата підписання обома Сторонами видаткової накладної або дата передачі товару Постачальником перевізнику по транспортному документу (товарно-транспортній накладній, декларації, квитанції тощо).

На виконання зазначених норм договору № 04/17Д від 04.09.2017 р. позивач передав у власність відповідача товар на суму 22 081,80 грн., що підтверджується накладною № ПРН+У690554 від 06.12.2018 р., підписаною сторонами (а.с. 14).

Згідно з п. 4.3 договору № 04/17Д від 04.09.2017 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 12.02.2018 року Покупець здійснює розрахунки за отриману партію товару на умовах відстрочення платежу у строк не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами видаткової накладної, якщо інше не зазначено в специфікації на поставку.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за отриманий товар не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з відповідача 27 614,62 грн., з яких 22 081,80 грн. - заборгованість за договором поставки № 04/17Д від 04.09.2017 р., 3 926,31 грн. - пеня за невиконання умов вказаного договору, 949,51 грн. - інфляційні втрати та 657,00 грн. - 3% річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № 04/17Д від 04.09.2017 р., додаткова угода № 1 від 12.02.2018 р. до договору № 04/17Д від 04.09.2017 р., накладна ПРН+У690554 від 06.12.2018 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 04/17Д від 04.09.2017 р. щодо здійснення поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22 081,80 грн. заборгованості за договором поставки № 04/17Д від 04.09.2017 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.4 договору № 04/17Д від 04.09.2017 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 12.02.2018 року визначено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар Покупець зобов`язаний уплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого у строк товару, за кожен день прострочення.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 926,31 грн. пені (а.с. 7), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок інфляційних в розмірі 949,51 грн. та 3% річних - в розмірі 657,00 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 7).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

При перевірці розрахунків судом враховувалися приписи статей 253-255 ЦК України, які визначають правила обчислення строків (початок перебігу строку та його закінчення), а також порядок вчинення дій в останній день строку; враховано, що прийменник "до" з календарною датою вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь; перевірено, чи не включено до періоду прострочення дні фактичної сплати заборгованості відповідачем.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграл-4 (36020, м. Полтава, вул. Котляревського, буд. 22Б, код ЄДРПОУ 40625702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвент Груп (87514, Донецька обл., м. Маріуполь, Запорізьке шосе, 1; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 88а, код ЄДРПОУ 33320092, IBAN НОМЕР_1 в АТ ОТП БАНК м. Київ) 27 614,62 грн., з яких 22 081,80 грн. - заборгованість за договором поставки № 04/17Д від 04.09.2017 р., 3 926,31 грн. - пеня за невиконання умов вказаного договору, 949,51 грн. - інфляційні втрати та 657,00 грн. - 3% річних; 1 921,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. . Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 01.04.2020 р.

Суддя О.С. Мацко