Справа № 462/4040/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2020 року Залізничний районний суд міста Львова у складі : головуючого судді Кирилюк А.І., при секретарі Гула М.І., представника позивача Соха О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражного кооператива Автолюбитель-4 про визнання права власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду із позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , площею 18, 9 кв.м. у цілому, розташований по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , який був членом гаражного кооперативу Автолюбитель- 4 , та мав гаражний бокс № НОМЕР_1 площею 18.9 кв.м. Згідно довідки відповідача № 955 від 14.05.2019 року ОСОБА_2 був членом кооперативу, повністю вніс пайовий внесок та йому належить гаражний бокс АДРЕСА_2 . Даний гараж, розташований на відведеній земельній ділянці, згідно рішення виконкому ЛМР народних депутатів № 325 від 21.08.1986 року. У відповідача виготовлений Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_2 № НОМЕР_3 , індексний 3 - 306 12 002, площею 3,1753га з цільовим призначенням - для обслуговування гаражів та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1-3 № 131. Однак, право власності на цей гараж такий належним чином при житті не оформив, та не отримав права власності. ОСОБА_1 проживала зі своїм чоловіком. Спадщину вона прийняла у розумінні ст549 ЦК України (у редакції 1963 року), однак оскільки чоловіком при житті належним чином право власності на спірний гараж оформлено не було, вказане майно вона не прийняла. У зв`язку із чим, звернулась до суду із позовом, який просить задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, покликаючись на підставність такого, просила суд позовні вимоги задовольнити повною мірою.
Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача, який будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Однак судом приймається до уваги пояснення, долучені 20.08.2019 року, згідно яких, представник не заперечує факту користування членом кооперативу ОСОБА_2 гаражним боксом № НОМЕР_1 , та зазначає, що факт узаконення права власності на предмет спору покійним лише обговорювався на словах.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконань про те, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України , - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1 ст.5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтями 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1270 ч.1 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1273 ч.1 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 . ОСОБА_2 був членом гаражного кооперативу Автолюбитель - 4 , відповідно до рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів мЛьвова № 94 від 12.03.1991 р. та користувався гаражним боксом №677 площею 18.9 кв.м./а.с.3-8/, що також не заперечив представник відповідача у своїх поясненнях, долучених до матеріалів справи.
Спірний гаражний бокс розташований на відведеній земельній ділянці, згідно рішення виконкому ЛМР народних депутатів № 325 від 21.08.1986 року. У відповідача виготовлений Державний акт на право постійного користування землею 1-ЛВ № НОМЕР_3 , індексний 3 - 306 12 002, площею 3,1753 га з цільовим призначенням - для обслуговування гаражів та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 1-3 № 131./а.с.3-6/
За твердженням позивачки, вона після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняла спадщину - усе належне її чоловікові майно. Вказане твердження не було доведено до суду, оскільки за поясненнями позивачки та її представника спадкова справа не відкривалась. Відсутність факту заведення спадкової справи підтверджується довікою Львівського державного нотаріального архіву № 402/01-30 від 13.02.20 р. /а.с. 100/.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що покійному належало спірне майно, та її посилання на довідку ГК Автолюбитель - 4 № 955 від 14.05.2019 року, згідно якої ОСОБА_2 був членом кооперативу. Вказана довідка лише слугує підтвердженням того, що дійсно ОСОБА_2 являвся членом гаражного кооперативу та не мав жодних заборгованостей по оплаті членських внесків, однак не слугує підтвердженням права власності останнього на спірне майно, так як це трактує представник позивача./а.с.7/
Згідно з нормами чинного законодавства, зокрема положеннями стст.182, 331, 334 ЦК, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об`єкта нерухомості (у тому числі й тих об`єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під`їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього. Законом №1952-ІV встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання й підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст.2).
Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч.2 ст.331 ЦК, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуа тації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою КМ від 13.04.2011 №461). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав - ст.6 закону №1952-ІV).
Положення ч.2 ст.331 ЦК слід розуміти у системному зв`язку із положенням ст.182 ЦК щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об`єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.
Відповідно до ч.3 ст.3 закону №1952-ІV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.
За таких обставин, судом достовірно встановлено, що чоловік позивачки - ОСОБА_2 , будучи при житті членом гаражного кооперативу Автолюбитель - 4 , не набув права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 площею 18.9 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 , що являється спірним майном у даній справі. За таких обставин і посилання позивачки та її представниці на норми права, які регулюють спірні відносини щодо спадкування майна не можуть застосовуватись, оскільки спірне майно не належало позивачу на праві власності, а від так і не підлягає спадкуванню.
Крім того, у судовому засіданні представниці позивачки судом пропоновалось залучити до участі у справі належних відповідачів, а саме інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також Львівської міської ради, як представника громади м.Львова. Після роз`яснення прав та наслідків невчинення процесуальних дій, представник позивача Соха ОСОБА_5 таким правом не скористалась та заперечувала в залученні вказаних учасників процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З таких підстав, суд приходить до переконань про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки позивачем та її представником жодним чином не доведено під ставності своїх вимог, а також і законних підстав для звернення до відповідача з відповідною вимогою.
Керуючись ст. 259, 268 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гаражного кооператива Автолюбитель-4 про визнання права власності на гаражний бокс АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування за законом - відмовити.
Судові витрати понесені сторонами віднести на їх рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Гаражний кооператив Автолюбитель - 4 , ЄДРПОУ 23891639, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Олесницького, 123.
Повний текст рішення виготовлено 02.04.2020 року.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя
Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2020 |
Оприлюднено | 03.04.2020 |
Номер документу | 88560004 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Залізничний районний суд м.Львова
Кирилюк А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні