Рішення

від 24.03.2020 по справі 742/111/19

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/9/20

Єдиний унікальний № 742/111/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Циганка М.О., за участю секретарів судового засідання Чміль С.І., Сірої І.В., Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРОК - УкрЗалізБуд про визнання договорів оренди землі недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано до суду позов до ТОВ КРОК - УкрЗалізБуд про визнання договорів оренди землі недійсними.

Свої уточнені позовні вимоги мотивує тим, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЧН №024615 від 21 березня 2003 року є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 0,5355 га та 4,4803 га, що розташовані в межах Мазківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 21 грудня 2005 року ОСОБА_1 передала в строкове платне користування ТОВ КРОК - УкрЗалізБуд вказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5355 га та 4,4803 га на 15 років, зі сплатою щорічної орендної плати в розмірі 1,5% від грошової вартості землі (699,26), щорічно. Крім того, 01 лютого 2007 року ТОВ КРОК - УкрЗалізБуд було передано ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,7984 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Проте, після звернення в 2018 році до Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області позивач довідалася, що згідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, між ОСОБА_1 та ТОВ КРОК - УкрЗалізБуд зареєстровані такі договори оренди на земельні ділянки, як: земельні ділянки загальною площею 5,0158 від 16 лютого 2006 року за №04068480089 та земельні ділянки загальною площею 2,4196 га від 18 жовтня 2007 року за №040784800010 терміном на 15 років. Водночас копії відповідних договорів позивач не змогла витребувати ні в органах Держгеокадастру, ні у відповідача, до якого неодноразово зверталася по даному питанню. З наявних у позивача примірників Договорів оренди земельних ділянок, укладених з ТОВ КРОК - УкрЗалізБуд , ОСОБА_1 було встановлено, що зразки підписів на договорах їй не належать, та вчинені іншою особою, при цьому щодо підпису договорів вона нікого не уповноважувала. За таких обставин, оскільки Договори оренди землі від 01 лютого 2007 року та від 21 грудня 2005 року вона не підписувала, крім того, зазначений договір не відповідає вимогам законодавства, не містить дату, лише 2005 рік, тому і звернулася до суду з позовом про визнання їх недійсними та стягнення сплаченого судового збору.

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте згідно письмової заяви її представника адвоката Можаєва М.О. просили розгляд справи провести без їх участі. Заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно письмової заяви заявлені позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 ..

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника в судових засіданнях, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

Згідно з Конституцією України, ст. 43 ЦПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній фізичній особі гарантовано судовий захист їх інтересів, який здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Кожна особа, має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ч. 2 ст. 16 ЦК України) і обраний позивачем.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме від 09 листопада 2018 року ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЧН №024615 від 21 березня 2003 року є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 0,5355 га та 4,4803 га, що розташовані в межах Мазківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9-10).

Згідно оригіналу Договору оренди землі від 2005 року вбачається, що ОСОБА_1 передала в строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю КРОК - УкрЗалізБуд земельні ділянки площею 0,5355 га та 4,4803 га, що розташовані в межах Мазківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області для ведення товарного сільськогосподарського зі сплатою щорічної орендної плати в розмірі 1,5% від грошової вартості землі (699,26), щорічно. Договір зареєстрований у Прилуцькому районному відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 лютого 2006 року за №040684800089 (а.с.95).

Крім того, згідно оригіналу Договору оренди землі від 01 лютого 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 передала в строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю КРОК - УкрЗалізБуд земельну ділянку площею 7,7984 га, що розташована в межах Мазківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області для ведення товарного сільськогосподарського зі сплатою щорічної орендної плати в розмірі 1,5% від грошової вартості землі (1084,21), щорічно (а.с.93-94).

При цьому як вбачається з довідки Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05 травня 2018 року за №29-25-0,182-622/120-18, згідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, між ОСОБА_1 та ТОВ КРОК - УкрЗалізБуд зареєстровані такі договори оренди на земельні ділянки, як: земельні ділянки загальною площею 5,0158 від 16 лютого 2006 року за №04068480089 та земельні ділянки загальною площею 2,4196 га від 18 жовтня 2007 року за №040784800010 терміном на 15 років (а.с.11).

