Ухвала

від 02.04.2020 по справі 125-2008

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.04.20

22ск/812/1/20

Провадження: 22ск/812/1/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року м. Миколаїв Справа № 125-2008

Миколаївський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати в цивільних справах Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю представника заявника - Гоцуляк Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації фермерських господарств Золота Нива від 01 грудня 2008 року, прийнятого суддею третейського суду Терлецькою Т.О., у селищі міського типу Березнегувате Миколаївської області, за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Т.Г. Шевченка (далі - СТОВ ім. Т.Г. Шевченка) про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2008 року рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації фермерських господарств Золота Нива позов задоволено та визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) розміром 5,69 в умовних кадастрових гектарах у землі, вартістю 40 224 грн. 86 коп., яка перебувала у колективній власності КСП ім. Леніна, розташованій на території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК в„– 0122803 , виданого на підставі рішення Березнегуватської райдержадміністрації від 06 грудня 1996 року № 356, спадщина на яку відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 .

02 березня 2020 року на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації фермерських господарств Золота Нива від 01 грудня 2008 року, ухваленого у справі № 125-2008 за позовом ОСОБА_3 до СТОВ ім. Т.Г. Шевченка про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування (далі - рішення третейського суду).

В обґрунтування поданої до суду заяви ОСОБА_1 посилається на те, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та є матір`ю його та ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 5,69 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна. Зазначений земельний пай знаходиться на території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК в„– 0122803 , виданого на підставі рішення Березнегуватської райдержадміністрації від 06 грудня 1996 року № 356 (далі - спірна земельна частка (пай)). Заповіту на зазначену землю померла не залишила. На час смерті з нею проживали він та ОСОБА_3 .

Рішенням третейського суду визнано за ОСОБА_3 право власності на спірну земельну частку (пай), яка входила до спадкового майна після смерті його матері ОСОБА_4 .

Заявник вважає, що рішенням третейського суду було вирішено питання про його права як спадкоємця на частку земельної частки (паю), тоді як він не був стороною при розгляді даної справи Постійно діючим третейським судом при Асоціації фермерських господарств Золота Нива .

Крім того, заявник вказує, що рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню з підстав непідвідомчості такого спору третейському суду, оскільки п. 7 ст. 6 Закону України Про третейські суди , в редакції чинній на день прийняття оскаржуємого рішення, визначено, що третейському суду не підвідомчі інші справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції, або Конституційним Судом України.

В судовому засіданні представник заявника надав пояснення з приводу поданої заяви та просив її задовольнити.

У письмових поясненнях директор СТОВ ім. Т.Г. Шевченка пояснював, що земельна ділянка, яка належала померлій ОСОБА_4 знаходилася в не витребуваних паях, не була виділена в натурі та перебувала у розпорядженні райдержадміністрації, з якою і був укладений договір оренди. У засіданні третейського суду СТОВ ім. Т.Г. Шевченка участі не приймало, про ухвалене рішення третейського суду не повідомлялось.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147-УШ від 3 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника заявника з розгляду даного процесуального питання, вивчивши матеріали справи, дослідивши витребувані матеріали справи третейського суду, апеляційний суд зазначає наступне.

Як встановлено, 26 листопада 2008 року ОСОБА_3 з однієї сторони та СТОВ ім. Т.Г. Шевченко в особі директора Новицького Володимира Івановича з іншої сторони, уклали третейську угоду у вигляді окремої письмовою угоди, за якою домовилися про розгляд справи про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування в постійно діючому третейському суді при Асоціації фермерських господарств Золота Нива та погодилися на розгляд справи третейським суддею Терлецькою Т.О.

В той же день ОСОБА_3 звернувся до зазначеного третейського суду з позовною заявою до СТОВ ім. Шевченка, де просив визнати за ним право власності на земельну частку (пай) розміром 5,69 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Леніна, розташованій на території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК в„– 0122803 , виданого на підставі рішення Березнегуватської райдержадміністрації від 06 грудня 1996 року № 356, спадщина на яку відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 .

01 грудня 2008 року позов було задоволено повністю та ухвалено зазначене рішення третейського суду.

Згідно довідки Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області № 1048 від 24 липня 2008 року, яка міститься в матеріалах третейської справи № 125-2008р., померла ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована з 1992 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті за вказаною адресою разом з померлою проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1975 року народження - син та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син.

Відповідно до Закону України Про третейські суди від 11 травня 2004 року № 1701-IV ( в редакції чинній на час ухвалення рішення третейського суду) (далі- Закон № 1701-IV) третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та юридичних осіб, у порядку, встановленому цим законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Відповідно до пункту ч. 3 с. 51 Закону № 1701-IV компетентний суд скасовує рішення третейського суду, якщо, зокрема: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Згідно з Конституцією Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст.ст. 1,3).