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 06 лютого 2020 року за №5022-5024/19-24, підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець в Договорі оренди землі 2005 року, що зареєстрований в Державному реєстрі земель від 16 лютого 2006 року за №040684800089 (а.с.95), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 . Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець в Договорі оренди землі від 01 лютого 2007 року, що зареєстрований в Державному реєстрі земель від 18 жовтня 2007 року за №040784800010 (а.с.93-94), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.116-125).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто обов`язковою ознакою письмової форми є те, що сторони власноручно вчиняють підпис на відповідному документі при укладенні правочину.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, волевиявлення учасника правочину має бути: 1) вільним (формуватися за відсутності тиску на психіку або особистість фізичної особи тощо, в умовах, за яких особа може належним чином оцінити ситуацію, визначити для себе мету правочину, отримати уявлення про його характеристику тощо); 2) таким, що відповідає внутрішній волі (намірам) субєктів правочину. Тому, у разі коли воля субєкта правочину формувалася не вільно і (або) не відповідала його волевиявленню, правочин визнається недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Виходячи з аналізу норм законодавства, враховуючи, що Договір оренди землі від 2005 року, без числа, місяця і номера його укладення; та приймаючи до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи №5022-5024/19-24 від 06 лютого 2020 року, який є повним, ясним та категоричним, щодо питань заданих судом, суд приходить до висновку, що як і Договір оренди землі від 2005 року так і Договір оренди землі від 01 лютого 2007 року позивач не підписувала, що свідчить про відсутність її вільного волевиявлення, як орендодавця, при цьому доручень з даного приводу нікому не давала.

Оскільки спірні договори, укладені від імені орендодавця, підписані не позивачем, а іншою особою, тобто спірні договори укладені без волевиявлення позивача, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання договорів оренди землі недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Крім того, суд враховує, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому позивач повинен довести той факт, що він не міг довідатись про порушення свого цивільного права, а відповідач, навпаки, що інформацію щодо порушеного права позивач мав можливість отримати раніше.

Факт отримання орендної плати не є визначальним при обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено, вважала, що правовідносини виникли з інших підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15 та в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №136/276/18.

Посилання відповідача, що початок перебігу позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірних договорів, тобто з 2005 та 2007 років, оскільки позивач отримувала плату за користування землею, є безпідставними.

Перебіг позовної давності починається не з моменту, коли сторони домовились про тимчасове користування земельною ділянкою позивача та отримання останнім плати за користування земельною ділянкою, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права, тобто про укладення від його імені договору, в тому числі й недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки підставою позову ОСОБА_1 було не підписання спірних договорів оренди землі, що свідчить про відсутність волевиявлення на укладення договорів на вказаних у ньому умовах, для правильного вирішення вказаної справи, зокрема, у частині висновків щодо початку перебігу позовної давності, важливим є така фактична обставина, як момент, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, а саме про факт укладення саме з відповідачем, саме письмового договору оренди та саме на тих умовах, що зазначено у цьому договорі.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов при ухваленні судових рішень у справах № 145/374/17 від 06 березня 2019 року та № 145/1089/17 від 13 лютого 2019 року.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами, наявність порушених прав позивача встановлена, суд не знаходить підстав для застосування строків позовної давності, тому задовольняє позов у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов задоволено в повному обсязі, тому з ТОВ КРОК - УкрЗалізБуд підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. та витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 3768 грн.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРОК - УкрЗалізБуд про визнання договорів оренди землі недійсними - задовольнити в повному обсязі.

Договір оренди землі від 21 грудня 2005 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель від 16 лютого 2006 року за №040684800089 - визнати недійсним.

Договір оренди землі від 01 лютого 2007 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель від 18 жовтня 2007 року за №040784800010 - визнати недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРОК - УкрЗалізБуд на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп . сплаченого судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРОК - УкрЗалізБуд на користь ОСОБА_1 3768 грн. 00 коп . витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М. О. Циганко