Згідно з п. 1 ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом № 1701-IV випадках і порядку) та судовий захист.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності й не є здійсненням правосуддя.

Статтею 6 Закону України Про третейські суди регламентовано, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.

Як встановлено, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай). За життя остання заповіту не залишила, а відтак ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які є синами померлої, є спадкоємцями першої черги в рівних частках (ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963 року).

Оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав з померлою, то відповідно до ст. 549 ЦК УРСР він вважається таким, що прийняв спадщину.

Отже, ОСОБА_1 має право на спадщину після смерті матері, тобто предмет розглянутого третейським судом позову у будь-якому випадку стосується його прав і охоронюваних законом інтересів, між тим він не був залучений до участі у справі.

Крім того, спадщина - це об`єкт цивільних прав, що належали спадкодавцеві, та не припинилися внаслідок його смерті. Так, цивільне законодавство України, яке діяло на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 допускало такі юридично значимі дії зі спадщиною, як прийняття спадщини, відмова від прийняття спадщини, продовження строку на прийняття спадщини, перехід права на спадкове майно, перехід спадщини до держави, оформлення, державна реєстрація прав на спадщину. До складу спадщини входять у нерозривній єдності права, які іменують спадковим активом, і обов`язки, які є спадковим пасивом. Отже, склад спадщини - сума спадкового активу і спадкового пасиву, право вимоги і боргів. Також спадкові справи завжди стосуються триваючих відносин, оскільки початковий момент динаміки спадкових правовідносин - відкриття спадщини, її прийняття та оформлення спадкових прав, будучи основними юридичними фактами спадкового права, розділені в часі, причому часова відстань є значною.

З огляду на зазначене та з урахуванням того, що виконання судового рішення за результатом розгляду спадкового спору здійснюється за участі органів державної влади та органів нотаріату, спори, які виникають із спадкових правовідносин розглядаються виключно в порядку цивільного судочинства.

Більш того, на розгляд третейського суду не можуть виноситися справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, що є категорією спорів щодо спадкових правовідносин, що розглядаються судами загальної юрисдикції.

Так, на час вирішення даного процесуального питання і починаючи з 05 березня 2009 року до компетенції третейській судів не відноситься розгляд справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки (п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України Про третейські суди ), що є додатковою підставою для скасування оспорюваного рішення третейського суду

З огляду на таке відповідні питання не підлягають розгляду у третейських судах. Таким чином, виключно судами загальної юрисдикції розглядаються справи, зокрема щодо визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Отже рішенням третейського суду вирішені питання за вищевказаними межами, що є порушенням Закону № 1701-IV і безумовною підставою для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 457 ЦПК України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу суд має право:

1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.

Скасувати рішення третейських судів можна тільки у виключних випадках, зазначених в ч. 2 ст. 458 ЦПК України: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

З огляду на наведене, ураховуючи зазначенні положення та принцип добровільності утворення третейського суду, обов`язковість рішення третейського суду лише для сторін третейської угоди, положення ст. 51 Закону № 1701-IV щодо неможливості оскарження рішення третейського суду (крім випадків, передбачених у ч. 3 цієї статті), що поширюється лише на сторони третейської угоди і не може поширюватись на інших осіб, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду, права та інтереси яких порушено рішенням третейського суду, прийнятим з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами його компетенції (ст. 27 Закону № 1701-IV) оскаржуване рішення третейського суду підлягає скасуванню з підстав, визначених пунктами 1 та 5 ч. 2 ст. 458 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат, то розподілу підлягають витрати по сплаті судового збору, сплачені при подачі заяви про скасування рішення третейського суду у розмірі 420 грн. 40 коп. Такий розподіл засновується на загальних засадах, визначених ст. 141 ЦПК України, зокрема, в разі скасування рішення третейського суду покладаються на сторони третейського спору.

В частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4 428.28 грн., які очікував понести заявник, то такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки ні заявником, ні його представником не надано до апеляційного суду доказів (договорів, рахунків тощо) на підставі яких суд встановлює розмір таких витрат. Більш того представник заявника підтвердила, що такі докази відсутні, та сторона наполягає тільки на компенсації витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 458, 460 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації фермерських господарств Золота Нива від 01 грудня 2008 року, ухвалене у справі № 125-2008р. за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Т.Г. Шевченка про визнання права власності на земельну частку (пай) розміром 5.69 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна, розташованої на території Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК в„– 0122803 , виданого 12 грудня 1996 року Березнегуватською районною державною адміністрацією, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Т.Г. Шевченка, місцезнаходження якого за адресою: вул. Леніна, буд. № 50, с. Висунськ Березнегуватський район Миколаївська область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03765424, на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , виплати по сплаті судового збору у розмірі 210 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 210 грн. 20 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Якщо ухвала не буде оскаржена в апеляційному порядку, вона набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Царюк

Повний текст ухвали складений 02 квітня 2020 року.